РЕКОМЕНДАЦІЇ
учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Упровадження інтегрованого навчання в загальноосвітній
і вищій школах: реалії та перспективи»
(30 квітня 2014 р., м. Полтава)
Міжнародна науково-практична конференція «Упровадження інтегрованого навчання в загальноосвітній і вищій школах: реалії та перспективи» — 20-те зібрання педагогів країни, приурочене до Дня довкілля та присвячене 20-річчю лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України.
У конференції взяло участь понад 90 осіб із заявленими темами з усіх регіонів України — академіки, професори, доктори, кандидати педагогічних, філософських, психологічних, медичних наук, педагоги-практики з Полтавщини, Києва, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Кіровограда, Бердянська, Івано-Франківська, Тернополя, а також учені з Росії. На конференцію прибули педагоги (понад 50 осіб), які впродовж 1991—2013 рр. розробляли, експериментально перевіряли втілені в навчально-методичному забезпеченні освіти стійкого розвитку (моделі освіти «Довкілля») ідеї формування життєствердної національної моделі світу вітчизняного суспільства як умови його життєстійкості, конкурентоздатності, збереження природи і миру на планеті.
Найактуальнішим напрямом роботи зібрання стало обговорення учасниками конференції ідей освіти стійкого розвитку суспільства, до яких спрямовується розвиток освітніх систем країн Європейського Союзу, втілення їх впродовж 20 років через модель цілісної освіти «Довкілля», методичної системи модернізації освіти на засадах компетентнісного підходу та освіти для сталого розвитку, здоров'язбережувального навчального середовища, принципів підготовки вчителів профільної школи до інтегрованого навчання в шкільну практику, експериментального дослідження впливу інтегрованого навчання на здоров'я учнів, їхній інтелектуальний та психічний стан, аналіз у цьому аспекті традиційного змісту освіти та його навчального середовища.
Під час конференції аналізувався досвід залучення громадськості до розв'язання проблем компетентнісного підходу в освіті в регіонах країни, впровадження освітньої моделі «Довкілля» як офіційно визнаної освіти стійкого розвитку, її позитивний вплив на психічний, духовний, інтелектуальний розвиток учнів, зміцнення їхнього фізичного здоров'я, досягнення ними високих рівнів інтелекту та розуміння інформації, зменшення статичного навантаження на організм дитини завдяки заняттям поза приміщенням школи. Наголосом дня стало обговорення питань «Дитина має право на довкілля – без довкілля не вижити ніколи» (доктор пед. наук. А.П. Самодрин), «Компетентність учня – це його здатність оперувати базовими закономірностями природи, суспільства, культури, довкілля» (заслужений учитель України А.Х. Ляшенко), «Чим більша різноманітність носіїв життєствердних національних моделей світу, тим більша стійкість людства проти зовнішніх і внутрішніх зрушень; носії агресивних моделей світу знищують самі себе» (академік В.Р. Ільченко) та ін.
Аналізувалося також втілення понять освіти стійкого розвитку в Державному стандарті в змісті предметів початкової, основної, профільної шкіл та питання професійної перепідготовки вчителів природничих дисциплін до викладання інтегрованих курсів у профільній школі; відзначалася недопустимість вилучення термінів «довкілля», «загальні закономірності природи», «світ», «образ світу» з чинних програм, Державного стандарту освіти (2012).
Учасники конференції аналізували розмаїття національних систем освіти країн Європейського Союзу ХХІ ст. в аспекті ефективності і справедливості освіти як основних векторів розвитку. Розглядалися стрижневі напрямки національних освітніх систем країн Європейського Союзу щодо формування в учнів ключових компетентностей як здатності оперувати базовими законами природи, суспільства, культури, довкілля, завдання трансформації змісту освіти у зв'язку з переходом від традиційного предметного конструювання змісту освіти до інтеграції змісту освітніх галузей на основі його сутнісного ядра та вищеперелічених базових закономірностей, обговорювалася методична система компетентнісної моделі змісту освітньої галузі, домінанти освітніх галузей компетентнісного підходу, теоретико-методичні засади системи профільного навчання в регіоні.
Учасники конференції особливо наголошували на неприпустимості того, що модель освіти «Довкілля», за якою в 2000—2013 рр. навчалося понад 1 млн. учнів 1—11 класів, з 2014 р. вилучена з навчального процесу. Це єдина освітня модель, яка формує в учнів національний життєствердний образ світу, а відтак – суспільство з життєствердною моделлю світу, яка протидіє агресивній моделі світу і є запорукою миру на Землі.
Заслухавши та обговоривши доповіді та виступи учасників конференції, наукове зібрання рекомендує просити:
1. Президента і Прем'єр-Міністра України гарантувати право дітей України на навчання за підручниками до освітньої моделі «Довкілля», виданими за державні кошти; ініціювати реалізацію в школах країни навчально-методичного забезпечення освіти стійкого розвитку – освітньої моделі «Довкілля», перш за все, системи підручників і навчальних посібників «Я і Україна. Довкілля» в дошкіллі та 1-5 класах. Зауважуємо, що вилучення з навчального плану етносоціоприродничого предмету XXI ст. «Я і Україна» і заміна його природознавством XIX ст. є неприпустимим. Просимо ініціювати проведення Всеукраїнського експерименту «Модернізація змісту загальної середньої освіти на засадах освіти для сталого розвитку», до якого готова значна кількість шкіл України, що працювали за освітньою моделлю «Довкілля».
2. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України на законодавчому рівні вирішити питання про необхідність впровадження в практику школи моделей освіти, які є альтернативою традиційній фактологічній системі освіти (наприклад, освіти для стійкого розвитку – освітньої моделі «Довкілля»); конкурсний відбір підручників за моделями освіти, альтернативними до традиційної, наприклад, за моделлю освіти «Довкілля», яка після експериментальної перевірки (1996–2000 рр.) наказом МОН України №529 від 13.11.2000 р. була допущена до використання в ЗНЗ країни.
3. Міністра освіти і науки забезпечити видання за державні кошти системи підручників до освітньої моделі «Довкілля» як освіти для стійкого розвитку, зокрема, системи підручників до освітньої галузі «Природознавство».
4. Державним педагогічним університетам, обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти готувати керівників шкіл і педагогів до впровадження засад освіти стійкого розвитку; доцільно використовувати здобутки Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського в сфері професійної перепідготовки вчителів до викладання інтегрованих курсів у профільній школі.
Рекомендації обговорені на конференції і прийняті одноголосно.
Співголови Академік В.Р. Ільченко
оргкомітету конференції Ректор ПОІППО В.В. Зелюк