Ukrainian Belarusian English German Polish Russian Spanish
Понедельник, 16 Декабрь 2013 08:56

Ільченко В.Р. Розробка концепції і моделей вивчення освітніх галузей у профільній школі як результат виконання стратегічних завдання реформування змісту освіти

Розробка концепції і моделей вивчення освітніх галузей у профільній школі як результат виконання стратегічних завдання реформування змісту освіти

Державні документи, що стосуються реформування змісту освіти, — Закон про середню освіту, Державна національна програма «Освіта», Національна доктрина розвитку освіти, Державний стандарт освіти — розроблялися понад 15 років тому. Прийшов час підвести підсумки реформування змісту освіти та розробити нові стратегічні завдання, врахувавши аналіз виконання попередніх та результати порівняння вітчизняної системи освіти з освітніми системами інших країн.

Учені різних галузей науки, дослідники людської природи саме в існуючій освіті вбачають головну небезпеку цивілізації. Тому в усьому світі проводиться реформування змісту освіти. Сучасна педагогічна наука спрямовує реформування змісту освіти до його цілісності, природовідповідності, відходу від згубної для молодого розуму вузько предметності, від «фактологічної» педагогіки. Ці принципи реформування змісту освіти закладені в основні державні документи.

Стратегічні завдання реформування змісту освіти сформульовані в Державній національній програмі «Освіта»:

  • вироблення державних стандартів і відповідне формування системи й обсягу знань, умінь, навичок, творчої діяльності, інших якостей особистості на різних освітніх і кваліфікаційних рівнях;
  • відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей;
  • орієнтація на інтегровані курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу;
  • оптимальне поєднання гуманітарної та природничо-математичної складових освіти, теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень наукової думки, органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;
  • створення передумов для розвитку здібностей молоді, формування готовності та здатності до самоосвіти, широке застосування нових педагогічних, інформаційних технологій;
  • сприяння фізичному, психічному здоров'ю молоді.

(Державна національна програма «Освіта». Київ, Райдуга, 1994, с. 11).
У педтехнології «Довкілля» втілено результати виконання всіх зазначених стратегічних завдань (Реформування змісту освіти як національна проблема. Педтехнологія «Довкілля». 15-річний досвід виконання стратегічних завдань реформування змісту освіти. — Полтава: «Довкілля-К», 2010). В аспекті реформування змісту освіти розроблені 2 моделі цілісної природничонаукової освіти, в тому числі старшої школи.

Моделей вивчення змісту освітніх галузей на цей час відомо 3.

Модель №1. Зміст освітньої галузі розподілений по сукупності відокремлених предметів.

У Державному стандарті загальної середньої освіти не вказані предмети; є 7 освітніх галузей та компоненти, за якими можна розподіляти їх зміст. Термін «компоненти» означає, що її зміст має відносну самостійність, компоненти мають бути об'єднані в єдине ціле.

Проте на практиці вивчаються окремі предмети, зміст яких в навчальному процесі та під час контролю його не зводяться в цілісність.

Під час конкурсного відбору підручників також не фігурують поняття «освітня галузь», «цілісність змісту освітньої галузі», «компоненти освітньої галузі». Таким чином, чинною на даний час є модель вивчення освітньої галузі, зміст якої розподілений на окремі предмети – назвемо її «Вузькопредметна модель».

Ця модель нічим не відрізняється від вивчення предметів в 11-річній школі і до Стандарту освіти, який декларує 7 цілісностей знань. Відповідно і до освітніх галузей, не має відношення.

Колективом Науково-методичного центру інтеграції змісту освіти впродовж 1994-2000 рр. на прикладі освітньої галузі «Природознавство» розроблялися 2 моделі цілісної природничонаукової освіти: предметно-інтегративна модель та модель інтеграції компонентів освітньої галузі в цілісний інтегрований курс «Природознавство» (10-11; 10-12 кл.).

Згідно предметно-інтегративної моделі вивчаються окремі предмети, зміст яких об'єднується у цілісність на основі загальних законо¬мірностей природи. Цілісність змісту, сформованість природничонаукової картини світу та образу природи контролюється і коректується спільно учителями-предметниками (фізики, хімії, біології, географії) під час інтегративних днів. Протягом року у кожному класі проводиться 6 інтегративних днів: вступний, фізичний, хімічний, географічний, біологічний, заключний, під час якого учні захищають особистісно значиму складову природничонаукової картини світу – образ природи. Усі «дні» проводяться під час поставлених один за одним уроків природничих предметів (фізики, хімії, біології, географії) за участі всіх учителів-предметників. Методика проведення інтегративних днів розроблена.

Ця модель вивчення змісту освітньої галузей дозволяє до певної міри формувати цілісність знань її змісту.
Науково-методичним центром інтеграції змісту освіти розроблені комплекти підручників до освітньої галузі «Природознавство», які реалізують предметно-інтегративну систему. Вони подавалися на конкурс (фізика-хімія-біологія – 8-10 кл.), проте не пройшли, хоча єдині серед чинних відповідають Державному стандарту.

Але Модель №2 не усуває основний недолік чинних навчальних планів – одногодинні малоефективні предмети. Психологи (Г. Еббінгауз, Дж. Міллер) довели, що вивчення того чи іншого предмета ефективне в тому разі, якщо він вивчається не менше 3-х уроків на тиждень.
Одне із стратегічних завдань реформування змісту освіти – орієнтація на інтегровані курси. Виконання його мало позбавити вітчизняну школу перш за все одногодинних предметів.

Третя модель — вивчення змісту освітніх галузей в інтегрованих курсах, які об'єднують відносно незалежний зміст компонентів освітньої галузі в цілісний курс, в найбільшій мірі відповідає стратегічним завданням реформування змісту освіти.
Типові навчальні плани з одногодинними предметами – це «винахід» чиновників Міносвіти. У Державному стандарті відсутні такі предмети і типові навчальні плани. Наявний базовий навчальний план.

Порівняймо розподіл години на навчальні предмети у типовому навчальному плані за рівнем стандарту (мал. 4) і базовому навчальному плані.
У 10 класі за рівнем стандарту учні мають вивчати 17 предметів, з яких 12 – одногодинні та малоефективні. У той же час базовий навчальний план пропонує 7 базових інтегрованих предметів відповідних освітнім галузям: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, технології, здоров'я і фізична культура.

На прикладі предмету «Природознавство» покажемо, наскільки вигідніше для держави і ефективніше для учнів вивчати інтегрований курс замість окремих предметів.

Як видно з таблиці, за вузько-предметною та предметною моделями і концепціями зміст освітньої галузі вивчається у 10-12 класах у 5 предметах, з яких 4 – одногодинні. Для забезпечення вивчення освітньої галузі потрібно 8 підручників. При врахуванні того, що одні і ті ж предмети будуть вивчатися за різними підручниками (рівень стандарту, універсальний профіль, профільний рівень), підручників має бути значно більше, ніж 8. Стандарт освіти при цьому не виконується, загальноприроднича складова – не задіяна.

Як видно з таблиці, на вивчення компонентів освітньої галузі «Природознавство» в 10 кл. відводиться 4,5 годин на тиждень, в 11 класі — 5 годин, у 12 класі — 2 години на тиждень. Ці ж години витрачаються на вивчення в кожному класі предмету «Природознавство», який дає можливість засвоїти зміст освітньої галузі без одногодинних предметів.

Переваги вивчення змісту освітньої галузі в інтегрованому курсі:
Відсутні одногодинні предмети.
Засвоєння знань відповідає ускладненню форм руху матерії – фізична, хімічна, біологічна. Фізичні знання є основою для хімії (хімічні для біології тощо).
Багаторазове використання випереджаючих організаторів знань, які подаються на початку курсу і є скрізним стрижнем інтеграції всіх модулів та одночасно основними поняттями природознавства, призводить до фундаменталізації знань, а це умова національної безпеки (меморандум ЮНЕСКО, 1994). Фактологічна педагогіка є найбільш дійовим знищенням інтелекту і незалежності держави.

Засвоєння всіма без винятку учнями фундаментальних понять природознавства, формування теоретичного мислення, високих рівнів інтелекту і життєствердного образу світу.

Єдина програма ї єдиний підручник спрямовують навчальний процес на формування цілісності знань.
Предмет «Природознавство» може зацікавити, перш за все, однокомплектні школи та профтехучилища, коледжі, у яких навчаються учні після 9-го класу. Ці навчальні заклади запрошують на роботу сумісників. У курсі природознавства вистачить навантаження на ставку спеціаліста, який працює на постійному місці роботи.
Відмітимо, що кожна школа згідно з новою редакцією Концепції профільного навчання може обрати інтегрований курс «Природознавство» «Суспільствознавство» (рівень стандарту) (Наказ МОН України № 854 від 11.09.2009 р.).
У Росії предмет «Природознавство» у старшій школі має назву «базовий рівень». Ця назва відповідає дійсності. Держава має забезпечити всім без винятку громадянам базовий рівень освіти, який визнає ДС. Поглиблене вивчення тією чи іншої компоненти освітньої галузі може бути забезпечене посібниками, придбаними за кошти батьків. Так було і в радянській школі.

Якщо держава зацікавлена в тому, щоб громадяни мали цілісну свідомість, високі відповідно до природних задатків рівні інтелекту, життєствердний образ світу, то в профільній школі необхідно на виконання стратегічних завдань реформування змісту освіти переходити на інтегровані курси.Інтегровані курси для всіх освітніх галузей, де вони необхідні, розроблені.

Отже, учні профільної школи замість двох десятків загальноосвітніх предметів, серед яких більше 50% одногодинні, вивчають 7 базових предметів, здають 5 екзаменів (мови і літератури, суспільствознавство, природознавство, математика, технології).
На оволодіння професією, профільну підготовку залишається 10, 10, 15 годин на тиждень відповідно у 10, 11, 12 класах.
Постанова №1019 від 8.08.07 р. «Про ліцензування освітніх послуг» дозволяє обирати близько 200 професій. Кожна школа обирає їх відповідно до потреб свого регіону, Навчальний план «Універсальний профіль» (у 2005 році це був навчальний план безпрофільної школи) на профільну підготовку не виділяє часу (1,5 – 3,5 год.)
Вивчення змісту освітніх галузей в інтегрованих предметах дає можливість мати індивідуальне професійне обличчя кожній школі.
Етапи шкільного професійного самовизначення учнів

Введення в старшій школі екологічного профілю виявило необхідність створення цілісної системи екологічного виховання і навчання. Єдина на той час і до сьогодні програма, яка представляє цілісну систему екологічної освіти, – це «Довкілля».
В моделі освіти «Довкілля» велике значення надається всім складовим навчального середовища в школі.
Саме тому істотні зміни було внесено в робочий навчальний план школи, у виховній системі, підготовці кадрів, матеріальній базі школи, в організації навчальної практики учнів.

Частину цих змін можна спостерігати в моделі системи супроводу профільного навчання в школі (таблиця №1) та структурі профільного навчання в школі (таблиця №2).

Навчальна практика в нашій школі виконує функції допрофільної підготовки.
Проведення навчальної практики в основній та старшій школі спрямоване на розвиток пізнавальної діяльності учнів, залучення їх до пошукової роботи, поглиблення та систематизацію знань, умінь і навичок школярів, виховання екологічної культури, усвідомлення практичної складової навчальних курсів, формування міжпредметних зв'язків тощо.

Розподіл годин та закріплення керівників начальної практики для учнів 5-8, 10 класів затверджується наказом по школі на початку вересня. Кожна паралель класів має єдину тему, відповідно профілю навчання:

  • 5 клас - «Тварини дивують»
  • 6 клас — «Продукти з нашого столу»
  • 7 клас — «Рослини в нашому житті»
  • 8 клас — «Таємниці та пригоди в дивосвіті природи»
  • 10 клас — «Вода — основа життя»

Кожний предмет, за яким учні проходять навчальну практику, має свою підтему (табл. №3).
Форми організації навчальної практики: практикуми, комплексні заняття міжпредметного характеру, конкурси та змагання, презентації науково-дослідних проектів, наукові конференції, екскурсії.

Основні задачі, що поставлені перед учителем:

  • - скласти програму практики;
  • - підібрати необхідну спеціальну літературу;
  • - спланувати роботу з учнями (зазначити мету та дидактичні завдання);
  • - розробити графік індивідуальних консультацій з учнями;
  • - розподілити завдання між учнями (спільні, групові та індивідуальні);
  • - забезпечити учнів конкретним завданням з навчальної практики;
  • - забезпечити учнів списком рекомендованої літератури;
  • - забезпечити учнів рекомендаціями щодо написання реферату або доповіді, захисту творчих робіт (проектів);
  • - розробити та довести до учнів форми контролю виконання завдань, встановити терміни перевірки, за необхідністю, розробити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;
  • - вести реєстрацію індивідуальної роботи учнів та інформувати шкільну предметну комісію та науково-методичну раду про хід її виконання.

Перед учнями ставляться задачі:

  • - за допомогою вчителя розробити індивідуальні завдання в об'ємі програм предметів, які вивчаються;
  • - регулярно відвідувати індивідуальні консультації вчителів;
  • - збір та опрацювання різноманітної навчальної та довідкової літератури;
  • - опрацювання наочності (таблиць, карт, атласів, колекцій, тощо);
  • - використання комп'ютерів, пошукових систем (каталогів мережі Інтернат);
  • - повне виконання завдань, передбачених програмою практики, проявлення необхідної ініціативи та творче ставлення до справи;
  • - систематизація матеріалів у вигляді доповідей, малюнків, альбомів, стіннівок, презентацій науково-дослідницьких проектів;
  • - у визначені строки проходити поточний та підсумковий контроль;
  • - приймати участь у підведенні підсумків проведення навчальної практики;
  • - при проведенні навчальної практики та екскурсій виконувати правила безпеки життєдіяльності та Правила дорожнього руху;
  • - вести індивідуальний план навчальної практики.

Створення такої системи організації навчальної практики сприяє подоланню формалізму під час її організації та проведення, а використання міжпредметних зв'язків реалізує ідею допрофільної підготовки учнів 5-8 класів за рахунок формування інтегративних знань з різних навчальних дисциплін.
Очікувані результати: формування досвіду індивідуальної і колективної дії та вміння діяти з позиції різних навчальних предметів, зростання пізнавальної мотивації учнів.