РЕКОМЕНДАЦІЇ

учасників Всеукраїнська науково-практичної конференції

«Педагогічні засади ефективного навчання природознавства в загальноосвітній школі»

(19-20 квітня 2016 р., м. Полтава)

Всеукраїнська науково-практична конференція «Педагогічні засади ефективного навчання природознавства в загальноосвітній школі» — 23-е зібрання педагогів країни, приурочене до Дня довкілля та присвячене 26-й річниці моделі освіти сталого розвитку «Довкілля».

У конференції взяло участь понад 100 осіб із заявленими темами з різних регіонів України — академіки, професори, доктори філософських, педагогічних, психологічних наук, кандидати педагогічних, психологічних наук, педагоги-практики з Полтавщини, Києва, Дніпропетровщини, Кривого Рогу, Рівненщини, Луганщини, а також учені з Росії. На конференцію прибули педагоги (понад 60 осіб); більшість з них впродовж 1990 – 2016 рр. розробляли, експериментально перевіряли навчально-методичне забезпечення моделі освіти сталого розвитку («Довкілля»), що реалізує науково-орієнтовану освіту в загальноосвітній школі, технологію формування життєствердного національного образу світу учнів 1 – 11 кл., формування життєствердної моделі світу вітчизняного суспільства як умови його життєстійкості, конкурентоздатності, збереження ним природи і миру на планеті.

Напрямами роботи зібрання стало обговорення учасниками конференції ідей формування концептуальної бази теорії змісту освіти (д. філ. н. Клепко С.Ф.), становлення і перспективи науково-орієнтованої освіти, освіти сталого розвитку в школах країни (д.п.н. Гуз К.Ж.), теоретико-методичні основи формування природничо-наукової компетентності в учнів старшої школи (дійсний член НАПН України Ільченко В.Р.), орієнтація навчального процесу старшокласників на усвідомлення культурної спадщини (д. філос. н. Москалик Г.Ф.), науково-орієнтована основа вивчення освітніх галузей «Математика» і «Технології», організація інформаційного буття регіону (д. пед. н. Самодрин А.П.) створення еколого-просвітницького середовища на природничому факультеті (д.п.н. Гриньова М.В.), педагогічні основи дослідницької компетентності молодших школярів, психодіагностика ефективності моделі освіти сталого розвитку «Довкілля» (д. психол. н. Сєдих К.В., професор Моргун В.Ф.), формування здоров’язбережувальної компетентності учнів загальноосвітньої школи (к.п.н. Дудко С.Г.) та ін.

Під час конференції аналізувався досвід залучення педагогічної громадськості до розв’язання проблем компетентнісного підходу в освіті в школах країни, впровадження освітньої моделі ОСР («Довкілля») як офіційно визнаної освіти, альтернативної офіційної освіти, обговорювався позитивний вплив моделі ОСР на психічний, духовний, інтелектуальний розвиток учнів, зміцнення їхнього здоров’я, досягнення учнями високих рівнів інтелекту та розуміння інформації, соціалізації та патріотичного виховання учнів. В зв’язку з цим обговорювалося питання впровадження на базі малокомплектних, в тому числі початкових шкіл моделі школи «Довкілля-як-школа», що дозволить перетворити ці школи в осередки науково-орієнтованої освіти, оздоровлення дітей при мінімальній витраті коштів на обладнання їх (засл. учитель України Ляшенко А.Х.).

Наголосом дня було обговорення питань наукової орієнтації освіти та підвищення стану здоров’я учнів, в зв’язку з цим подальшого використання педагогами напрацювань розробників моделі ОСР («Довкілля»), проекту Концепції середньої загальноосвітньої школи України, труднощів учителів у виборі поданих на конкурс підручників природничого циклу для 8 класу. Згідно Державного стандарту, вони мають формувати в учнів природничо-наукову компетентність, втілювати ідеї сталого розвитку, а в експертних висновках ці ознаки підручників-конкурсантів згадуються тільки щодо чотирьох рукописів, два з яких отримали експертні висновки «відхилити». Аналіз показує, що ці висновки необґрунтовані. Таким чином, підручники, які відповідають Державному стандарту освіти і водночас психолого-педагогічним умовам формування цілісності свідомості учнів, природовідповідно високих рівнів інтелекту учнів, не будуть допущені в школу. За державні кошти будуть видані підручники фізики, хімії, біології, які втілюють зміст відповідних компонентів освітньої галузі «Природознавство» без його неперервного об’єднання в систему знань про природу.

Вітчизняна природничо-наукова освіта має багаторічний досвід впровадження підручників фізика, біологія 7 класу, які  дають можливість учням узгоджено моделювати особистісно значиму систему знань про природу — «образ природи» в 2008-2015 рр. не викликало негативних відгуків учителів, учнів, батьків (наприклад підручників — по 200000 екземплярів кожного).

Учасники конференції ставили питання щодо оприлюднення принципів, критеріїв, на основі яких відбувалося розвантаження програм для старшої школи.

Заслухавши та обговоривши доповіді та виступи учасників конференції, наукове зібрання рекомендує просити:

1. Президента і Прем’єр-Міністра України, Віце-прем’єра з гуманітарних питань ініціювати:

- розроблення Національної стратегії освіти для сталого розвитку;

- створення умов для гарантії права дітей навчатися за підручниками, які реалізують ключові напрями державної освітньої політики, зазначені в Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр., відповідають Державному стандарту освіти, зокрема, щодо формування природничо-наукової та інших ключових і базових компетентностей, формування цілісності свідомості учнів, непідвласної програмуванню, життєствердного національного образу світу молодих поколінь.

2. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України, Міністра освіти і науки на законодавчому рівні вирішити питання про необхідність впровадження в практику школи інноваційних моделей освіти, які реалізують науково-орієнтовану освіту, технології оздоровлення молодих поколінь.

 3. Міністра освіти і науки, при участі Президента НАПН України, ініціювати:

- обґрунтування виділення різної кількості навчальних годин на засвоєння старшокласниками змісту освітньої галузі «Природознавство» в процесі вивчення інтегрованого курсу з природознавства і окремих предметів (фізики, хімії, біології, астрономії, екології); учасники конференції вважають, що кількість годин має бути однаковою;

- конкурсний відбір підручників 8 класу, поданих на конкурс, зокрема природничого циклу в аспекті їх відповідності Державному стандарту освіти, Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр.; меті освітньої галузі «Природознавство» (формуванні природничо-наукової компетентності учнів, цілісності знань про природу);

- оприлюднення концепції, принципів та критеріїв розвантаження програм для старшої школи; необґрунтоване «розвантаження» програм без опори на психолого-педагогічні закономірності та експеримент недопустиме;

- використання вітчизняного досвіду, перетворення малокомплектних шкіл в школи оздоровлення дітей, розвитку їхнього наукового мислення та дослідницьких вмінь;

- при розробленні змісту освіти середньої загальноосвітньої школи використати напрацювання учених і педагогів практиків в розробленні і реалізації моделі освіти сталого розвитку «Довкілля».

4. Державним педагогічним університетам, обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти готувати керівників шкіл і педагогів до впровадження науково-орієнтованої освіти, засад освіти сталого розвитку; використовувати досвід Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського в сфері професійної перепідготовки вчителів до викладання інтегрованих курсів у профільній школі.

Рекомендації обговорені на конференції і прийняті одноголосно.