Ukrainian Belarusian English German Polish Russian Spanish

Календарне планування на І семестр курсу "Природознавство-10"

Скачати

"Фізико-астрономічний модуль" підручника "Природознавство-10"

Скачати

"Загальноприродничий модуль" підручника "Природознавство-10"

Скачати

ПОСІБНИК "ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ "Я І УКРАЇНА" — "ДОВКІЛЛЯ" В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ" НАПИСАНИЙ КОЛЕКТИВОМ НАУКОВЦІВ ТА ВЧИТЕЛІВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ШКІЛ. НАДАЛІ ДЛЯ СКОРОЧЕННЯ БУДЕМО КУРС "Я І УКРАЇНА" — "ДОВКІЛЛЯ" НАЗИВАТИ — ДОВКІЛЛЯ.

Довкілля — предмет нового покоління, соціоприродничий, етно-екологічний курс. Цей перший посібник з основ методики викладання довкілля допоможе вчителям опанувати методами "довкільного" підходу до викладання курсу "Довкілля" і застосовувати їх під час вивчення інших предметів.

Вкажемо на деякі особливості предмету і курсу "Довкілля", з яких випливає підхід до викладання цього курсу.

Довкілля — життєвий світ дитини, який їй знайомий з перших кроків життя, який вона любить, пізнає і який дає можливості їй творити свою свідомість, вирощувати з дитячого малозв’язного, необ’єктивованого, егоїстичного та егоцентричного мислення (за П.Ф. Каптєревим) розум і свідомість соціальної зрілості особистості.

Психолого-педагогічні умови для цього повинна створювати школа, перебування дитини у школі має бути природним розвитком її свідомості людського індивіда у свідомість соціально зрілої особистості. Як вказував П.Ф. Каптєрев, основне завдання школи полягає не в тому, щоб дати дитині якомога більше знань — знання швидко старіють і забуваються. Основне і чи не єдине завдання школи — виростити з дитячого розуму, соціально зрілий розум, здатний розв’язувати соціальні завдання. І єдиний спосіб соціалізації розуму людського індивіда — систематизація знань.

Через те найбільш відоме означення поняття "освіта", яке дається у словнику, таке: "Освіта — процес і результат засвоєння систематизованих знань, вмінь, навиків..." (Сов. энцикл. словарь, М, 1982. с. 920).

У цьому означенні глибокий зміст тих перетворень, які відбуваються з дитячим мисленням під час його природовідповідного розвитку ("росту") в розум соціально зрілої особистості, і умов, які повинна створити школа для дитини.

Дозволимо ще раз П.Ф. Каптєреву нагадати нам, що "систематизація дає дітям насолоду більшу, ніж смачна їжа, відпочинок і пестощі". Діти інстинктивно прагнуть досягти зрілості розуму, бо тільки вона дає "можливість" оберігати себе, свій рід (народ), своє довкілля (Батьківщину). Перетворення дитячого розуму в розум соціальної зрілості людини є природним способом існування дитини, підлітка. Прагнення до такого способу буття випливає з базових органічних і ментальних потреб дитини. Задоволення базових потреб дитини — умова зміцнення її фізичного і психічного розвитку, становлення її здоров’я.

Щоб зрозуміти, які природовідповідні психолого-педагогічні умови ми маємо створити дитині в її шкільному житті, звернемося до понять "систематизація знань, вмінь, навичок", "система", "результат навчання" і ін.

Система — це закономірно зв’язані між собою елементи, що її створюють. Якщо ми хочемо довести, що даємо дитині систему знань, то потрібно вказати, зміст яких закономірностей, законів, використаний нами і дитиною під час об’єднання, обгрунтування знань, вмінь.

Система — в перекладі з грецької означає "ціле, що складається з частин". Психологи довели, що розуміння будь-чого досягається включенням його до складу "цілого". А поскільки розуміння є природним способом буття людини, то формування цілісності знань (системи знань), інтеграція знань у цілісність в освітньому процесі також є природним способом життя дитини, умовою гуманізації і гуманітаризації освітнього процесу. Саме тому так часто зустрічаються в документах про освіту, програмах, посібниках для вчителів вирази "цілісна картина світу", "цілісність знань", "цілісність мислення" і т.п. Але як нам довести, що ми створили умови для формування в свідомості дитини цілісності знань, цілісності мислення?

Показником (експлікатом) цілісності може бути підлягання всіх елементів, що її складають, єдиним закономірностям. Як бачимо, зміст закономірностей, єдиних для об’єктів життєвого світу дитини (в тому числі і для самопізнання дитини, бо вона також є об’єктом пізнання свого життєвого світу), необхідний у змісті освіти.

Уявлення про зміст закономірностей природи має стати для дитини і засобом пояснення явищ, об’єктів свого життєвого світу, і засобом створення у своїй свідомості як уявлень про цілісність світу, так і цілісної системи знань, вмінь, навичок. Підкреслимо, що цілісність системи знань, вмінь, навичок є власним продуктом праці дитини, дійовим результатом освітнього процесу. Ніхто не може замість неї самої в її свідомості створити цілісність, єдність елементів знань. Таким чином, систематизація, створення цілісності елементів освіти зв’язана ще з однією її характеристикою — продуктивністю.

Діагностувати ці характеристики навчального процесу — гуманізацію, гуманітаризацію, продуктивність навчання — можна за умови введення в зміст освіти початкової школи загальних закономірностей природи. Традиційно в початковій школі і далі — до 6 класу включно закони і закономірності не вивчаються. Хоча психологи, зокрема Ж. Піаже, довели, що зміст закономірності збереження, закономірності спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану доступний дітям 6-7 річного віку, вони (неусвідомлено) користуються ним у своїх умовиводах і значно раніше. Спробуйте показати дитині 4-5 років іграшку або цукерку, а потім заховайте, скажіть, що іграшка (цукерка) зникла. Хіба дитина повірить вам? Або поставте тарілку на край стола і, підтримуючи її рукою, попросіть дитину поставити тарілку так, щоб вона не впала. Дитина це зробить.

У курсі "Довкілля", починаючи з 1 класу, уявлення про зміст загальних закономірностей (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності —повторюваності процесів у природі) служать основою систематизації знань дитини про оточуючу її природу, про створені людиною об’єкти, їх функціонування, про людину, в тому числі і про саму дитину.

У початковій школі зміст названих закономірностей використовується в доступному дітям цього віку виразі. Наприклад, ніщо не зникає безслідно і не утворюється з нічого; речовини з часом розсіюються; у навколишньому світі багато подій повторюються через певні проміжки часу і т.д. У процесі пояснення найбільш загальних взаємозв’язків у природі —обмін живих організмів речовиною і енергією з навколишнім середовищем , сезонні та добові зміни в житті рослин, тварин, людей — учні засвоюють зміст названих закономірностей.

Використання названих закономірностей під час пояснення змін у довкіллі, життєдіяльності рослин, тварин, людини дає можливість учням поступово оволодівати знаннями, які задовольнять базові потреби людини в самозбереженні, збереженні свого найближчого суспільного оточення та природного довкілля.

Засвоєння знань про  довкілля відбувається як у приміщенні школи — кабінеті довкілля, так і в "школі без стін", на уроках серед природи — на екологічній стежині, в куточках мислення серед природи та ін. Саме уроки серед природи, які проводяться в основному у визначні дні українського, слов’янського календаря (святкові дні), дають дитині "живу їжу" для розвитку її мислення і мовлення.

Пізнаючи життєвий світ, дитина задовольняє свої природні потяги ("інстинкти" за Дж. Дьюї) у дослідництві і висновках, конструюванні, комунікації, художньому виразі результатів пізнання дійсності. Для розвитку цих природних потягів дитини, формування її  здібностей та інтересів мають бути створені природовідповідні психолого-педагогічні умови. Вони значною мірою задовольняються курсом "Довкілля":

зміст знань, у якому стержнем інтеграції цих знань у цілісність в кожний момент їх вивчення виступають уявлення про найбільш загальні взаємозв’язки у довкіллі (про зміст загальних закономірностей природи);

навчальне середовище; система методів навчання, яка базується на природних потягах дитини, форми організації занять, які намагаються середовище навчання перетворити у "школу без стін", що є основною умовою продуктивного навчання.

 Педагоги більше як 40 країн об’єдналися в пошуках ефективних шляхів продуктивного навчання. Ці шляхи обгрунтовуються для підлітків 15-18 років, які втратили інтерес до традиційного навчання.

Проте основна проблема продуктивного навчання, на нашу думку, в тому, щоб завбачити появу делінкветних (з відхиленням у поведінці) підлітків.

Одним з таких шляхів такого завбачення, як показали дослідження в школах з вивченням довкілля, є створення для дітей природовідповідного навчального середовища, змісту знань, методів, і форм навчання, а також відхід від авторитарної моделі навчального процесу, що реалізовано в освітній програмі "Довкілля".

Створені умови дитина використовує відповідно до своїх природних задатків і особистістю стає самостійно.

Ще одна особливість курсу "Довкілля": він веде дитину до пізнання себе як частини природи і свого народу, відповідно до плану, вказаного Г.С. Сковородою: "Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе".

В началоНазад123ВперёдВ конец
Страница 1 из 3