Ukrainian Belarusian English German Polish Russian Spanish
dovkillya2014

dovkillya2014

РЕКОМЕНДАЦІЇ

учасників Міжнародної науково-практичної конференції

«Науково-методичне забезпечення навчання природознавства в старшій школі»

 (24 квітня 2015 р., м. Полтава)

 

Міжнародна науково-практична конференція "Науково-методичне забезпечення навчання природознавства в старшій школі" — 21-е зібрання педагогів країни, приурочене до Дня довкілля та присвячене 25й річниці моделі освіти сталого розвитку («Довкілля»).

       У конференції взяло участь понад 100 осіб із заявленими темами з різних регіонів України — академіки, професори, доктори, кандидати педагогічних, психологічних наук, педагоги-практики з Полтавщини, Києва, Дніпропетровщини, Кривого Рогу, а також учені з Росії, Польщі, Ізраїлю. На конференцію прибули педагоги (понад 70 осіб), які впродовж 1990 – 2015 рр. розробляли, експериментально перевіряли навчально-методичне забезпечення моделі освіти сталого розвитку («Довкілля»), що реалізує  технологію формування життєствердного національного образу світу учнів 1 – 11 кл., формування життєствердної моделі світу вітчизняного суспільства як умови його життєстійкості, конкурентоздатності, збереження ним природи і миру на планеті.

       Напрямами роботи зібрання стало обговорення учасниками конференції ідей освіти сталого розвитку суспільства, втілення їх у практику школи впродовж 25 років  завдяки навчально-методичному забезпеченню моделі ОСР (понад 60 номінацій – програми, підручники, посібники для 1 – 11 кл., з якими учасники конференції ознайомилися на виставці), підготовці педагогів на Всеукраїнських курсах в ПОІППО до реалізації ідей ОСР (понад 5000 учителів 1 – 11 кл.), завдяки ознайомленню педагогічної громадськості через ЗМІ, в тому числі через часописи ПОІППО (понад 500 статей, http://dovkillya.org.ua/novosti.html), завдяки  діяльності НМЦ інтеграції змісту освіти НАПН України, заснованого НАПН України і ПОІППО (1999 – 2013 рр.), Полтавського ПНУ та багатьох шкіл України.

         Під час конференції аналізувався досвід залучення педагогічної громадськості до розв’язання проблем компетентнісного підходу в освіті в школах країни, впровадження освітньої моделі ОСР («Довкілля») як офіційно визнаної освіти, альтернативної офіційної освіти, обговорювався позитивний вплив моделі ОСР на психічний, духовний, інтелектуальний розвиток учнів, зміцнення їхнього здоров’я, досягнення учнями високих рівнів інтелекту та розуміння інформації, соціалізації та патріотичного виховання учнів.

         Наголосом дня будо обговорення питань подальшого використання педагогами напрацювань розробників моделі ОСР («Довкілля»), в тому числі і інтегрованого курсу з природознавства, труднощі учителів у виборі поданих на конкурс підручників природничого циклу для 7 класу, оскільки, згідно Державного стандарту, вони мають формувати в учнів природничо-наукову компетентність, втілювати ідеї сталого розвитку, а в експертних висновках ці ознаки підручників-конкурсантів не згадуються. Учасники конференції доводили, що учитель самостійно не в змозі проаналізувати всі подані на конкурс підручники, співставити їх і обрати ті, які в найбільшій мірі відповідають ДС освіти, Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр.

         Учасники конференції ставили питання щодо оприлюднення принципів, критеріїв, на основі яких відбувається розвантаження стандартів освіти та програм і підручників.

Заслухавши та обговоривши доповіді та виступи учасників конференції, наукове зібрання рекомендує просити:

  1. Президента і Прем’єр-Міністра України, Віце-прем’єра з гуманітарних питань ініціювати:

- розроблення Національної стратегії освіти для сталого розвитку;

- створення державної установи, яка б реалізувала модернізацію змісту освіти та розроблення навчально-методичного забезпечення на засадах ОСР, готувала педагогів країни до впровадження засад ОСР в практику навчальних закладів;

- створення умов для гарантії права дітей навчатися за підручниками, які реалізують ключові напрями державної освітньої політики, зазначені в Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр., втілюють 25-річний досвід вітчизняної моделі ОСР.

2. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України на законодавчому рівні вирішити питання про необхідність впровадження в практику школи інноваційних моделей освіти, в тому числі модель освіти ОСР («Довкілля»), які пройшли експериментальну перевірку і є альтернативою традиційній фактологічній системі освіти; про конкурсний відбір підручників до інноваційних моделей.

       3. Міністра освіти і науки, при участі Президента НАПН України, забезпечити:

- експертизу рукописів підручників 7 класу, поданих на конкурс, в аспекті їх відповідності Державному стандарту освіти, Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр., порівняльним аналізом можливостей підручників в досягненні мети, поставленої в названих державних документах;

- оприлюднення концепції, принципів та критеріїв розвантаження змісту шкільної освіти  (стандартів освіти, програм, підручників);

- використати експериментально перевірену систему підручників вітчизняної моделі освіти сталого розвитку («Довкілля») для забезпечення ними дітей, за яких в першу чергу має піклуватися держава (школи-інтернати), оскільки модель ОСР створює умови для оздоровлення дітей, формування  природовідповідно високих рівнів інтелекту та соціальної зрілості;

- використати напрацювання Полтавського ОІППО щодо підготовки вчителів до впровадження моделі ОСР («Довкілля»).

       4. Державним педагогічним університетам, обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти готувати керівників шкіл і педагогів до впровадження засад освіти сталого розвитку; використовувати досвід Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського в сфері професійної перепідготовки вчителів до викладання інтегрованих курсів у профільній школі; Полтавського національного педагогічного університету – щодо формування життєствердного національного образу світу майбутніх учителів, організації екскурсійної роботи вчителів природничих дисциплін; впровадженню в практику школи моделі початкової освіти «Довкілля – як школа», комплексних уроків серед природи (досвід шкіл Дніпропетровщини), моделі школи «Країна здорових дітей» (ЗОШ №24 м. Полтави).

Рекомендації обговорені на конференції і прийняті одноголосно.

 

Голова

оргкомітету конференції
 

Ільченко В. Р.,

дійсний член НАПН України

д.п.н., професор, голова ГО

Освітній центр «Довкілля»

Закачати

 

IMG 0517 1

Міжнародна науково-практична конференція «Науково-методичне забезпечення навчання природознавства в старшій школі» — 21-е зібрання педагогів країни, приурочене до Дня довкілля та присвячене 25й річниці моделі освіти сталого розвитку («Довкілля»).

 

24 квітня 2015 р. наукові співробітники відділу інтеграції змісту загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України разом із співробітниками Полтавського ОІППО та Полтавського НПУ організували Міжнародну науково-практичну конференцію.

    У конференції взяло участь понад 100 осіб із заявленими темами з різних регіонів України — академіки, професори, доктори, кандидати педагогічних, психологічних наук, педагоги-практики з Полтавщини, Києва, Дніпропетровщини, Кривого Рогу, а також учені з Росії, Польщі, Ізраїлю. На конференцію прибули педагоги (понад 70 осіб), які впродовж 1990 – 2015 рр. розробляли, експериментально перевіряли навчально-методичне забезпечення моделі освіти сталого розвитку («Довкілля»), що реалізує  технологію формування життєствердного національного образу світу учнів 1 – 11 кл., формування життєствердної моделі світу вітчизняного суспільства як умови його життєстійкості, конкурентоздатності, збереження ним природи і миру на планеті.

    Напрямами роботи зібрання стало обговорення учасниками конференції ідей освіти сталого розвитку суспільства, втілення їх у практику школи впродовж 25 років  завдяки навчально-методичному забезпеченню моделі ОСР (понад 60 номінацій – програми, підручники, посібники для 1 – 11 кл., з якими учасники конференції познайомилися на виставці), підготовці педагогів на Всеукраїнських курсах в ПОІППО до реалізації ідей ОСР (понад 5000 учителів 1 – 11 кл.), завдяки ознайомленню педагогічної громадськості через ЗМІ, в тому числі через часописи ПОІППО (понад 500 статей, http://dovkillya.org.ua/novosti.html), завдяки  діяльності НМЦ інтеграції змісту освіти НАПН України, заснованого НАПН України і ПОІППО (1999 – 2013 рр.), Полтавського ПНУ та багатьох шкіл України.

    Під час конференції аналізувався досвід залучення педагогічної громадськості до розв’язання проблем компетентнісного підходу в освіті в школах країни, впровадження освітньої моделі ОСР («Довкілля») як офіційно визнаної освіти, альтернативної офіційної освіти, обговорювався позитивний вплив моделі ОСР на психічний, духовний, інтелектуальний розвиток учнів, зміцнення їхнього здоров’я, досягнення учнями високих рівнів інтелекту та розуміння інформації, соціалізації та патріотичного виховання учнів.

    Наголосом дня будо обговорення питань подальшого використання педагогами напрацювань розробників моделі ОСР («Довкілля»), в тому числі і інтегрованого курсу з природознавства, труднощі учителів у виборі поданих на конкурс підручників природничого циклу для 7 класу, оскільки, згідно Державного стандарту, вони мають формувати в учнів природничо-наукову компетентність, втілювати ідеї сталого розвитку, а в експертних висновках ці ознаки підручників-конкурсантів не згадуються. Учасники конференції доводили, що учитель самостійно не в змозі проаналізувати всі подані на конкурс підручники, співставити їх і обрати ті, які в найбільшій мірі відповідають ДС освіти, Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр.

     Учасники конференції ставили питання щодо оприлюднення принципів, критеріїв, на основі яких відбувається розвантаження стандартів освіти та програм і підручників.

  Заслухавши та обговоривши доповіді та виступи учасників конференції, наукове зібрання розробило рекомендації, які розіслали у відповідні державні установи.  

 

k1  k2  k3 

Ляшенко А. Х. – науковий співробітник, Ільченко О. Г. – старший науковий співробітник, Коваленко В. С. – старший науковий співробітник відділу інтеграції змісту освіти, автори підручників 7 класу, поданих на конкурс, розробники моделі ОСР («Довкілля»), яка в 2014 р. на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2014» нагороджена золотою медаллю.

Обговорення рекомендацій конференції: Коваленко В. С., доцент кафедри хімії Дніпропетровського національного університету, директори експериментальних шкіл Інституту педагогіки: Ляшенко А. Х., Заслужений учитель України, директор Дніпропетровської ЗОШ, автор моделі початкової школи «Довкілля – як – школа»; Дудко Л. М., директор ЗОШ №24 м. Полтави – школи «Країна здорових дітей».

Серед учасників конференції учителі Апостолівського районного ліцею-інтернату, в якому реалізується випереджальна освіта для сталого розвитку.

Національна академія педагогічних наук України
Інститут педагогіки НАПН України
Відділ інтеграції змісту загальної середньої освіти
Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
 Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського
Laboratory of Polymers, Ariel University, Ariel, Israel
Сиктивкарський державний університет, Росія
Педагогічний університет імені Комісії національної освіти в Кракові, Польща
Краківська академія імені Анджея Фріча Моджевського, Польща

Міжнародна науково-практична конференція

«НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВА В СТАРШІЙ ШКОЛІ»

24 квітня 2015 р.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Інформація про конференцію подана на сайті: www.dovkillya.org.ua та http://pnpu.edu.ua/ua/

Полтава-2015


Шановні колеги!

Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-методичне забезпечення навчання природознавства в старшій школі», яка відбудеться 24 квітня 2015 р.на базі Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка.

Тематичні напрями роботи конференції:

  1. Теоретичні та методичні засади інтегрованого навчання природознавства в старшій школі.

  2. Проблеми реалізації інтегрованого навчання у профільній школі та підготовка до нього вчителів.

  3. Досвід впровадження інтегрованих курсів в загальноосвітній та вищій школах.

  4. Використання педагогічних технологій інтеграції змісту освіти як умова ефективного навчання природничих предметів.

  5. Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до викладання у профільній школі.

  6. Організаційно-педагогічні основи екскурсійної роботи вчителя природничих дисциплін.

 

Умови та форми участі

Запрошуємо до участі науковців, методистів, директорів, викладачів, учителів, аспірантів, магістрів.

Форми участі: публікація матеріалів, публікація матеріалів і усна доповідь, усна доповідь, участь без доповіді та публікації матеріалів.

Робочі мови: українська, російська, англійська.

За результатами роботи конференції планується видання збірника наукових праць «Технології інтеграції змісту освіти» (випуск № 7) та розміщення на сайтіwww.dovkillya.org.ua поданих на конференцію матеріалів.

 

Реєстрація та умови подання матеріалів

Для участі у конференції необхідно заповнити та відправити заявку та текст наукової статті.
Заявка (приклад назви файлу – ivanov_zayava.doc), наукова стаття (приклад назви файлу – ivanov_tekst.doc)
надсилаються окремими файлами на адресу оргкомітету pnpubot@yandex.ru в електронному вигляді або
передаються особисто на інших електронних носіях.

Кінцевий термін реєстрації та подачі матеріалів – 14 квітня.

 

Календар конференції

Прийом наукових статей – до 14 квітня 2015 року.

Проведення конференції – 24 квітня 2015 року

 

Вимоги до оформлення та подання наукових статей

Наукові статті, що подаються до друку, повинні бути написані українською або російською мовами та містити матеріал, не опублікований раніше. Жирним шрифтом виділяються такі елементи статті: постановка проблеми, аналіз актуальних досліджень, мета статті, виклад основного матеріалу, висновки.

Обсяг статті, включно зі списком літератури (не більше 12 джерел), повинен становити 5-10 сторінок формату А4, інтервал 1,5, кегль 14; поля: верхнє і нижнє – 20 мм, ліворуч – 25 мм, праворуч – 10 мм.

Стаття має бути перевірена та відредагована.

Вимоги до оформлення тез доповідей та статей

Оргкомітет планує опублікувати матеріали конференції окремим збірником (25 гривень за надрукований аркуш та 40 гривень за збірник). Розміщення матеріалів конференції на сайті www.dovkillya.org.ua безкоштовно.

Відредаговані тези подаються в електронному (диск) та паперовому варіантах формату А4 з підписами авторів (2 примірника): асистенту кафедри ботаніки, екології та методики навчання біології Сагайдак Вікторії Миколаївні, природничий факультет, Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка, вул. Остроградського, 2, м. Полтава, 36003 або електронною поштою за адресою: pnpubot@yandex.ru

Телефони для довідок: (0532) 2-28-91 (кафедра ботаніки, екології та методики навчання біології), моб. (066) 68-66-022.

 

Зразок оформлення статті

УДК 371.315                                                              

В. В. Іванов

(Полтава)

ЗАГОЛОВОК СТАТТІ

Прізвище та ініціали, назва статті (українською, російською та англійською мовами).

Анотації (українською, російською та англійською мовами) містять стислу інформацію про основні ідеї та висновки наукової статті (3-5 рядків через 1 інтервал 12 кеглем, курсивом). Ключові слова кількістю 6-10.

Текст статті

Література

(відповідно до вимог оформлення бібліографічного опису літературних джерел, поданих у журналі «Бюлетень ВАК України» № 5 за 2009 р.)


Адреса оргкомітету конференції:

Ільченко В. Р., Зелюк В. В., Гриньова М. В. – співголови оргкомітету

Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М. В. Остроградського

 

Контактні телефони:

– приймальня ПОІППО – тел. факс: (05322) 7-26-08, e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

– відділ інтеграції змісту загальної середньої освіти – тел. (05322) 7-30-63, (0532) 508-478, e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

– кафедра ботаніки, екологі та методики навчання біології Полтавського національного педагогічного університетуімені В. Г. Короленка – тел. (05322) 2-28-91.


Заявка

на участь у Міжнародній науково-практичній конференції

«Науково-методичне забезпечення навчання природознавства в старшій школі»

Прізвище                                                                                                              

Ім’я, по-батькові                                                                                                  

Науковий ступінь                                                                                                 

Вчене звання                                                                                                        

Посада                                                                                                                  

Назва організації, її адреса                                                                                 

Адреса для листування (з індексом)                                                                   

Контактний телефон                                                                                             

E-mail                                                                                                                    

Секція (тематичний напрям                                                                                 

Назва доповіді                                                                                                      

Форма участі                                                                                                        

Потреба у мультимедійному представленні                                                       

Потреба у поселенні                                                                                            

    Підпис                                                                              Дата

Біологія - 7       Фізика - 7       Хімія - 7

 

 

У всіх трьох підручниках на останньому занятті "Узагальнення знань про природу" учні використовують варіант ядра образу природи учня 7-го класу.

 

unnamed

  1130

Модель освіти сталого розвитку – Освітня модель «Довкілля»

(Образовательная модель «Логика природы», Жива дидактика)

 

Це все назви однієї і тієї ж моделі цілісного змісту освіти, технології його реалізації в дошкіллі, в загальноосвітній школі (1-11 класи), вищій школі, якими користувалися педагоги України та країн СНГ, впродовж 1990 – 2014 років. Модель розроблена науковими співробітниками лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки та вчителями-практиками під керівництвом академіка В. Р. Ільченко та провідного співробітника Інституту педагогіки НАПН України д.пед.наук Гуза К. Ж.

Модель освіти сталого розвитку започаткована в 1990 р. як освіта, яка розроблялася з ініціативи педагогічного колективу авторської школи «Цілісної свідомості ділової людини» - СШ №37 м. Полтави.

Освітня модель «Довкілля» дістала назву від педагогів України завдяки системі інтегрованих курсів «Довкілля» (1-6 класи) та системі уроків у довкіллі, які проводяться у дошкіллі, в 1-11 класах. Образовательная модель «Логика природы» відома більше в країнах СНГ, дістала назву за природовідповідність змісту, методів і форм навчання.

Назва моделі «Жива дидактика» використовується у звязку з особливостями педтехнології «Довкілля» - технології неперервного формування життєствердного національного образу світу учнів як вихідного пункту і результату будь-якого пізнавального процесу, оздоровлення учнів під час уроків у довкіллі, які рекомендуються проводити по можливості у визначні дні обрядового кола народу і під час яких діти усвідомлюють свою причетність до передачі національних традицій, звичаїв, вірувань наступним поколінням.

Формування життєствердного національного образу світу молодих поколінь обумовлює життєствердну модель світу нації. Така модель є умовою стійкості, довговічності нації в протилежність носіям деструктивних, агресивних моделей світу, які самознищуються і знищують оточуючих.

Чим більша різноманітність носіїв життєствердних національних моделей світу, тим більша стійкість людства як системи етносів проти зовнішніх і внутрішніх зрушень. Таким чином дидактика формування у дітей життєствердного національного образу світу відповідає назві «Жива дидактика».

Другий аспект цієї назви повязаний з формуванням природничо-наукової (суспільствознавчої, математичної) компетентності як здатності учнів оперувати базовими, найбільш загальними закономірностями природи. Використання їх учнями під час моделювання образу світу природи як основи життєствердного образу світу формує звичку «діяти по закону» в будь-якій ситуації. Суспільство, представники якого в будь-якій ситуації діють по закону, довговічне. 

Педтехнологія "Довкілля" розроблена співробітниками лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, педагогами країни на виконання стратегічних завдань реформування змісту освіти, поставлених у державних документах (Державна національна програма «Освіта», Освіта ХХІ ст., Національна доктрина розвитку освіти), та у відповідь на запити педагогів-практиків, які поставили за мету впроваджувати в практику школи освіту сталого розвитку.  

Апробована в широкомасштабному експерименті педагогами країни (біля 300 шкіл різних областей) на виконання рішення колегії Міносвіти України (від 27.11.96 р. №14 /4-6), АПН України (від 27.11.96 №1-7/-109).

Наказом МОН України №529 від 13.11.2000 р. педтехнологія допущена до використання в ЗНЗ. За навчально-методичним забезпеченням освітньої моделі «Довкілля» у 2001-2014 роках навчалося за підручниками, виданими за державні кошти, понад 1 млн. учнів 1-11 класів, дошкільників. Навчально-методичне, наукове забезпечення варіанту моделі освіти сталого розвитку складає біля 100 номінацій. 

На Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти – 2014» була представлена розробка «Модель освіти сталого розвитку – освітня модель «Довкілля» (дошкілля, початкова, основна, старша школа) та перепідготовка вчителів природничого циклу до викладання інтегрованих курсів, за яку було нагороджено Золотою медаллю виставки співробітників Інституту педагогіки НАПН України лабораторії інтеграції змісту освіти Ільченко В. Р., Ільченко О. Г., Гуз Ж. К., Ляшенко А. Х., Коваленко В. С., Рибалко Л. М. 

 

Класифікаційні параметри технології:

  • Рівень і характер застосування: загальнопедагогічний.
  • Філософська основа: гуманістична + природовідповідна + прагматична.
  • Наукова концепція засвоєння досвіду: розвиваюча.
  • Орієнтація на особистісні структури: способи розумових дій, життєствердний образ світу, ключові компетентності, ЗВН.
  • Характер змісту: загальноосвітній (визначений Державним стандартом освіти), зміст освіти цілісний + фундаменталізований, спрямований на формування цілісності свідомості дитини, цілісності мислення, розуміння знань, оздоровлення змістом освіти.
  • Вид соціально-педагогічної діяльності: навчально-виховна, спрямована на формування життєствердного образу світу, який обумовлює життєзберігаючу поведінку дитини, життєствердну модель світу суспільства, сталий розвиток нації.
  • Тип управління навчально-виховним процесом: традиційна + система малих груп + робота над проектами.
  • Переважаючі методи: спостереження і дослідження в довкіллі; виконання проектів; моделювання, конструювання об’єктів і цілісностей знань різних рівнів; комунікативні.
  • Організаційні форми: класно-урочна в приміщенні школи і в довкіллі.
  • Напрям модернізації традиційної системи навчання: альтернативна до традиційної технології навчання цілісна освіта сталого розвитку. 

Категорія об’єктів: масова. 

Цільові орієнтації:

  • Цілісність свідомості учня, цілісність мислення, розуміння елементів навчального процесу, досягнення розуміння учнем знань, що є природним станом буття учня і умовою його здоровя.
  • Природовідповідно високі рівні інтелекту учнів.
  • Формування національного життєствердного образу світу учня шляхом об’єднання в особистісно значиму цілісність знань про дійсність знань з освітніх галузей Державного стандарту освіти.
  • Зменшення впливу сидячо-слухаючої освіти на здоров’я учнів завдяки системі уроків у довкіллі, які по можливості проводяться в етнічні свята.
  • Ефективне формування ключових компетентностей як здатності оперувати загальними закономірностями природи, суспільства, культури, довкілля.

Філософські основи педтехнології

  • Концепція цілісності природи.
  • Холістична філософія науки.
  • Теорія систем і теорія пізнання.
  • Принцип природовідповідності.
  • Екологічний реалізм.
  • Філософія особистісно орієнтованого навчання.
  • Філософія освіти сталого розвитку.

Психологічні основи педтехнології

  • Образ світу — вихідний пункт і результат всякого пізнавального процесу.
  • Концепція інтелекту.
  • Теорія розвитку особистості.
  • Концепція «випереджаючих організаторів знань».
  • Концепція пізнавальної активності дитини.

Педагогічні основи технології

  • Дидактичний принцип сутнісної (на основі загальних закономірностей) інтеграції змісту освіти.
  • Принцип ідейного скрізного взаємозв’язку компонентів освітніх галузей, фундаменталізації змісту освіти на основі загальних наукових ідей.
  • Принцип наступності у формуванні цілісності знань з освітньої галузі, еволюції образу світу учня з 1 по 11 клас, конструювання і засвоєння кожним учнем ядра знань про дійсність як умови ефективної і справедливої освіти.
  • Принцип структурування дидактичних відрізків навчального матеріалу (тем, курсів) на основі загальних закономірностей, моделювання цілісностей знань різних рівнів як фрагментів образу світу.
  • Принцип спрямованості навчального процесу на усвідомлення учнями національних традицій в процесі формування життєствердного образу світу через систему уроків у довкіллі, їх звязок із звичаєвим колом народу (традиціями, звичаями, прикметами, тощо).
  • Методична система формування цілісності знань освітньої галузі, реалізації компетентнісної моделі змісту освіти базується на п’яти рівнях формування цілісності знань, має науковий та навчально-методичний супровід впровадження її в практику школи.

osvitna sustema

 

 Рівень навчальної діяльності розкривається в концепції системи підручників. Відповідно до цієї концепції кожен підручник взаємоузгоджений з іншими і проектує навчальний процес відповідно до вікових особливостей учнів, узгоджує формування ключових компетентностей з переважаючою пізнавальною діяльністю на даному етапі розвитку учня, що відображено і в назвах підручників.

 

 • «Запитую довкілля» (1-2 класи);

 •  «Спостерігаю довкілля» (3 клас);

 • «Досліджую довкілля» (4 клас);

 • «Пояснюю довкілля» (5 клас);

 • «Основні природні системи» (6 клас);

 • «Фізика, хімія, біологія в предметно-інтегративній системі» (7-9 класи);

 • «Взаємодію з довкіллям» (10-11 класи) — інтегрований курс «Природознавство».

 

Навчальне середовище моделі базується на чотирьох складових: матеріально-технічна база (в тому числі екологічні стежки, зелені класи, місцеві підприємства, тощо); навчально-методичне забезпечення, яке обумовлює формування життєствердного національного образу світу учнів; взаємозв’язок учнів, учителів, батьків, позашкільних організацій; моніторинг впливу навчального середовища на здоров’я учнів.

В якості ілюстрації до моделі однієї з цілісностей знань подаємо «образ природи» учня 7 класу. З моделі видно структуру ядра «образу природи», три загальні закономірності природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану періодичності процесів у природі, якими учень звязує всі елементи знань про природу в цілісність. В центрі образу його символ – «винахід» учениці 7 класу СШ №32 м. Полтави (1987 р.). За версією учениці він означає: «Світ тримається на збереженні, на симетрії, на красі, вічній любові і вірності».

Розробники «Довкілля» запозичили цей символ як екслібрис видавництва «Довкілля-К» і громадської організації «Освітній центр «Довкілля»(http://dovkillya.org.ua/).

Lebidi

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ

учасників Міжнародної науково-практичної конференції «Упровадження інтегрованого навчання в загальноосвітній
і вищій школах: реалії та перспективи»

(30 квітня 2014 р., м. Полтава)

Міжнародна науково-практична конференція «Упровадження інтегрованого навчання в загальноосвітній і вищій школах: реалії та перспективи» — 20-те зібрання педагогів країни, приурочене до Дня довкілля та присвячене 20-річчю лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України.
У конференції взяло участь понад 90 осіб із заявленими темами з усіх регіонів України — академіки, професори, доктори, кандидати педагогічних, філософських, психологічних, медичних наук, педагоги-практики з Полтавщини, Києва, Запоріжжя, Дніпропетровщини, Кіровограда, Бердянська, Івано-Франківська, Тернополя, а також учені з Росії. На конференцію прибули педагоги (понад 50 осіб), які впродовж 1991—2013 рр. розробляли, експериментально перевіряли втілені в навчально-методичному забезпеченні освіти стійкого розвитку (моделі освіти «Довкілля») ідеї формування життєствердної національної моделі світу вітчизняного суспільства як умови його життєстійкості, конкурентоздатності, збереження природи і миру на планеті.
Найактуальнішим напрямом роботи зібрання стало обговорення учасниками конференції ідей освіти стійкого розвитку суспільства, до яких спрямовується розвиток освітніх систем країн Європейського Союзу, втілення їх впродовж 20 років через модель цілісної освіти «Довкілля», методичної системи модернізації освіти на засадах компетентнісного підходу та освіти для сталого розвитку, здоров'язбережувального навчального середовища, принципів підготовки вчителів профільної школи до інтегрованого навчання в шкільну практику, експериментального дослідження впливу інтегрованого навчання на здоров'я учнів, їхній інтелектуальний та психічний стан, аналіз у цьому аспекті традиційного змісту освіти та його навчального середовища.
Під час конференції аналізувався досвід залучення громадськості до розв'язання проблем компетентнісного підходу в освіті в регіонах країни, впровадження освітньої моделі «Довкілля» як офіційно визнаної освіти стійкого розвитку, її позитивний вплив на психічний, духовний, інтелектуальний розвиток учнів, зміцнення їхнього фізичного здоров'я, досягнення ними високих рівнів інтелекту та розуміння інформації, зменшення статичного навантаження на організм дитини завдяки заняттям поза приміщенням школи. Наголосом дня стало обговорення питань «Дитина має право на довкілля – без довкілля не вижити ніколи» (доктор пед. наук. А.П. Самодрин), «Компетентність учня – це його здатність оперувати базовими закономірностями природи, суспільства, культури, довкілля» (заслужений учитель України А.Х. Ляшенко), «Чим більша різноманітність носіїв життєствердних національних моделей світу, тим більша стійкість людства проти зовнішніх і внутрішніх зрушень; носії агресивних моделей світу знищують самі себе» (академік В.Р. Ільченко) та ін.
Аналізувалося також втілення понять освіти стійкого розвитку в Державному стандарті в змісті предметів початкової, основної, профільної шкіл та питання професійної перепідготовки вчителів природничих дисциплін до викладання інтегрованих курсів у профільній школі; відзначалася недопустимість вилучення термінів «довкілля», «загальні закономірності природи», «світ», «образ світу» з чинних програм, Державного стандарту освіти (2012).
Учасники конференції аналізували розмаїття національних систем освіти країн Європейського Союзу ХХІ ст. в аспекті ефективності і справедливості освіти як основних векторів розвитку. Розглядалися стрижневі напрямки національних освітніх систем країн Європейського Союзу щодо формування в учнів ключових компетентностей як здатності оперувати базовими законами природи, суспільства, культури, довкілля, завдання трансформації змісту освіти у зв'язку з переходом від традиційного предметного конструювання змісту освіти до інтеграції змісту освітніх галузей на основі його сутнісного ядра та вищеперелічених базових закономірностей, обговорювалася методична система компетентнісної моделі змісту освітньої галузі, домінанти освітніх галузей компетентнісного підходу, теоретико-методичні засади системи профільного навчання в регіоні.
Учасники конференції особливо наголошували на неприпустимості того, що модель освіти «Довкілля», за якою в 2000—2013 рр. навчалося понад 1 млн. учнів 1—11 класів, з 2014 р. вилучена з навчального процесу. Це єдина освітня модель, яка формує в учнів національний життєствердний образ світу, а відтак – суспільство з життєствердною моделлю світу, яка протидіє агресивній моделі світу і є запорукою миру на Землі.
Заслухавши та обговоривши доповіді та виступи учасників конференції, наукове зібрання рекомендує просити:
1. Президента і Прем'єр-Міністра України гарантувати право дітей України на навчання за підручниками до освітньої моделі «Довкілля», виданими за державні кошти; ініціювати реалізацію в школах країни навчально-методичного забезпечення освіти стійкого розвитку – освітньої моделі «Довкілля», перш за все, системи підручників і навчальних посібників «Я і Україна. Довкілля» в дошкіллі та 1-5 класах. Зауважуємо, що вилучення з навчального плану етносоціоприродничого предмету XXI ст. «Я і Україна» і заміна його природознавством XIX ст. є неприпустимим. Просимо ініціювати проведення Всеукраїнського експерименту «Модернізація змісту загальної середньої освіти на засадах освіти для сталого розвитку», до якого готова значна кількість шкіл України, що працювали за освітньою моделлю «Довкілля».
2. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України на законодавчому рівні вирішити питання про необхідність впровадження в практику школи моделей освіти, які є альтернативою традиційній фактологічній системі освіти (наприклад, освіти для стійкого розвитку – освітньої моделі «Довкілля»); конкурсний відбір підручників за моделями освіти, альтернативними до традиційної, наприклад, за моделлю освіти «Довкілля», яка після експериментальної перевірки (1996–2000 рр.) наказом МОН України №529 від 13.11.2000 р. була допущена до використання в ЗНЗ країни.
3. Міністра освіти і науки забезпечити видання за державні кошти системи підручників до освітньої моделі «Довкілля» як освіти для стійкого розвитку, зокрема, системи підручників до освітньої галузі «Природознавство».
4. Державним педагогічним університетам, обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти готувати керівників шкіл і педагогів до впровадження засад освіти стійкого розвитку; доцільно використовувати здобутки Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського в сфері професійної перепідготовки вчителів до викладання інтегрованих курсів у профільній школі.

Рекомендації обговорені на конференції і прийняті одноголосно.

Співголови Академік В.Р. Ільченко
оргкомітету конференції Ректор ПОІППО В.В. Зелюк

Закачати

В началоНазад123ВперёдВ конец
Страница 3 из 3