Ukrainian Belarusian English German Polish Russian Spanish
dovkillya2014

dovkillya2014

Національна академія педагогічних наук України

Інститут педагогіки НАПН України

Відділ інтеграції змісту загальної середньої освіти ІП НАПН України

Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавський обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас узяти участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Педагогічні засади навчання природознавства в загальноосвітній школі»(далі Конференція), яка відбудеться 19-20квітня 2017 р. на базі Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського і Шишацької спеціалізованої школи ім. В. І. Вернадського Шишацької селищної ради.

Мета Конференції: об’єднання зусиль науковців і практиків щодо розвитку концептуальних засад у реалізації природничого змісту, взаємодія між науковими дослідженнями й освітніми практиками, формування рекомендацій щодо можливостей подальшого розроблення шляхів інтеграції навчання в загальноосвітній школі, поширення інноваційного педагогічного досвіду з окресленої проблеми.

Тематичні напрями роботи Конференції:

  1. Теоретико-методичні засади реалізації змісту природничо-наукової освіти.
  2. Навчально-методичний супровід викладання предметів освітньої галузі «Природознавство».
  3. Психолого-педагогічна та методична підготовка майбутнього вчителя до викладання предметів освітньої галузі «Природознавство».
  4. Реалізація принципу інтеграції в умовах профільного навчання.
  5. Компетентнісний підхід як інструмент якісного оновлення змісту освіти.

До участі запрошуються: науковці, методичні працівники, керівники навчальних закладів, педагоги, аспіранти, студенти.

У роботі Конференції передбачено: пленарне засідання, тематичні секції, презентаційно-дискусійні майданчики, майстер-класи учасників регіональної дослідно-експериментальної роботи «Реалізація діяльнісного підходу у навчанні природничих предметів», екскурсія на Бутову гору, підсумковий круглий стіл.

Робочі мови: українська, російська, англійська.

Умови участі у роботі Конференції:

    очна (заочна) участь із розміщенням статей на сайті www.dovkillya.org.uaта їх публікацією на безоплатній основі в електронному збірнику наукових праць «Технології інтеграції змісту освіти» (Випуск № 8);

  за бажанням автора та за додатковою оплатою  (30 грн. за сторінку) можна подати статтю до друку у спецвипуск Всеукраїнського науково-практичного освітньо-популярного журналу «Імідж сучасного педагога» (фахове видання з педагогічних наук – Постанова Президії ВАК України №1-05/3 від 30 березня 2011 року). До журналу будуть включені статті учасників Конференції, що відповідають її тематиці. Оплата за публікацію та пересилку журналу здійснюється післяплатою на пошті за вказаною адресою автора статті або готівкою при реєстрації учасників Конференції.

  участь без доповіді.

Оргкомітет лишає за собою право відхиляти доповіді та статті, що не відповідають тематиці, зазначеним вимогам або науковому рівню.

Ключові дати конференції:

          До 01.04.2016 р. включно прийом публікацій до електронного збірника наукових праць «Технології інтеграції змісту освіти» за електронною адресою: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. (із вказівкою у темі електронного повідомлення «Конференція»). Кожну публікацію подавати окремим файлом, надаючи йому ім’я з вказівкою на прізвище та ініціали автора латинськими літерами за зразком: IVANOV I.I.);

До 16 квітня 2017 року включноелектронна реєстрація участі у Конференції за посиланням: https://goo.gl/forms/NDJRkBiJUu95KpBr1

       19-20 квітня – робочі дні Конференції.

            ВИМОГИ до оформлення та подання статей до електронного збірника наукових праць «ТЕХНОЛОГІЇ ІНТЕГРАЦІЇ ЗМІСТУ ОСВІТИ»

Текст публікації подається у текстовому редакторі Word версії 2003 і вище (у форматі *.doc). Обсяг: від 7-ми до 12-ти сторінок. ФорматА4, шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1.5, без нумерації сторінок. Межі сторінки: з усіх боків по 2 см. Абзац із відступом 1 см.

Розміщення:

− у верхньому лівому куті (від поля) зазначити індекс УДК;

− нижче посередині великими літерами напівжирним шрифтом – НАЗВА;

− нижче посередині зазначити прізвище та ініціали автора, установу, місто;

− нижче прізвища та ініціалів через одинарний інтервал – 3 анотації (до 3-х речень) + ключові слова українською, російською, англійською мовами.

− далі з нового рядка – текст публікації.

Кожна публікація повинна містити таку структуру:

постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями;

− формулювання цілей статті;

аналіз останніх досліджень і публікацій;

виклад основного матеріалу дослідження;

− висновки і перспективи подальших досліджень у цьому напрямку;

− список використаних джерел оформлюється відповідно до вимог ВАК (див. http://mdu.in.ua/Nauch/novi_vimogi_shhodo_oformlennja_spisku_literaturi.pdf) в алфавітному порядку під заголовком Література. Посилання у тексті статті подаються у квадратних дужках: [7, с. 84], де 7 – номер джерела у списку літератури, а 84 – номер сторінки.

            ВИМОГИ до оформлення тексту статті до журналу «ІМІДЖ СУЧАСНОГО ПЕДАГОГА»

Матеріали оформляються відповідно до вимог Постанови ВАК від 15.01.2003 Х27-05/1.

Тексти статей (не більше 12 с.) набираються у текстовому редакторі MicrosoftWord 97 або Word 2000 (шрифт Times New Roman, кегль 14, інтервал 1.5,формат А4, межі сторінки – 2 см з усіх боків, абзац з відступом 1 см; в електронному варіанті таблиці, схеми та рисунки, зроблені в текстовому редакторі Word, обов’язково мають бути за текстом) відповідно до таких вимог:

Рубрикація

У першому рядку ліворуч  вказуєтьсяУДК; у кожному наступному рядку:

  1. Ім’я, по батькові та прізвище (напівжирним)автора чи співавторів.
  2. Науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи чи навчання, місто, країна.
  3. Домашня адреса, контактні телефони,  e-mail.
  4. Посередині великими літерами напівжирним шрифтом – НАЗВА.
  5. 3 анотації (4-5 рядків) + ключові слова (5-7) українською, російською, англійською мовами (інтервал 1.0).
  6. Вступ – постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями (5-10 рядків).
  7. Формулювання цілей статті.
  8. Останні дослідження і публікації, на які спирається автор. Виділення невирішених частин загальної проблеми, яким присвячується ця стаття.
  9. Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів, статистичною обробкою даних (4-5 сторінок).
  10. Висновки і перспективи подальших досліджень у цьому напрямку.
  11. Література подається згідно з вимогами ВАК (бюлетень ВАК України, № 3, 2008 р.).

План статті

Додаткова інформація

Адреса оргкомітету: 36014, м. Полтава, вул. Соборності 64-ж, Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, каб. 4.9; відділ інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, каб. 3.8.

Контактні особи:

координатори КонференціїІльченко Віра Романівна, професор кафедри методики змісту освіти, завідувач лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, роб. т.: (053)508-478; Буйдіна Олена Олександрівна, завідувач кафедри методики змісту освіти, моб. т.:  (099)057-48-67;

із питань реєстрації  – Нетудихатка Наталія Вікторівна, методист кафедри методики змісту освіти, моб. т.: (066)131-47-02;

із питань публікацій Гринюк Оксана Сергіївна, науковий співробітник відділу інтеграції змісту загальної середньої освіти Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України, моб. т.: (095)682-23-62;

із інших організаційних питань – Ільченко Олексій Георгійович, доцент кафедри методики змісту освіти, роб. т.: (053)508-478; Буйдіна Олена Олександрівна, завідувач кафедри методики змісту освіти, моб. т.: (099)057-48-67.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

учасників Всеукраїнська науково-практичної конференції

«Педагогічні засади ефективного навчання природознавства в загальноосвітній школі»

(19-20 квітня 2016 р., м. Полтава)

Всеукраїнська науково-практична конференція «Педагогічні засади ефективного навчання природознавства в загальноосвітній школі» — 23-е зібрання педагогів країни, приурочене до Дня довкілля та присвячене 26-й річниці моделі освіти сталого розвитку «Довкілля».

У конференції взяло участь понад 100 осіб із заявленими темами з різних регіонів України — академіки, професори, доктори філософських, педагогічних, психологічних наук, кандидати педагогічних, психологічних наук, педагоги-практики з Полтавщини, Києва, Дніпропетровщини, Кривого Рогу, Рівненщини, Луганщини, а також учені з Росії. На конференцію прибули педагоги (понад 60 осіб); більшість з них впродовж 1990 – 2016 рр. розробляли, експериментально перевіряли навчально-методичне забезпечення моделі освіти сталого розвитку («Довкілля»), що реалізує науково-орієнтовану освіту в загальноосвітній школі, технологію формування життєствердного національного образу світу учнів 1 – 11 кл., формування життєствердної моделі світу вітчизняного суспільства як умови його життєстійкості, конкурентоздатності, збереження ним природи і миру на планеті.

Напрямами роботи зібрання стало обговорення учасниками конференції ідей формування концептуальної бази теорії змісту освіти (д. філ. н. Клепко С.Ф.), становлення і перспективи науково-орієнтованої освіти, освіти сталого розвитку в школах країни (д.п.н. Гуз К.Ж.), теоретико-методичні основи формування природничо-наукової компетентності в учнів старшої школи (дійсний член НАПН України Ільченко В.Р.), орієнтація навчального процесу старшокласників на усвідомлення культурної спадщини (д. філос. н. Москалик Г.Ф.), науково-орієнтована основа вивчення освітніх галузей «Математика» і «Технології», організація інформаційного буття регіону (д. пед. н. Самодрин А.П.) створення еколого-просвітницького середовища на природничому факультеті (д.п.н. Гриньова М.В.), педагогічні основи дослідницької компетентності молодших школярів, психодіагностика ефективності моделі освіти сталого розвитку «Довкілля» (д. психол. н. Сєдих К.В., професор Моргун В.Ф.), формування здоров’язбережувальної компетентності учнів загальноосвітньої школи (к.п.н. Дудко С.Г.) та ін.

Під час конференції аналізувався досвід залучення педагогічної громадськості до розв’язання проблем компетентнісного підходу в освіті в школах країни, впровадження освітньої моделі ОСР («Довкілля») як офіційно визнаної освіти, альтернативної офіційної освіти, обговорювався позитивний вплив моделі ОСР на психічний, духовний, інтелектуальний розвиток учнів, зміцнення їхнього здоров’я, досягнення учнями високих рівнів інтелекту та розуміння інформації, соціалізації та патріотичного виховання учнів. В зв’язку з цим обговорювалося питання впровадження на базі малокомплектних, в тому числі початкових шкіл моделі школи «Довкілля-як-школа», що дозволить перетворити ці школи в осередки науково-орієнтованої освіти, оздоровлення дітей при мінімальній витраті коштів на обладнання їх (засл. учитель України Ляшенко А.Х.).

Наголосом дня було обговорення питань наукової орієнтації освіти та підвищення стану здоров’я учнів, в зв’язку з цим подальшого використання педагогами напрацювань розробників моделі ОСР («Довкілля»), проекту Концепції середньої загальноосвітньої школи України, труднощів учителів у виборі поданих на конкурс підручників природничого циклу для 8 класу. Згідно Державного стандарту, вони мають формувати в учнів природничо-наукову компетентність, втілювати ідеї сталого розвитку, а в експертних висновках ці ознаки підручників-конкурсантів згадуються тільки щодо чотирьох рукописів, два з яких отримали експертні висновки «відхилити». Аналіз показує, що ці висновки необґрунтовані. Таким чином, підручники, які відповідають Державному стандарту освіти і водночас психолого-педагогічним умовам формування цілісності свідомості учнів, природовідповідно високих рівнів інтелекту учнів, не будуть допущені в школу. За державні кошти будуть видані підручники фізики, хімії, біології, які втілюють зміст відповідних компонентів освітньої галузі «Природознавство» без його неперервного об’єднання в систему знань про природу.

Вітчизняна природничо-наукова освіта має багаторічний досвід впровадження підручників фізика, біологія 7 класу, які  дають можливість учням узгоджено моделювати особистісно значиму систему знань про природу — «образ природи» в 2008-2015 рр. не викликало негативних відгуків учителів, учнів, батьків (наприклад підручників — по 200000 екземплярів кожного).

Учасники конференції ставили питання щодо оприлюднення принципів, критеріїв, на основі яких відбувалося розвантаження програм для старшої школи.

Заслухавши та обговоривши доповіді та виступи учасників конференції, наукове зібрання рекомендує просити:

  1. Президента і Прем’єр-Міністра України, Віце-прем’єра з гуманітарних питань ініціювати:

- розроблення Національної стратегії освіти для сталого розвитку;

- створення умов для гарантії права дітей навчатися за підручниками, які реалізують ключові напрями державної освітньої політики, зазначені в Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр., відповідають Державному стандарту освіти, зокрема, щодо формування природничо-наукової та інших ключових і базових компетентностей, формування цілісності свідомості учнів, непідвласної програмуванню, життєствердного національного образу світу молодих поколінь.

2. Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України, Міністра освіти і науки на законодавчому рівні вирішити питання про необхідність впровадження в практику школи інноваційних моделей освіти, які реалізують науково-орієнтовану освіту, технології оздоровлення молодих поколінь.

 3. Міністра освіти і науки, при участі Президента НАПН України, ініціювати:

- обґрунтування виділення різної кількості навчальних годин на засвоєння старшокласниками змісту освітньої галузі «Природознавство» в процесі вивчення інтегрованого курсу з природознавства і окремих предметів (фізики, хімії, біології, астрономії, екології); учасники конференції вважають, що кількість годин має бути однаковою;

- конкурсний відбір підручників 8 класу, поданих на конкурс, зокрема природничого циклу в аспекті їх відповідності Державному стандарту освіти, Національній стратегії розвитку освіти на 2012 – 2021 рр.; меті освітньої галузі «Природознавство» (формуванні природничо-наукової компетентності учнів, цілісності знань про природу);

- оприлюднення концепції, принципів та критеріїв розвантаження програм для старшої школи; необґрунтоване «розвантаження» програм без опори на психолого-педагогічні закономірності та експеримент недопустиме;

- використання вітчизняного досвіду, перетворення малокомплектних шкіл в школи оздоровлення дітей, розвитку їхнього наукового мислення та дослідницьких вмінь;

- при розробленні змісту освіти середньої загальноосвітньої школи використати напрацювання учених і педагогів практиків в розробленні і реалізації моделі освіти сталого розвитку «Довкілля».

4. Державним педагогічним університетам, обласним інститутам післядипломної педагогічної освіти готувати керівників шкіл і педагогів до впровадження науково-орієнтованої освіти, засад освіти сталого розвитку; використовувати досвід Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського в сфері професійної перепідготовки вчителів до викладання інтегрованих курсів у профільній школі.

Рекомендації обговорені на конференції і прийняті одноголосно.

Співголови

оргкомітету конференції

Зелюк В.В., ректор ПОІППО

Ільченко В. Р.,

дійсний член НАПН України

д.п.н., професор, голова ГО

Освітній центр «Довкілля»

ДО СПІВСТАВЛЕННЯ МОДЕЛІ ОСР "ДОВКІЛЛЯ" І STEM-ОСВІТИ

Модель освіти сталого розвитку «Довкілля» (1990-2015)

Витоки:

Етнопедагогіка, звичаєве коло

Думки і вчення стародавніх мислителів

Праці: Коменського Я.А., Сковороди Г.С., Монтеня М., Дьюї Дж., Ушинського К.Д., Остроградського М.В., Вернадського В.І., Подолинського С.А., Каптєрєва П.Ф.,  Леонтьєва О.М., Піаже Ж., Смирнова С.Д., Гадамера Х.-Г., Фрома Е., Поповича М.В., Кримського С.Б.,…

 

Мета моделі та параметри її досягнення

Метою моделі є формування цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє і майбутнє свого довкілля, Батьківщини;

• формування життєствердного національного образу світу учнів як умови життєствердної моделі світу суспільства, природовідповідно високих рівнів інтелекту, наукового мислення його представників як громадян конкурентоздатної держави.

Досягнення мети досліджувалося за параметрами:

• наявність в учнів життєствердного національного образу світу; рівні цілісності знань, рівні розвитку наукового мислення;

• вербальний, невербальний, загальний  інтелект;

• мотивація навчання;

• зміна індексу соціальної зрілості від класу до класу;

• вплив природничо-наукової компетентності учнів на успішність з математики та іноземної мови.

Відображено в десятках монографій, наукових збірників, захищених дисертацій з педагогіки і психології (www.dovkillya.org.ua).

1.11.21.3

 

1.41.51.6

 

До порівняння моделі і STEM-освіти

6911

72127

 

Презентація у повному обсязі (клікабельно)