Розробка концепції і моделей вивчення освітніх галузей у профільній школі як результат виконання стратегічних завдання реформування змісту освіти

Державні документи, що стосуються реформування змісту освіти, — Закон про середню освіту, Державна національна програма «Освіта», Національна доктрина розвитку освіти, Державний стандарт освіти — розроблялися понад 15 років тому. Прийшов час підвести підсумки реформування змісту освіти та розробити нові стратегічні завдання, врахувавши аналіз виконання попередніх та результати порівняння вітчизняної системи освіти з освітніми системами інших країн.

Учені різних галузей науки, дослідники людської природи саме в існуючій освіті вбачають головну небезпеку цивілізації. Тому в усьому світі проводиться реформування змісту освіти. Сучасна педагогічна наука спрямовує реформування змісту освіти до його цілісності, природовідповідності, відходу від згубної для молодого розуму вузько предметності, від «фактологічної» педагогіки. Ці принципи реформування змісту освіти закладені в основні державні документи.

Стратегічні завдання реформування змісту освіти сформульовані в Державній національній програмі «Освіта»:

• вироблення державних стандартів і відповідне формування системи й обсягу знань, умінь, навичок, творчої діяльності, інших якостей особистості на різних освітніх і кваліфікаційних рівнях;
• відбір і структурування навчально-виховного матеріалу на засадах диференціації та інтеграції, забезпечення альтернативних можливостей для одержання освіти відповідно до індивідуальних потреб та здібностей;
• орієнтація на інтегровані курси, пошук нових підходів до структурування знань як засобу цілісного розуміння та пізнання світу;
• оптимальне поєднання гуманітарної та природничо-математичної складових освіти, теоретичних і практичних компонентів, класичної спадщини та сучасних досягнень наукової думки, органічний зв'язок з національною історією, культурою, традиціями;
• створення передумов для розвитку здібностей молоді, формування готовності та здатності до самоосвіти, широке застосування нових педагогічних, інформаційних технологій;
• сприяння фізичному, психічному здоров'ю молоді.

(Державна національна програма «Освіта». Київ, Райдуга, 1994, с. 11).
У педтехнології «Довкілля» втілено результати виконання всіх зазначених стратегічних завдань (Реформування змісту освіти як національна проблема. Педтехнологія «Довкілля». 15-річний досвід виконання стратегічних завдань реформування змісту освіти. — Полтава: «Довкілля-К», 2010). В аспекті реформування змісту освіти розроблені 2 моделі цілісної природничонаукової освіти, в тому числі старшої школи.

Моделей вивчення змісту освітніх галузей на цей час відомо 3.

Модель №1. Зміст освітньої галузі розподілений по сукупності відокремлених предметів.

У Державному стандарті загальної середньої освіти не вказані предмети; є 7 освітніх галузей та компоненти, за якими можна розподіляти їх зміст. Термін «компоненти» означає, що її зміст має відносну самостійність, компоненти мають бути об'єднані в єдине ціле.

Проте на практиці вивчаються окремі предмети, зміст яких в навчальному процесі та під час контролю його не зводяться в цілісність.

Під час конкурсного відбору підручників також не фігурують поняття «освітня галузь», «цілісність змісту освітньої галузі», «компоненти освітньої галузі». Таким чином, чинною на даний час є модель вивчення освітньої галузі, зміст якої розподілений на окремі предмети – назвемо її «Вузькопредметна модель».

Ця модель нічим не відрізняється від вивчення предметів в 11-річній школі і до Стандарту освіти, який декларує 7 цілісностей знань. Відповідно і до освітніх галузей, не має відношення.

Колективом Науково-методичного центру інтеграції змісту освіти впродовж 1994-2000 рр. на прикладі освітньої галузі «Природознавство» розроблялися 2 моделі цілісної природничонаукової освіти: предметно-інтегративна модель та модель інтеграції компонентів освітньої галузі в цілісний інтегрований курс «Природознавство» (10-11; 10-12 кл.).

Згідно предметно-інтегративної моделі вивчаються окремі предмети, зміст яких об'єднується у цілісність на основі загальних законо¬мірностей природи. Цілісність змісту, сформованість природничонаукової картини світу та образу природи контролюється і коректується спільно учителями-предметниками (фізики, хімії, біології, географії) під час інтегративних днів. Протягом року у кожному класі проводиться 6 інтегративних днів: вступний, фізичний, хімічний, географічний, біологічний, заключний, під час якого учні захищають особистісно значиму складову природничонаукової картини світу – образ природи. Усі «дні» проводяться під час поставлених один за одним уроків природничих предметів (фізики, хімії, біології, географії) за участі всіх учителів-предметників. Методика проведення інтегративних днів розроблена.

Ця модель вивчення змісту освітньої галузей дозволяє до певної міри формувати цілісність знань її змісту.
Науково-методичним центром інтеграції змісту освіти розроблені комплекти підручників до освітньої галузі «Природознавство», які реалізують предметно-інтегративну систему. Вони подавалися на конкурс (фізика-хімія-біологія – 8-10 кл.), проте не пройшли, хоча єдині серед чинних відповідають Державному стандарту.

Але Модель №2 не усуває основний недолік чинних навчальних планів – одногодинні малоефективні предмети. Психологи (Г. Еббінгауз, Дж. Міллер) довели, що вивчення того чи іншого предмета ефективне в тому разі, якщо він вивчається не менше 3-х уроків на тиждень.
Одне із стратегічних завдань реформування змісту освіти – орієнтація на інтегровані курси. Виконання його мало позбавити вітчизняну школу перш за все одногодинних предметів.

Третя модель — вивчення змісту освітніх галузей в інтегрованих курсах, які об'єднують відносно незалежний зміст компонентів освітньої галузі в цілісний курс, в найбільшій мірі відповідає стратегічним завданням реформування змісту освіти.
Типові навчальні плани з одногодинними предметами – це «винахід» чиновників Міносвіти. У Державному стандарті відсутні такі предмети і типові навчальні плани. Наявний базовий навчальний план.

Порівняймо розподіл години на навчальні предмети у типовому навчальному плані за рівнем стандарту (мал. 4) і базовому навчальному плані.
У 10 класі за рівнем стандарту учні мають вивчати 17 предметів, з яких 12 – одногодинні та малоефективні. У той же час базовий навчальний план пропонує 7 базових інтегрованих предметів відповідних освітнім галузям: мови і літератури, суспільствознавство, естетична культура, математика, природознавство, технології, здоров'я і фізична культура.

На прикладі предмету «Природознавство» покажемо, наскільки вигідніше для держави і ефективніше для учнів вивчати інтегрований курс замість окремих предметів.

Як видно з таблиці, за вузько-предметною та предметною моделями і концепціями зміст освітньої галузі вивчається у 10-12 класах у 5 предметах, з яких 4 – одногодинні. Для забезпечення вивчення освітньої галузі потрібно 8 підручників. При врахуванні того, що одні і ті ж предмети будуть вивчатися за різними підручниками (рівень стандарту, універсальний профіль, профільний рівень), підручників має бути значно більше, ніж 8. Стандарт освіти при цьому не виконується, загальноприроднича складова – не задіяна.

Як видно з таблиці, на вивчення компонентів освітньої галузі «Природознавство» в 10 кл. відводиться 4,5 годин на тиждень, в 11 класі — 5 годин, у 12 класі — 2 години на тиждень. Ці ж години витрачаються на вивчення в кожному класі предмету «Природознавство», який дає можливість засвоїти зміст освітньої галузі без одногодинних предметів.

Переваги вивчення змісту освітньої галузі в інтегрованому курсі:
Відсутні одногодинні предмети.
Засвоєння знань відповідає ускладненню форм руху матерії – фізична, хімічна, біологічна. Фізичні знання є основою для хімії (хімічні для біології тощо).
Багаторазове використання випереджаючих організаторів знань, які подаються на початку курсу і є скрізним стрижнем інтеграції всіх модулів та одночасно основними поняттями природознавства, призводить до фундаменталізації знань, а це умова національної безпеки (меморандум ЮНЕСКО, 1994). Фактологічна педагогіка є найбільш дійовим знищенням інтелекту і незалежності держави.

Засвоєння всіма без винятку учнями фундаментальних понять природознавства, формування теоретичного мислення, високих рівнів інтелекту і життєствердного образу світу.

Єдина програма ї єдиний підручник спрямовують навчальний процес на формування цілісності знань.
Предмет «Природознавство» може зацікавити, перш за все, однокомплектні школи та профтехучилища, коледжі, у яких навчаються учні після 9-го класу. Ці навчальні заклади запрошують на роботу сумісників. У курсі природознавства вистачить навантаження на ставку спеціаліста, який працює на постійному місці роботи.
Відмітимо, що кожна школа згідно з новою редакцією Концепції профільного навчання може обрати інтегрований курс «Природознавство» «Суспільствознавство» (рівень стандарту) (Наказ МОН України № 854 від 11.09.2009 р.).
У Росії предмет «Природознавство» у старшій школі має назву «базовий рівень». Ця назва відповідає дійсності. Держава має забезпечити всім без винятку громадянам базовий рівень освіти, який визнає ДС. Поглиблене вивчення тією чи іншої компоненти освітньої галузі може бути забезпечене посібниками, придбаними за кошти батьків. Так було і в радянській школі.

Якщо держава зацікавлена в тому, щоб громадяни мали цілісну свідомість, високі відповідно до природних задатків рівні інтелекту, життєствердний образ світу, то в профільній школі необхідно на виконання стратегічних завдань реформування змісту освіти переходити на інтегровані курси.Інтегровані курси для всіх освітніх галузей, де вони необхідні, розроблені.

Отже, учні профільної школи замість двох десятків загальноосвітніх предметів, серед яких більше 50% одногодинні, вивчають 7 базових предметів, здають 5 екзаменів (мови і літератури, суспільствознавство, природознавство, математика, технології).
На оволодіння професією, профільну підготовку залишається 10, 10, 15 годин на тиждень відповідно у 10, 11, 12 класах.
Постанова №1019 від 8.08.07 р. «Про ліцензування освітніх послуг» дозволяє обирати близько 200 професій. Кожна школа обирає їх відповідно до потреб свого регіону, Навчальний план «Універсальний профіль» (у 2005 році це був навчальний план безпрофільної школи) на профільну підготовку не виділяє часу (1,5 – 3,5 год.)
Вивчення змісту освітніх галузей в інтегрованих предметах дає можливість мати індивідуальне професійне обличчя кожній школі.
Етапи шкільного професійного самовизначення учнів

Введення в старшій школі екологічного профілю виявило необхідність створення цілісної системи екологічного виховання і навчання. Єдина на той час і до сьогодні програма, яка представляє цілісну систему екологічної освіти, – це «Довкілля».
В моделі освіти «Довкілля» велике значення надається всім складовим навчального середовища в школі.
Саме тому істотні зміни було внесено в робочий навчальний план школи, у виховній системі, підготовці кадрів, матеріальній базі школи, в організації навчальної практики учнів.

Частину цих змін можна спостерігати в моделі системи супроводу профільного навчання в школі (таблиця №1) та структурі профільного навчання в школі (таблиця №2).

Навчальна практика в нашій школі виконує функції допрофільної підготовки.
Проведення навчальної практики в основній та старшій школі спрямоване на розвиток пізнавальної діяльності учнів, залучення їх до пошукової роботи, поглиблення та систематизацію знань, умінь і навичок школярів, виховання екологічної культури, усвідомлення практичної складової навчальних курсів, формування міжпредметних зв'язків тощо.

Розподіл годин та закріплення керівників начальної практики для учнів 5-8, 10 класів затверджується наказом по школі на початку вересня. Кожна паралель класів має єдину тему, відповідно профілю навчання:

• 5 клас - «Тварини дивують»
• 6 клас — «Продукти з нашого столу»
• 7 клас — «Рослини в нашому житті»
• 8 клас — «Таємниці та пригоди в дивосвіті природи»
• 10 клас — «Вода — основа життя»

Кожний предмет, за яким учні проходять навчальну практику, має свою підтему (табл. №3).
Форми організації навчальної практики: практикуми, комплексні заняття міжпредметного характеру, конкурси та змагання, презентації науково-дослідних проектів, наукові конференції, екскурсії.

Основні задачі, що поставлені перед учителем:

• - скласти програму практики;
• - підібрати необхідну спеціальну літературу;
• - спланувати роботу з учнями (зазначити мету та дидактичні завдання);
• - розробити графік індивідуальних консультацій з учнями;
• - розподілити завдання між учнями (спільні, групові та індивідуальні);
• - забезпечити учнів конкретним завданням з навчальної практики;
• - забезпечити учнів списком рекомендованої літератури;
• - забезпечити учнів рекомендаціями щодо написання реферату або доповіді, захисту творчих робіт (проектів);
• - розробити та довести до учнів форми контролю виконання завдань, встановити терміни перевірки, за необхідністю, розробити критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;
• - вести реєстрацію індивідуальної роботи учнів та інформувати шкільну предметну комісію та науково-методичну раду про хід її виконання.

Перед учнями ставляться задачі:

• - за допомогою вчителя розробити індивідуальні завдання в об'ємі програм предметів, які вивчаються;
• - регулярно відвідувати індивідуальні консультації вчителів;
• - збір та опрацювання різноманітної навчальної та довідкової літератури;
• - опрацювання наочності (таблиць, карт, атласів, колекцій, тощо);
• - використання комп'ютерів, пошукових систем (каталогів мережі Інтернат);
• - повне виконання завдань, передбачених програмою практики, проявлення необхідної ініціативи та творче ставлення до справи;
• - систематизація матеріалів у вигляді доповідей, малюнків, альбомів, стіннівок, презентацій науково-дослідницьких проектів;
• - у визначені строки проходити поточний та підсумковий контроль;
• - приймати участь у підведенні підсумків проведення навчальної практики;
• - при проведенні навчальної практики та екскурсій виконувати правила безпеки життєдіяльності та Правила дорожнього руху;
• - вести індивідуальний план навчальної практики.

Створення такої системи організації навчальної практики сприяє подоланню формалізму під час її організації та проведення, а використання міжпредметних зв'язків реалізує ідею допрофільної підготовки учнів 5-8 класів за рахунок формування інтегративних знань з різних навчальних дисциплін.
Очікувані результати: формування досвіду індивідуальної і колективної дії та вміння діяти з позиції різних навчальних предметів, зростання пізнавальної мотивації учнів.

Шкільний курс «Природознавство» є інтегрованим курсом для старшої профільної школи, призначений для використання в школах, де учні вивчають природничі предмети за рівнем стандарту.

Мета курсу «Природознавство» спрямована на формування в учнів природничо-наукової картини світу, уявлень про роль і місце людини в природі, засвоєння ними основних понять природознавства, що складають ядро знань про природу.

Завдання шкільного предмета природознавство у профільній школі:

• - засвоєння учнями основ наук про природу, ознайомлення їх з методами пізнання природничих наук, з найбільш важливими ідеями і досягненнями природознавства, що спричинили визначальний вплив на уявлення людини про природу, розвиток науки і техніки; духовний і культурний розвиток людини;
• - формування природничонаукової картини світу (ПНКС), особистісно значимої складової її — образу природи, що визначає поведінку людини в довкіллі, критичну оцінку і використання нею природничо-наукової інформації, позицію по відношенню до наукових проблем, що розв'язуються в суспільстві;
• - розвиток природничонаукової компетентності, інтелектуальних, творчих здібностей і критичного мислення в процесі формування цілісних уявлень про природу, використання і фундаменталізація природничо-наукової інформації;
• - переконання в можливості пізнання законів природи і необхідності використання знань про природу для розвитку природозберігаючої цивілізації, прийняття обґрунтованих рішень під час розв'язання суспільних проблем та проблем, пов'язаних зі своєю професією;
• - використання природничо-наукових знань у повсякденному житті.

Курс «Природознавство» передбачає формування загальнонавчальних вмінь і навиків, ключових компетентностей, таких як: компетентності цілісно ставити і розв'язувати проблеми, взаємодіяти з довкіллям з прогнозуванням наслідків цієї взаємодії, компетентності високопродуктивного виконання роботи, з найменшою затратою енергії, здоров'язберігаючої, а також загальнокультурної, комунікаційної, громадянської, соціальної, інформаційної.

Під час вивчення курсу «Природознавство» в учнів розвивається:

• - здатність до дослідницької діяльності (постановка проблеми, висунення гіпотези, здійснення її перевірки);
• - здатність цілісно бачити проблему і приймати рішення з опорою на об'єктивні закономірності;
• - здатність використовувати наукові методи, закони при розв'язанні проблем, пов'язаних зі своєю майбутньою професією, суспільним та повсякденним життям;
• - здатність до саморозвитку та самоосвіти, пошуків, критичного оцінювання та передачі інформації, переформулювання її та виразу у компактній формі;
• - здатність застосовувати знання на практиці поза межами освітнього процесу та в нестандартних ситуаціях.

Курс «Природознавство» враховує психологічні особливості учнів-гуманітаріїв, цілісне сприйняття ними інформації, що обумовлено домінуванням функцій правої півкулі мозку (образної) над лівою (аналітико-логічною).
Зміст курсу «Природознавство» охоплює зміст освіти та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів Державного стандарту природничо-наукової освіти, її загальноприродничої, астрономічної, біологічної, фізичної, хімічної компонентів у старшій школі; зміст знань про реальні об'єкти та процеси довкілля старшокласника.
Навчальний матеріал курсу «Природознавство» об'єднується за лінійно-концентричним принципом навколо змістових ліній:

• - загальні поняття природознавства як скрізний стрижень курсу;
• - методи наукового пізнання в природознавстві;
• - значення природничо-наукових знань у житті людини та їхня роль у суспільному її розвитку, професіональній діяльності.

Зміст навчального предмету природознавство розподіляється за роками навчання таким чином:

• 10 клас (155 годин; 4,5 години на тиждень)
• Розділи: І. Вступ. Основні поняття природознавства та наукові методи пізнання природи; ІІ — Роль механіки, молекулярної фізика і основ термодинаміки, хімії та знань про молекулярно-клітинний рівень організації життя в еволюції ПНКС.
• 11 клас (175 годин, 5 годин на тиждень)
• Розділ: ІІІ — Основні поняття сучасної ПНКС. Біологія. Електродинаміка. Атомна і ядерна фізика.
• 12 клас (70 годин, 2 години на тиждень)
• Розділи: IV — Сучасні космологічні уявлення. V — Людина і природа.

Як видно з наступної таблиці 1, вивчення курсу «Природознавство» не потребує спеціального навчального плану. Поданий в таблиці розподіл годин на навчальні предмети за рівнем стандарту (наказ МОН України № 66 від 05.02.09 р.) показує, що при вивченні курсу «Природознавство» замість чотирьох предметів навчальний час на засвоєння змісту освітньої галузі не змінюється. Не змінюється і навчальний час на засвоєння компонентів освітньої галузі — у 10 класі на фізичну компоненту разом із загальноприродничою відводиться 70 год. (як і на вивчення фізики), на хімічну компоненту 70 год (як на хімію в 10 і 11 класах), на біологічну компоненту — 15 годин.

Загальноприродничий модуль — 5 годин.
Природничо-фізичний — 66 годин.
Природничо-хімічний — 66 годин.
Природничо-біологічний — 16 годин.
Загальноприродничий — 3 години.

На вивчення компонентів освітньої галузі «Природознавство» в 10 кл. відводиться 4,5 годин на тиждень, в 11 класі — 5 годин, у 12 класі — 2 години на тиждень.

Зміст курсу «Природознавство» складається з модулів: природничого, природничо-фізичного, природничо-хімічного, природничо-біологічного, природничо-астрономічного, природничо-екологічного, які відповідають змісту компонентів освітньої галузі. Під час вивчення природничого модуля учні засвоюють поняття, які слугують основою об'єднання всіх модулів у цілісну систему знань. Це такі поняття: природничонаукова картина світу, загальні закономірності природи, образ природи (особистісно значима система знань про природу), методи пізнання природи.

Основними формами організації навчання з курсу «Природознавство» є уроки отримання нових знань, семінарські заняття, уроки у довкіллі, заняття з корекції та узагальнення знань. Передбачено такі форми навчальної діяльності учнів як робота під керівництвом учителя, самостійна робота, самоперевірка знань, дискусії в групах, робота над проектами. Засвоєні в природничому модулі поняття є випереджальними наскрізними організаторами знань по відношенню до всіх наступних модулів.
Така структура курсу «Природознавство» обумовлена наступним:

• 1) при формуванні природничо-наукової картини світу учні зосереджують увагу на змісті однієї компоненти знань про природу, засвоюють її цілісно, не змінюючи орієнтації мислення з одного об'єкта на інший як при вивченні окремих предметів. Унаслідок цього підвищується ефективність навчального процесу як по засвоєнню змісту освітньої галузі «Природознавство» так і по засвоєнню кожної компоненти;
• 2) з розкладу виключаються малоефективні одногодинні предмети;
• 3) в процесі обґрунтування всіх елементів знань на основі загальних закономірностей природи розвиваються високі рівні інтелекту, компетентності продуктивної розумової роботи формується (образ світу, який є власним продуктом учня), цілісно ставити і розв'язувати проблему, передбачати результат.

Передбачено і кадрове забезпечення викладання курсу «Природознавство» у старшій школі. При розробленій структурі його зможе викладати як один учитель-предметник, так і вчителі хімії, біології та фізики — кожен свій модуль. Єдина програма і єдиний підручник спрямовують навчальний процес на формування цілісності знань.

Варто зазначити, що у всіх країнах у старшій школі наявні інтегровані природознавчі курси – «Естествознание» (Росія), «Nature», «Environment» (Англія, США, Швеція) та ін. У багатьох з цих країн модулі викладають учителі-предметники. В ідеалі інтегрований курс має викладати один учитель. У Полтавському ОІППО вчителі природничих дисциплін можуть набути другу спеціальність – «учитель природознавства».
Курс «Природознавство» має чітку особистісну та компетентнісну спрямованість, оскільки впродовж його вивчення в учнів формується особистісно значима система знань про природу — образ природи — здатність об'єктивно, цілісно вирішувати проблеми, пов'язані із взаємодією людини із середовищем життя, природничонаукова компетентність, у формуванні якої особливу роль відіграють уроки в довкіллі, які проводяться поза шкільним приміщенням, потребують застосування природничонаукових знань в нестандартних ситуаціях, та робота учнів над проектами. У програмі надано орієнтовну тематику уроків у довкіллі та проектної діяльності учнів. Учителі можуть їх змінювати відповідно до умов школи та інтересів учнів.

Програма передбачає вивчення природознавства у 10 класі розпочати з теми «Основні поняття природознавства та методи природничо-наукового пізнання», яка є узагальненням знань про природу основної школи і дає можливість розкрити мету вивчення природознавства в профільній школі. Вступ є структурантом до вивчення курсу, у ньому обґрунтовується структурування навчального матеріалу відповідно до етапів формування ПНКС — механічна картина світу (механіка), розпад механічної картини світу (молекулярна фізика, термодинаміка, хімія), основні поняття сучасної ПНКС (біологія, електродинаміка, атомна і ядерна фізика, астрономія).

У вступі учні знайомляться з методами і формами навчання, специфічними для інтегрованого курсу, отримують попереднє уявлення про форми організації природничо-наукових знань: природничо-наукову картину світу, природничо-наукову теорію; дається попереднє уявлення про етапи еволюції природничонаукової картини світу, методи наукового пізнання природи.

Другий розділ присвячений вивченню елементів теорій — механіки, молекулярної фізики та термодинаміки, хімії, молекулярно-клітинної біології; розкриттю їх ролі у формуванні ПНКС. У третьому розділі (11 клас) продовжується вивчення елементів теорій, знань, що складають зміст біологічної компоненти освітньої галузі «Природознавство», елементів теорій «Електродинаміка», «Атомна і ядерна фізика».

У 12 класі вивчається зміст астрономічної компоненти стандарту освіти та розділ «Людина і природа», який є узагальненням знань про еволюцію ПНКС та про екологічні проблеми людства.

Заключний розділ «Людина і природа» включає чотири теми у відповідності до основної мети природознавства, досягнення якої вимагає від учня розуміння людини як невід'ємної частини природи, наслідків діяльності людини в середовищі життя, взаємозв'язку історичного розвитку знань про природу та практичних потреб людства, прагнення людства до цілісності знань про природу, осмислення її першооснов; розуміння того, що людство не може вирішити своїх проблем без досягнень природознавства, що у вік ноосфери кожна людина, незалежно від її професії, має володіти науковими основами знань про природу і світ в цілому.

Курс «Природознавство» має наочно-навчальне забезпечення у вигляді системи таблиць та методичної літератури, відомості про які подані в кінці програми.

Природу неможливо вивчати лише по підручнику, особливо для гуманітаріїв, у яких переважає образне мислення. Курс включає систему «уроків у довкіллі», які проводяться поза межами шкільного приміщення (серед природи, на виробництві, в державній установі та ін.). Тематика уроків може бути змінена учителем відповідно до інтересів учнів та умов регіону.

Уроки в довкіллі учитель може проводити на початку вивчення теми як проблемні, впродовж вивчення теми як ілюстративно-пошукові, в кінці вивчення теми як підсумкові. З уроками в довкіллі може бути пов'язана дослідницька робота учнів над проектами, орієнтовна тематика яких подана до кожної теми, а література — в кінці програми. Дослідницька робота на уроках у довкіллі, над проектами значною мірою сприяє формуванню в учнів ключових компетентностей. Оволодінню ключовими компетентностями сприяє також система лабораторних та практичних робіт, семінарів, зокрема тих, під час яких учні створюють модель свого образу природи, систематизують та фундаменталізують знання з метою їх компактного виразу і збереження у свідомості, застосування. Рекомендується заохочувати учнів під час виконання проектів, моделювання образу природи до використання комп'ютера, різноманітних ілюстрацій, художніх творів. Методика роботи з учнями під час моделювання ними образу природи подана в рекомендованій методичній літературі.

З тематикою проектів учнів доцільно познайомити на початку вивчення курсу, запропонувати їм доповнити тематику власними проектами. Деякі проекти потребують тривалого часу виконання, об'єднання учнів у групи. Слід заохочувати до роботи в групах учнів з різними інтересами (теоретик, дослідник, художник, літератор, критик і т.д.), заслуховувати під час семінарів звіти про хід роботи над проектами, оцінювати проміжні результати і коректувати їх.

В кінці курсу планується узагальнююча конференція, на якій виставляються виконані учнями моделі, фотоматеріал, захищаються кращі проекти та образи природи. На конференцію запрошуються батьки, представники виробництв та влади. Досвід проведення конференцій показав велику зацікавленість учнів у соціальному визнанні їхньої роботи.

Інтеграція змісту всіх модулів курсу «Природознавство» у цілісність досягається внаслідок неперервного формування учнями фрагментів природничонаукової картини світу та образу природи як під керівництвом учителя, так і під час самостійної роботи учнів по створенню структурно-логічних схем (СЛС) до розділів модулів курсу.

Створення СЛС з теми — це ретроспективний погляд на вивчений матеріал з метою збільшення ємності й інтеграції знань з погляду їхнього місця в загальній системі знань про природу. Це спроба вираження того, що засвоювалося й осмислювалося протягом вивчення теми — завершення засвоєння матеріалу на даному етапі. Моделювання учнями СЛС передбачає наявність в учнів уявлень про ієрархію законів природи (емпіричні залежності, часткові, загальні закони, загальні закономірності), про рівні узагальнення знань про природу. Учні повинні знати, що в схемі не може бути скільки завгодно елементів знань, тим більше, вони не можуть визначатися по кількості уроків. Наприклад, у розділі «Властивості газів, рідин, твердих тіл» 18 уроків. Якщо зобразити на схемі стільки ж елементів знань, то така схема не принесе користі в якості зручного кодування інформації. Елементів повинно бути стільки, щоб схема допомагала відновити в пам'яті інформацію, яка в ній втілена. Згідно психологічного закону Дж. Міллера на схемі має бути 7±2 елементів знань.

Складання СЛС припускає орієнтування учня у навчальному матеріалі розділу, змістове групування цього матеріалу, виділення змістових опорних пунктів, складання плану створення схеми, обґрунтування кількості елементів знань, виявлених зв'язків між елементами знань, виділених у темі тощо. Це певний ланцюг логічних операцій, методів і прийомів, що приводять учня до мети. Фактично він використовує арсенал методів — словесні, наочні, практичні, пошукові, ставить проблему і вирішує її способом доведення. А оскільки матеріал тем різний, то доведення будується щораз по-новому, хоча інструментом його є єдині загальні закономірності природи. Доведення істинності встановлюваних зв'язків — завжди творчий пошук. Цим процесом керує вчитель, хоча СЛС виконуються учнями самостійно. Учні виділяють опорні знання вслід за вчителем. Сигналом для них стає розгляд на уроці понять з погляду міжпредметних зв'язків і використання при цьому відповідних засобів навчання, дедуктивне пояснення цих понять на основі фундаментальних загальних закономірностей природи. На таких уроках учні намагаються глибше засвоїти навчальний матеріал, переосмислити і виразити його у вигляді схеми.

За тиждень-півтора до узагальнюючого заняття, на якому розглядаються СЛС, учителем призначається консультація для учнів. НМЦ інтеграції змісту освіти підготовлено 2 варіанти програми і відповідно – підручника.

Підручники втілюють як зміст програм природничого циклу (рівень стандарту), так і зміст загальноприродничої компоненти освітньої галузі «Природознавство». Відрізняються дані підручники структурою знань. Один з варіантів підручника апробувався з 1996 року у школах м. Полтави та Дніпропетровської області. У школах (№66 м. Дніпропетровська, Дніпровській ЗОШ) обладнані кабінети «Еволюція природничонаукової картини світу».

Старшим науковим співробітником Інституту педагогіки НАПН України Ільченко О.Г. розроблено також номенклатуру обладнання кабінету природознавства, який слугує матеріальною базою під час вивчення фізичної, хімічної, біологічної та загальноприродничої компонент освітньої галузі «Природознавство» і відповідних модулів курсу.

Обладнання кабінету природознавства коштує в 2,5 рази дешевше, ніж трьох окремих кабінетів – фізики, хімії, біології. Обслуговування його також у тричі дешевше.

Отже, реалізація предмету в практиці школи дає ближній і віддалений економічний ефект. Не тільки створення одного спільного кабінету, видання підручника «Природознавство-10» обійдеться платникам податків (державі) втричі дешевше, ніж аж трьох підручників — фізики, хімії, біології, зміст яких містить підручник «Природознавство». Майбутні політики, юристи, економісти матимуть високий рівень інтелекту. Російські вчені підрахували, що «гарні голови» — невичерпне джерело розвитку економіки країни. 1 мільйон високоінтелектуальних працівників оцінюється в 0,4 трильйонів доларів (400 млрд.), а це в десятки разів більше, ніж прибуток всієї вітчизняної економіки.

1. Звернення учасників Міжнародної науково-практичної конференції (квітень, 2011 р. м. Полтава).

2. Всеукраїнська екологічна ліга м. Київ (Т.В. Тимочко).

3. Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України (Зязюн І.А.).

4. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України (Попович М.В.).

5. Издательский дом «Народное образование», журнал «Народное образование» (А. Кушнир).

6. Издательство «Современное образование» (Н. Целищева).

7. Херсонський державний університет (О.В. Мішуков).

8. Кам'янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка (О.М. Завальнюк).

9. Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка (М.В. Гриньова).

10. Запорізький національний університет (О.Г. Бондар, О.І. Іваницький).

11. Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова Фізико-математичний інститут (М.В. Працьовитий).

12. Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (М.В. Поляков).

13. Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (М.А. Віднічук).

14. Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти» (Л.Д. Покроєва).

15. Виконавчий комітет Черкаської міської ради. Департамент освіти та гуманітарної політики (І.В. Топчій).

16. Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (Р.М. Зуб'як).

17. Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (М.І. Романенко).

18. Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка (абітурієнти Лемешко В.В., Бутарєв К.О., Оберемок Є.А., Моісеєнко В.А., Куцик А.М.).

19. Головне управління освіти і науки (В.І. Мирошниченко).

20. Обуховський В.В. доктор фіз.-мат. наук, професор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

21. Помагайбо В.М. доцент кафедри природничих і математичних дисциплін початкового навчання Полтавського національного педагогічного університету.

22. Писанський О.А. екс-директор авторської національної школи «Формування цілісної свідомості ділової людини», м. Полтава.
23. Виконавчий комітет Смілянської міської ради відділ освіти (М.А. Яцина).

24. Городищенська районна державна адміністрація відділ освіти (С.Т. Чабан).

25. Відділ освіти Верхньодніпровської райдержадміністрації та райком профспілки працівників освіти і наукових установ (Н.Ф. Ходос, Л.М. Коваленко).

26. Запорізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №49 (Л.В. Метеленко).

27. Рожнівський навчально-виховний комплекс «Гуцульщина» ім. Ф. Погребельника НаУКМА (О.Ю. Радиш).

28. Кремінська школа-гімназія Луганської обл. (дир. Є.І. Кукуяшна).

29. Косівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 Івано-Франківської обл. (В. Гостюк).

30. Криворізька гімназія №49 (Тимофієва Л.Є.).

31. Кременчуцький міський науково-методичний центр Полтавської обл. (О.М. Никифоренко).

32. Кривий Ріг «Інноваційно-методичний центр» (С. Ратєєва).

33. Вишнівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 (М.П. Сальник).

34. Верховцевська СЗШ №1 (Воронова Л.Ф.).

35. Комунальний заклад освіти «Навчально-виховний комплекс №111 «спеціалізована природничо-математична школа — дошкільний навчальний заклад» Дніпропетровської міської ради (Ткачук Л.В.).

36. Чорнобилями (м. Ірпінь Київська обл.) – 43 чоловіка.

37. Освітяни та науковці м. Києва (45 чоловік).

38. Молочненська ЗОШ Сакського р-ну АРК ЄДРПОУ (Балавнєва Ю.Г.).

39. Статті в тижневику «Освіта»:
Писанський О. Альтернатива офісній фактологічній педагогіці — є // 27 квітня-4 травня 2011 р. — С. 5.
Помагайбо В.М. Чому вчителі борються за «Довкілля»? // 18-25 травня 2011 р. — С. 7.
Обуховський В. І ще раз про лад в головах або Школа цілісної свідомості ділової людини має розвиватися // 25 травня-1 червня 2011 р. — С. 10.