Постанова президії академії педагогічних наук України Про створення лабораторії "Інтеграція змісту шкільної світи"

Postanova Lab

Екологічні стежки, зелені класи

Найкращі умови для проведення уроків серед природи задовольняють екологічні стежки із зеленими класами. Відома серед учителів довкілля екологічна стежка, обладнана на Бутовій горі педагогічним колективом Шишацької ЗОШ ім. В.І. Вернадського під керівництвом директора Н.П. Катаєвої, заст.. директора Ю.В. Ярового, вчителя біології В.В. Безкоровайного.

На цій стежці побували сотні учасників Міжнародних і Всеукраїнських конференцій, спостерігаючи за діяльністю учнів, побували в зелених класах.

Відомі також учителям і дослідникам природи екологічні стежки «Драбинівка» (Кобеляцький район, організатор учитель довкілля Шевель І.М. (1994-2011 рр.). «Смарагди біля Псла» (Решетилівський район, організатори вчителі біології Піхуля В., Піхуля Н.), екологічні стежки Косова «Річка Рибниця», «На хребет Голиця» — Лаврук М.Й.

Екологічні стежки активно використовували:

Шпакова В.М (м. Сєверодонецьк Луганська обл.); Смага О.В. (м. Кремінна Луганська обл.); Водолазська Т.В. (ЗОШ №18 м. Полтава); Дудко С.Г., Дудко Л.М., Неізвідська Л.С. (ЗОШ №24); Собакар С.І., Гутовська Р.І. (ЗОШ №31); Півень Т.О. (ЗОШ №26); Яценко Л.Г. (гімназія №9); Семенюта В.Т. (Великобудищанська ЗОШ Гадяцький р-н); Малахова Л.В. (Новокочубеївська ЗОШ).

Екологічна стежка католицької школи Василя Великого та багато інших. Майже у всіх школах, де учні навчалися за освітньою моделлю «Довкілля», є екологічні стежки, зелені класи (ліцей ім. Сухомлинського м. Київ, Кременчуцька гімназія №6 та багато інших шкіл).

Фотографії з Зелених класів

Фотографії з Екологічних стежок

Структурно-логічні схеми

Конструювання цілісностей знань,
моделювання законопідставних зв'язків у довкіллі

Кожен об'єкт пізнання в процесі обґрунтування його структури, зовнішніх і внутрішніх зв'язків, його розвитку на основі загальних закономірностей природи постає перед учнем як елемент цілісності знань, отриманих під час уроку, впродовж вивчення теми, розділу програми, предмету, освітньої галузі. Цілісності знань конструюються учнями і постають у вигляді структурно-логічних схем (СЛС) теми, розділу, образу природи (для системи предметів з освітньої галузі, що вивчаються в певному класі), образу світу (для всіх предметів).

Застосування ІКТ дозволяє учням ілюструвати СЛС та образи природи явищами, об'єктами природи, які викликали найсильніші емоції під час вивчення, і в такий спосіб із фактологічних знань складати елементи зображення цілісної картини світу, тобто зцілювати свою малозв'язну дитячу свідомість і егоїстичне дитинне мислення, вирощувати з нього законопідставне наукове мислення сучасного члена суспільства, об'єднаного з ноосферою. Як зазначав В.І. Вернадський, наука – це природне явище. Вона в загальнообов'язковій формі пов'язує суспільство в цілому і кожну людину зокрема з біосферою і ноосферою. Наука починається там, де думка людини в поясненні явищ спирається на закони, відкриті наукою. В освітній системі «Довкілля» учні «самостійно» (так їм здається) відкривають загальні закономірності природи і, досліджуючи довкілля, вже в початковій школі використовують їх для створення цілісності знань, формують свої життєствердні образи природи в 5–11 класах.

Структурно-логічною схемою – концентрацією знань теми на основі загальних закономірностей – закінчується в підручниках 5–11 класів видавництва «Довкілля-К» кожна тема, моделлю ядра образу природи – вивчення предмета в кожному класі.

Особливий інтерес учителів викликають «СЛС-ки» (СЛС) учнів учителя фізики Дніпровської ЗОШ Геннадія Сухорукова.

˂Фото з Г. Сухоруковим та «СЛС-ки»˃

Лагідне ім'я «СЛС-ки» цим художнім картинам прояву загальних закономірностей природи дали учні. «СЛС-ки» створюються і захищаються учнями як цілісності знань про природу, як ситуативні конструкти-«знімки» учнівської дійсності, зроблені емоційним інтелектом учня. Кожен учень захищає свою структурно-логічну схему.

Уроки серед природи

Пізнавальна активність дитини розвивається завдяки задоволенню її природних потягів (інстинктів) до дослідження і висновків, конструювання, комунікації, художнього представлення пізнаних об'єктів. Дж. Дьюї (ВІДЕО)

Система уроків серед природи – невід'ємна складова дослідницького етносоціоприродного середовища осітньої системи «Довкілля», в якому діти проводять дослідження і роблять висновки. Тематика уроків, а також мета, прилади і матеріали, плавн уроку подані в системі підручників для 1–11 класів до освітньої системи «Довкілля».

Особливістю всіх уроків серед природи є звертання учнів до «Народного прогностика» – системи прикмет, прогнозів стану довкілля, яка складалися протягом віків і відображені в народному календарі. «Народний прогностик» подається до кожного уроку серед природи в підручниках і може доповнюватися вчителем на основі «Народного календаря» (видавництво «Довкілля-К») та інших посібників з народознавства (В. Скуратівський, О. Воропай та ін.).

Відповідно до методичної системи «Довкілля» уроки серед природи рекомендовано по можливості проводити у святкові дні. Це обумовлено як тим, що з цими днями пов'язано найбільше народних прикмет і звичаїв, завдяки пізнанню яких у дітей формується етніче забарвлення образу світу, так і з оздоровчим впливом уроків серед природи на дітей. Ще волхвами – людьми, які мали позитивне знання про природу і намагалися його передати народові, – визначені дні, в які не рекомендувалося тримати дітей у приміщенні заради їхнього тілесного та психічного здоров'я. Більшість цих днів із прийняттям християнства стали християнськими святами, із ними пов'язані народні звичаї єднання дітей з природою. Наприклад, на Покрову дітям дозволялося покачатися по опалому листю, особливо під березами і горіхами, – «щоб здоровими були всю зиму», на Введення (4 грудня) – по снігу, на Юрія (6 травня) – по житу або по траві і т.д.

Вчителі «Довкілля» виявили, що навіть якщо дітям не нагадувати про ці звичаї, то на уроках серед природи, якщо вони проводяться у святкові дні, учні самостійно повторюють те, що робили їхні однолітки багато віків тому. Можливо, у дітей «прокидається» генетична пам'ять. Через уроки серед природи в життєдіяльність дітей найбільшою мірою включається біоритм етносу, який впродовж віків відпрацьовувався і входив в основу життєстійкості народу разом із життєствердним образом природи і світу представників етносу, життєствердною моделлю світу та взаємозв'язком життєдіяльності народу з його етносоціоприродним довкіллям. У цьому аспекті уроки серед природи є неодмінною ознакою освіти стійкого розвитку.

Систему осінніх, зимових, весняних уроків учителі «Довкілля» назвали телесеріалом «Порозмовляй із землею, і наставить тебе, і сповістить тобі птах небесний». Цей телесеріал, що включає сотні відеозаписів уроків серед природи, є своєрідним банком уроків, які проводили вчителі «Довкілля» В.Є. Саленко, О.В. Сколота, Т.В. Шпилька (ЗОШ №37 м. Полтави), Т.В. Водолазська (ЗОШ №18 м. Полтави), С.І. Собакар, Р.І. Гутовська (ЗОШ №31 м. Полтави), В. Безкоровайний (Шишацька ЗОШ ім. В.І. Вернадського), і.М. Шевель (Білицька ЗОШ, Кобеляцький район), М.М. Клименко (Комишнянська ЗОШ, Миргородський район), В.М. Шпакова (Северодонецьк, Луганська обл.), О.В. Смага (м. Кремінна, Луганська обл.), А.Х. Ляшенко (Дніпровська ЗОШ, Верхньодніпровський район Дніпропетровської обл.).

Багаторічні дослідження ефективності освітньої моделі «Довкілля» показали, що уроки серед природи – найулюбленіші з-поміж усіх уроків, на яких навчаються діти. Коли учням 1–6 класів поставили запитання «Які уроки дають тобі найбільше користі?», серед більш ніж 300 учнів не знайшлося жодного, який би не поставив на перше місце уроки серед природи, не написав, що «таких уроків повинно бути більше». Деякі відповіді варті того, щоб процитувати їх. Учень 5 класу ЗОШ №37 м. Полтави О. Марченко пише: «Всі уроки серед природи мені корисні, а один найкорисніший. Це урок «Послухаємо весну» (про кругообіг води) на 9 березня. На цьому уроці я почув, як у піснях співає українська земля. І з тих пір весна – моя найулюбленіша пора року» (вчитель Т.В. Шпилька, 1996 р.). На цьому уроці учні зіставляли ритм крапель, що падали з дерев, з мелодією веснянки «А вже весна, а вже красна». Дослідження і висновок дитини довели, що що кожен курс, а по можливості і кожен урок мають бути побудовані за планом Г. Сковороди: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе».

Уроків серед природи в курсів «Довкілля» (1–6 кл.) через невелику кількість годин на тиждень (1 або 2 години) може бути не більше, ніж 1 урок з теми. Як можна вийти з цього становища, показує досвід навчального закладу «Довкілля-як-школа». Ця модель початкової продуктивної школи розроблена і функціонує з 1996 р. під керівництвом заслуженого учителя України директора Дніпровської ЗОШ А.Х. Ляшенка. У початковій школі запроваджена щоденна велика тридцятихвилинна перерва після 2-го уроку – так звана динамічна пауза. Під час цієї перерви учні діють у групах, сформованих за інтересами («дослідники рослин», «дослідники тварин», «дослідники машин», «дослідники погоди» тощо). Зміст роботи груп визначений «Щоденниками досліджень», які водночас є і зошитами з предмету «Довкілля». Щороку в школі й районі проводяться олімпіади дослідників довкілля. Ці початківці стають учасниками олімпіад з природничих предметів і математики в 7–11 класах.

˂Фото з матеріалів А.Х. Ляшенка˃
Дослідження проводяться на шкільному подвірёї та на екологічній станції. Педагогам «Довкілля» відомі три екологічні стежки: «Зелені плеса"

Відео Уроку серед природи

Вчитель - Бондаренко Вікторія Володимирівна

Полтавська ЗОШ №30, 1-Б

Відео Уроку серед природи

Вчитель - Шевель Іван Михайлович

Бутенківська ЗОШ, 5-Б

Відео Уроку серед природи

Вчитель - Чірка Тамара Вікторівна

Полтавська ЗОШ №37 авторська школа "Цілісної свідомості ділової людини", 5-А

Відео Уроку серед природи

Вчитель - Гутовська Т. І.

Полтавська гімназія №31, 5-Б

Відео Уроку серед природи

Вчитель - Собокар Світлана Іванівна

Полтавська гімназія №31, 5-А

Оголошення про Міжнародну науково-практичну конференцію

Національна академія педагогічних наук України

Інститут педагогіки НАПН України

Лабораторія інтеграції змісту освіти

Головне управління освіти і науки

Полтавської обласної державної адміністрації

Полтавський національний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка

Полтавський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені М. В. Остроградського

Міжнародна науково-практична конференція

«УПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕГРОВАНОГО НАВЧАННЯ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ І ВИЩІЙ ШКОЛАХ: РЕАЛІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ»

30 квітня 2014 р.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

Інформація про конференцію подана на сайті: www.dovkillya.org.ua

Полтава-2014

Шановні колеги!

Запрошуємо Вас узяти участь у Міжнародній науково-практичній конференції «Упровадження інтегрованого навчання в загальноосвітній і вищій школах: реалії та перспективи», яка відбудеться 30 квітня 2014 р. на базі Полтавського. національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.

Тематичні напрями роботи конференції:

Теоретичні та методичні засади інтегрованого навчання в загальноосвітній та вищій школах.
Проблеми реалізації інтегрованого навчання у профільній школі та підготовка до нього вчителів.
Досвід впровадження інтегрованого навчання в загальноосвітній та вищій школах.

Умови та форми участі

Запрошуємо до участі науковців, методистів, директорів, викладачів, учителів, аспірантів, магістрів.

Форми участі: публікація матеріалів, публікація матеріалів і усна доповідь, усна доповідь, участь без доповіді та публікації матеріалів.

Робочі мови: українська, російська, англійська.

За результатами роботи конференції планується видання збірника наукових праць «Технології інтеграції змісту освіти» (випуск № 6).

Реєстрація та умови подання матеріалів

Для участі у конференції необхідно заповнити та відправити заявкута текст наукової статті.

Заявка (приклад назви файлу – ivanov_zayava.doc), наукова стаття (приклад назви файлу – ivanov_tekst.doc) надсилаються окремими файлами на адресу оргкомітету Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра. в електронному вигляді або передаються особисто на інших електронних носіях.

Кінцевий термін реєстрації та подачі матеріалів – 25 березня.

Календар конференції

Прийом наукових статей – до 25 березня 2014 року.

Проведення конференції – 30 квітня 2014 року.

Вимоги до оформлення та подання наукових статей

Наукові статті, що подаються до друку, повинні бути написані українською або російською мовами та містити матеріал, не опублікований раніше. Жирним шрифтом виділяються такі елементи статті: постановка проблеми, аналіз актуальних досліджень, мета статті, виклад основного матеріалу, висновки.

Обсяг статті, включно зі списком літератури (не більше 12 джерел), повинен становити 6-12 сторінок формату А4, інтервал 1,5, кегль 14; поля: верхнє і нижнє – 20 мм, ліворуч – 25 мм, праворуч – 10 мм.

Стаття має бути перевірена та відредагована.

Зразок оформлення статті

УДК 371.315

В. В. Іванов

(Полтава)

ЗАГОЛОВОК СТАТТІ

Прізвище та ініціали, назва статті (українською, російською та англійською мовами).

Анотації (українською, російською та англійською мовами) містять стислу інформацію про основні ідеї та висновки наукової статті (3-5 рядків через 1 інтервал 12 кеглем, курсивом). Ключові слова кількістю 6-10.

Текст статті

Література

(відповідно до вимог оформлення бібліографічного опису літературних джерел, поданих у журналі «Бюлетень ВАК України» № 5 за 2009 р.)

Адреса оргкомітету конференції:

Ільченко В. Р., Зелюк В. В., Гриньова М. В. – співголови оргкомітету

Полтавський обласний інститут післядипломної

педагогічної освіти імені М. В. Остроградського

Лабораторія інтеграції змісту освіти

кімн. 3.8, вул. Жовтнева, 64, м. Полтава, 36014.

Контактні телефони: факс: (05322) 7-26-08 (приймальняректора),

(0532) 7-30-63, 508-478, Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Полтавський національний педагогічний університет

імені В. Г. Короленка

Природничий факультет (тел. 56-03-19)

Заявка

на участь у Міжнародній науково-практичній конференції

«Упровадження інтегрованого навчання в загальноосвітній і вищій школах: реалії та перспективи»

Прізвище

Ім’я, по-батькові

Науковий ступінь

Вчене звання

Посада

Назва організації, її адреса

Адреса для листування (з індексом)

Контактний телефон

E-mail

Секція (тематичний напрям

Назва доповіді

Форма участі

Потреба у мультимедійному представленні

Потреба у поселенні

Підпис Дата

Закачати

Вітання від зарубіжних колег

Разумовский Василий Григорьевич, действительный член РАО, д. пед. н., профессор

Глубокоуважаемая Вера Романовна!

Сердечно поздравляю Вас и Ваш творческий коллектив с 15 летием Вашей замечательной образовательной модели "Довкилля" ("Логика природы") и 10-летием Научно-методического центра интеграции содержания образования НАПН Украины.

Ваши добрые друзья из Отделения общего среднего образования и знают, помнят, любят и уважают Вас как великого педагога – гуманиста, эколога, естествоиспытателя.

Вы и Ваши сотрудники открываете детям радостное восприятие Мира в гармонии радости бытия, красоты, света и разума. От всего сердца желаю Вам здоровья и новых творческих успехов.

Всегда Ваш В.Разумовский.

Базарный Владимир Филиппович, д. м. н., научный руководитель Центра гармоничного развития учащихся Российского Государственного социального университета. Москва

Уважаемая Вера Романовна!

Сердечно поздравляю Вас и Ваших сотрудников с ювилеем педагогической технологии «Логика природы». Благодарю Вас за сподвижнический труд!
Пусть никакие преграды не заставят Вас оставить это архиважное дело – борьбу за телесное и психическое здоровье детей Украины!

Посылаю Вам в качестве подарка свою статью и копию письма, направленого мной Президенту России. Желаю последовать моему примеру по отношении к Президенту Украины.

Ваш В.Ф. Базарный

Глубокоуважаемая Вера Романовна!

Искренне поздравляем Вас и сотрудников Научно-методического Центра интеграции содержания образования Национальной академии педагогических наук со славным творческим юбилеем!

Десять лет, с точки зрения исторической, — срок небольшой. Но за эти годы Вами сделано столько, что это под силу полноценному многочисленному научно-исследовательскому институту. Образовательная модель «Логика природы» («Довкилля») в практике образования Украины и России сегодня единственная, которая формирует (а не декларирует) целостное мировосприятие ребёнка в процессе познания общих закономерностей развития природы и человека. А воспитанию креативности мышления способствует программа практического исследования окружающего мира детьми, их тесного творческого контакта с жизненными проблемами, явлениями, фактами.

Модель «Логика природы» стала ярким продолжением идей классиков научной,природосообразной педагогики — Яна Амоса Коменского, Джона Локка, Адольфа Дистервега, Антона Макаренко. Теоретическая основа модели, её педагогическая инструментовка и практическая реализация по праву войдут в сокровищницу нашей отечественной и мировой педагогики.

Желаем Вам, дорогая Вера Романовна, и вашим коллегам дальнейших творческих успехов на этом трудном пути! Здоровья Вам, стоического терпения и мужества при защите своего научного детища!

Редакция журнала «Народное образование»

Редакция журнала «Сельская школа» 5 апреля 2010 года

Карабанов Игорь Арсентиевич, к. биол. н., профессор кафедры методики технологического образования «Мозырский ГПУ им. И. П. Шамякина», член-корреспондент Международной академии технического образования (МАТО), г.Мозырь, Беларусь Прафесару Веры Раманаўне Ільчанка (г. Палтава, Украіна)

ПРЫВІТАЛЬНАЕ СЛОВА ДА КАНФЕРЭНЦЫІ

Калектыў кафедры методыкі тэхналагічнай адукацыі факультэта тэхналогіі установы адукацыі "Мазырскі дзяржаўны педагагічны ўніверсітэт імя І. П. Шамякіна" ў маёй асобе, як аднаго з яе ветэранаў, сардэчна вітае ўдзельнікаў канферэнцыі "Канцэпцыі і метадычныя мадэлі вывучэння зместу адукацыйных галін ў профільнай школе."
Наша кафедра мае добрыя дзелавыя сувязі з больш чым дзесяткам універсітэтаў Расійскай Федэрацыі. Гэта – педагагічныя ўніверсітэты Армавіра, Бранска, Масквы, Тулы, Санкт-Пецярбурга, Тальяці, Сібая (у Башкартастане), Новасібірску, Новакузнецку і інш. Шкада, што ад сваіх сяброў-украінцаў мы наколькі блізкія, настолькі і далёкія.
Мы спадзяемся, што гэта толькі пачатак нашых далейшых кантактаў і стасункаў. Жадаем вам, шаноўныя калегі, выніковых поспехаў у рабоце вашай канферэнцыі. Наше "Акольє" завжди з Вашим "Довкіллям".
З сяброўскім прывітаннем Ігар Карабанаў

Затвердження всеукраїнського експерименту 2014-2020 роки

Продукція видавництва

Продукція видавництва

Основним напрямком роботи видавництва є видання праць, присвячених науковому обґрунтуванню та навчально-методичному забезпеченню освіти стійкого розвитку. Колектив авторів проводить експериментальне дослідження теоретичних розвідок та навчально-методичного забезпечення дошкілля, загальноосвітньої школи (1–11 кл.) та вищої школи. Досліджуються педагогічні, психологічні, соціальні, здоров'язбережувальні аспекти навчального середовища освіти стійкого розвитку, зокрема такі її невід'ємні характеристики, як:

життєствердний образ світу учнів;
його основа – екологічний образ природи;
невід'ємність навчального процесу від дослідження учнями свого етносоціоприродного довкілля;
формування здатності учнів оперувати базовими закономірностями природи, суспільства та довкілля як умова набуття компетентності з освітніх галузей «Природознавство» і «Суспільствознавство»;
створення умов для усвідомлення молодими громадянами національної спадщини, зокрема через втілення в підручниках і посібниках «плану» навчання Г. Сковороди: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе»;
батьківська віра, звичаї і традиції етносу усвідомлюються учнями без принуки, на підсвідомому рівні завдяки системі уроків серед природи, що їх методичні посібники для вчителів рекомендують по можливості проводити в народні свята;
посібники для учнів, написані за участі психологів-психотерапевтів, дають можливість учням вже в молодшому шкільному віці відкривати «закон» свого здоров'я;
законослухняні громадяни виховуються завдяки законопідставному змісту освіти.

На книгах видавництва «Довкілля-К» можна побачити один з містких символів української етнічної картини світу.

Цей символ запозичений із роботи учениці 7 класу ЗОШ № 37 м. Полтави. Завдання полягало в тому, щоб створити модель світу на основі елементів знань про довкілля, а в центрі цієї моделі зобразити те, що є осердям образу світу, що якнайточніше символізує його. У центрі свого образу світу дівчинка намалювала лебедя. Свій вибір символу вона пояснила так: «Вважаю, що світ тримається на збереженні, на симетрії, на вічній любові й вічній вірності».

Таку філософію вічності світу розробила дівчинка, зводячи до цілісності елементи знань на основі загальних закономірностей природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі). У слов'янських народів лебідь здавна був символом любові, вірності та краси. Саме ці духовні вартості, що лежать в основі народнопоетичної картини світу українців, і становлять ціннісне підґрунтя освітньої системи «Довкілля».

Авторський колектив

Kolektuv avtoriv1

На фото автори підручників та програм до освітньої моделі «Довкілля», 2007. Перший ряд: Ткачук Л.В., Зламанюк Л.М., Водолазська Т.В., Ільченко В.Р., Рибалко Л.М., Білокінь Г.О., другий ряд: Гуз К.Ж., Ляшенко А.Х., Коваленко В.С., Куліковський С.Г., Ільченко О.Г.

Білокінь Г.О. – вчитель-методист ЗОШ № 18 м. Кременчука, співавтор підручника хімії (7 кл.).Колектив авторів формувався (і надалі формується) впродовж чверті століття, ще до створення видавництва «Довкілля-К». Уперше у вітчизняному і зарубіжному підручникотворенні єдиний колектив об'єднав науковців та педагогів-практиків, які з єдиних позицій створили систему навчально-методичного забезпечення для дошкільнят та учнів 1–11 класів, в якій системотворчим фактором є загальні закономірності природи.

Богуш А.М. – дійсний член НАПН України, професор Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, співавтор посібників «Довкілля» для дошкільнят.

Бондаренко В.В. – вчитель вищої категорії, співавтор програм та підручників «Біологія-7», «Біологія» (7-11 кл.).

Бондаренко Н.М. – методист з початкового навчання м. Полтави, співавтор системи навчальних посібників курсу «Мій рідний край – моя Полтава».

Булава Л.М. – професор Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка, співавтор підручників «Природознавство-5» (2001, 2003), «Географія-6» (2001, 2003, 2006 рр.).

Вовк О.І. – заступник директора авторської ЗОШ № 37 м. Полтави, співавтор підручника «Хімія-7» (1998 р.).

Водолазська Т.В. – доцент кафедри менеджменту Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, співавтор підручників та посібників для учнів з курсу «Я і Україна. Довкілля».

Голота О.В. – інженер-програміст лабораторії інтеграції змісту освіти, автор програми для 5-6 кл. «Моделюємо довкілля».

Гончаренко С.У. – дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділення дидактики, методики та інформаційних технологій НАПН України, співавтор програми з фізики (7-11 кл.).

Гринюк О.С. – науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, співавтор посібників «Біографія. Географія» (7-9 кл.) для учнів та вчителів.

Гуз К.Ж. – доктор педагогічних наук, провідний науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, співавтор освітньої моделі «Довкілля» і 8 підручників до неї, директор видавництва «Довкілля-К».

Дудко С.Г. – екс-директор ЗОШ № 24 м. Полтави, автор посібника для вчителів «Країна здорових дітей».

Зламанюк Л.М. – кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри природничих дисциплін Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, співавтор програми «Хімія» (7-11 кл.).

Іващенко С.Г. – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, співавтор програми «Біологія» (7-11 кл.).

Ільченко В.Р. – дійсний член НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, завідувач лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, розробник освітньої моделі «Довкілля», співавтор підручників «Я і Україна. Довкілля» (1-4 кл.), а також з природознавства (5-6 кл.), фізики, біології, географії, хімії та посібників для учнів; голова громадської організації «Освітній центр «Довкілля», вчителька Чорнобильської СШ № 1, учні якої 26 квітня 1986 р. врятували світ.

Ільченко О.Г. – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, розробник навчального середовища для освіти стійкого розвитку, співавтор підручників до моделі «Довкілля» для початкової, основної та старшої школи.

Клименко М.М. – вчитель фізики та біології Комишнянської ЗОШ Миргородського району, співавтор посібників з фізики для 8-9 кл.

Коваленко В.С. – кандидат хімічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, доцент Дніпропетровського національного університету, співавтор 5 підручників з хімії, підручника «Природознавство-10».

Кравченко Т.О. – проректор з навчальної роботи Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, співавтор програми «Хімія» (7-11 кл.).

Криштопа Н.В. – співавтор посібників для учнів з довкілля (1-2 кл.).

Куликівський С. Г. – канд. фізмат. наук, доцент кафедри теоретичної фізики ПНПУ ім. В. Г. Короленка, співавтор підручників "Фізика–7", "Фізика–8"

Куляєва О.М. – завідувач відділу ліцензування Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського, співавтор програми «Фізика» (7-11 кл.).

Ляшенко А.Х. – директор Дніпровської ЗОШ, заслужений учитель України, співавтор програми «Хімія» (7-11 кл), 5 підручників з хімії, підручника «Природознавство-10».

Матвієнко П.І. – кандидат педагогічних наук, доцент, ректор Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського (1993 – 2007), автор монографії «Комплексна оцінка ефективності дидактичного процесу».

Мащенко О.М. – доцент кафедри географії Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка, співавтор підручника «Географія-6» та посібників для учнів.

Неізвідська Л.С. – вчитель вищої категорії ЗОШ № 24 м. Полтави, дослідник ефективності освітньої моделі «Довкілля», автор посібників для учнів та вчителів («Читанка» для 1-2 кл.), розробник бінарних уроків з довкілля та іноземної мови.

Півень Т.О. – заступник директора ЗОШ № 26 м. Полтави, співавтор програми «Біологія» (7-11 кл.) та підручника «Біологія-7».

Помогайбо В.М. – кандидат біологічних наук, доцент кафедри природничих дисциплін Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка, автор посібника «Довкілля» для студентів та співавтор підручника «Біологія-9».

Редчук А.С. – кандидат хімічних наук, співавтор програми «Хімія» (7-11 кл.).

Рибалко Л.М. – кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Інституту педагогіки НАПН України, співавтор програми «Біологія» (7-11 кл.), 5 підручників з біології для 7-11 кл., природознавства для 6 і 10 кл.

Самодрин А.П. – доктор педагогічних наук, завідувач кафедри Дніпропетровського університету економіки та права ім. А. Нобеля, автор статті «Без довкілля не вижити школі», співавтор монографії «Образовательная модель "Логика природы"».

Сєдих К.В. – доктор психологічних наук, завідувач кафедри психології Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка, автор завдань для зміцнення здоров'я учнів 1-4 класів.

Сиволап С.М. – вчитель фізики Градизської ЗОШ № 2, автор тестові завдання та контрольні роботи з фізики для учнів 7 кл.

Сігіда Т. В. - науковий співробітник лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, співавтор підручників «Я і Україна. Довкілля» (3-4 кл. 2010), "Природознавство"-10 (2011)

Собакар С.І. – вчитель-методист ЗОШ № 31, співавтор підручників «Довкілля» (1-2 кл.), «Я і Україна» (1 кл.).

Степанюк А.В. – доктор педагогічних наук, професор Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, співавтор програми «Біологія» (7-11 кл.).

Ткачук Л.В. – директор НВК № 111 м. Дніпропетровська, співавтор програми «Хімія» (7-11 кл.).

Фіалков Ю.Я. – доктор хімічних наук, професор Національного університету «Київський політехнічний інститут», співавтор підручника «Хімія-7».

Шиян Н.І. – доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри хімії та методики викладання хімії Полтавського національного університету ім. В.Г. Короленка, співавтор програми «Хімія» (7-11 кл.).

Яценко Л.Г. – вчитель біології ЗОШ № 9 м. Полтави, співавтор підручників з біології для 7 і 8 класу.

Історія та концепція видавництва

Видавництво «Довкілля-К» засноване у 2002 році

Головний редактор — доктор педагогічних наук Гуз Костянтин Жоржович тел/факс 8-0532-508-478

Основним напрямком роботи видавництва є видання праць, присвячених науковому обґрунтуванню та навчально-методичному забезпеченню освіти стійкого розвитку. Колектив авторів проводить експериментальне дослідження теоретичних розвідок та навчально-методичного забезпечення дошкілля, загальноосвітньої школи (1–11 кл.) та вищої школи. Досліджуються педагогічні, психологічні, соціальні, здоров'язбережувальні аспекти навчального середовища освіти стійкого розвитку, зокрема такі її невід'ємні характеристики, як:

життєствердний образ світу учнів;
його основа – екологічний образ природи;
невід'ємність навчального процесу від дослідження учнями свого етносоціоприродного довкілля;
формування здатності учнів оперувати базовими закономірностями природи, суспільства та довкілля як умова набуття компетентності з освітніх галузей «Природознавство» і «Суспільствознавство»;
створення умов для усвідомлення молодими громадянами національної спадщини, зокрема через втілення в підручниках і посібниках «плану» навчання Г. Сковороди: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе»;
батьківська віра, звичаї і традиції етносу усвідомлюються учнями без принуки, на підсвідомому рівні завдяки системі уроків серед природи, що їх методичні посібники для вчителів рекомендують по можливості проводити в народні свята;
посібники для учнів, написані за участі психологів-психотерапевтів, дають можливість учням вже в молодшому шкільному віці відкривати «закон» свого здоров'я;
законослухняні громадяни виховуються завдяки законопідставному змісту освіти.

На книгах видавництва «Довкілля-К» можна побачити один з містких символів української етнічної картини світу. Vudavnustvo Dovkillya

Цей символ запозичений із роботи учениці 7 класу ЗОШ № 37 м. Полтави. Завдання полягало в тому, щоб створити модель світу на основі елементів знань про довкілля, а в центрі цієї моделі зобразити те, що є осердям образу світу, що якнайточніше символізує його. У центрі свого образу світу дівчинка намалювала лебедя. Свій вибір символу вона пояснила так: «Вважаю, що світ тримається на збереженні, на симетрії, на вічній любові й вічній вірності».

Таку філософію вічності світу розробила дівчинка, зводячи до цілісності елементи знань на основі загальних закономірностей природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі). У слов'янських народів лебідь здавна був символом любові, вірності та краси. Саме ці духовні вартості, що лежать в основі народнопоетичної картини світу українців, і становлять ціннісне підґрунтя освітньої системи «Довкілля».

На фото автори підручників та програм до освітньої моделі «Довкілля», 2007. Перший ряд: Ткачук Л.В., Зламанюк Л.М., Водолазська Т.В., Ільченко В.Р., Рибалко Л.М., Білокінь Г.О., другий ряд: Гуз К.Ж., Ляшенко А.Х., Коваленко В.С., Куліковський С.Г., Ільченко О.Г.

Колектив авторів формувався (і надалі формується) впродовж чверті століття, ще до створення видавництва «Довкілля-К».Уперше у вітчизняному і зарубіжному підручникотворенні єдиний колектив об'єднав науковців та педагогів-практиків, які з єдиних позицій створили систему навчально-методичного забезпечення для дошкільнят та учнів 1–11 класів, в якій системотворчим фактором є загальні закономірності природи.

Білокінь Г.О. – вчитель-методист ЗОШ № 18 м. Кременчука, співавтор підручника хімії (7 кл.).