Громадська організація Освітній центр «Довкілля»

Відділ інтеграції змісту загальної середньої освіти Інституту педагогіки НАПН України

Реквізити: Україна, 36014, м. Полтава, ул. Жовтнева, 64-ж

т.(05322) 7-30-63 т/ф (0532) 50-84-78
електронна пошта: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

Громадська організація «Освітній центр «Довкілля» заснована співробітниками лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки АПН України та педагогами шкіл, які співпрацюють з лабораторією, в 1995 році.

Необхідність її заснування виникла у зв'язку з об'єднанням значної кількості вчених та педагогів практиків навколо ідей, які лежать в основі моделі освіти стійкого розвитку суспільства — освітньої моделі «Довкілля».

В 90-х роках директор СШ 37 м. Полтави О. Писанський почув про освіту стійкого розвитку суспільства. Разом із своїм педколективом СШ 37 м. Полтави він вирішив відкрити авторську школу «Цілісної свідомості ділової людини», в якій навчати майбутніх громадян суспільства стійкого розвитку. Знайшли і науковців, які написали концепцію авторської школи, розробили навчальний план і почали створювати навчально-методичне забезпечення для формування цілісної свідомості учнів, забезпечення їхнього психічного та тілесного здоров'я.

Науковий колектив почав працювати під керівництвом професора В.Р. Ільченко, до складу його ввійшли канд. пед. наук, соціолог М. Лебедик, канд. психол. наук В.Ф. Моргун, директор школи О. Писанський та заст. директора О.І. Вовк.

В експериментальному плані авторської школи з'явилися інтегровані предмети, основою навчального плану став курс «Довкілля» для 1-6 класів, який дав назву єдиній розробленій за роки незалежності новій моделі освіти «Довкілля» — цілісній освіті стійкого розвитку, яка стала відомою зарубіжним педагогам під назвою «Образовательная модель «Логика природы».

У 1991 році в СШ 37 початкову школу закінчило 7 класів. Керівники школи запросили психологів, які протестували випускників початкової школи. Хто мав здібності до математики — пішли в математичні класи (із збільшеною кількістю годин з математики та з інформатикою). Хто мав здібності до мови — пішли в лінгвістичні класи (з додатковими годинами для мови та з іноземною мовою). Тим учням, які не потрапили в елітні класи, було запропоновано вивчати «Довкілля» і вчителі погодилися, вирішили, що цим учням однаково, що вивчати.

Проблему з учителями теж вирішили: взяли незаангажованих. В одному класі «Довкілля» почала викладати лаборант кабінету хімії, яка поступила на заочний відділ природничого факультету, педагогічного інституту, а в другому – дипломник Ільченко В.Р., який навчався на останньому курсі фізмату. Так почала рости вітчизняна освіта для стійкого розвитку. Не в кабінетах учених, а на бруківці, під безжальною ходою байдужих, але їй «пішло на живе».
Коли довкілята перейшли у 8 клас, директору прийшло на думку дати їм контрольну з математики таку саму, як і в елітних математичних класах. Вчителі математики не повірили результатам: довкілята написали контрольну краще, ніж учні математичних класів.

Випускники школи, серед яких були перші довкілята, отримали 11 золотих медалей. 2 медалі припали на елітні класи, а 9 отримали довкілята. І щоб закінчити з першим випуском «довкілят», відмітимо: саме з них (а не з лінгвістичних класів) два учні вперше на Полтавщині стали переможцями Всеукраїнської олімпіади з іноземної мови. Їх запросили на роботу в Німеччину. Один відмовився відразу, а другий повернувся через три місяці. Пояснив: «Буду працювати у своїй країні». Соціологи (М. Лебедик, О. Медвєдєв) дослідили, що в учнів, які навчаються за моделлю освіти «Довкілля» в 2-3 рази вищий індекс соціальної зрілості (і, відповідно, відповідальність, патріотизм, законопослушність, законопідставність рішень...) ніж в учнів, що навчаються за традиційною моделлю освіти.

В 1995 р. психологи під керівництвом проф. В.Ф. Моргуна протестували інтелект та мотивацію навчання випускників початкової школи — довкілят і учнів, які навчалися за традиційними програмами і підручниками з природознавства.

Інтелект довкілят виявився настільки вищим від інтелекту учнів, які вивчали природознавство, що керівник наукового колективу В.Р. Ільченко не повірила в об'єктивність вимірів і запропонувала психологам повторити дослідження. Психологи виконали ще раз цю трудоємнісну роботу, отримали такий же результат. Коли шановний доктор засумнівався втретє, В.Ф. Моргун приніс книгу Дональда Ховарда «Тотальна інтеграція» і показав В.Р. Ільченко строчку: «Коли ми виміряли IQ у наших дітей, ми злякалися — таким він був високим». Технологія інтеграції та обґрунтування навчального матеріалу на основі базових закономірностей природи, закономірностей довкілля не тільки зцілювала свідомість дітей. Вона давала можливість дітям досягти природовідповідно високих рівнів інтелекту. Підтвердилась думка відомого психолога Ж. Піаже стосовно того, що відсутність у змісті освіти таких базових закономірностей природи як збереження, направленість процесів до рівноважного стану, періодичність процесів у природі, прирікає дітей на найнижчий тип інтелекту.

Ось чому ідеї моделі освіти «Довкілля» розповсюдилися на дошкільну освіту, на основну та старшу школу. Велика кількість педагогів залучилася до розробки і впровадження альтернативної до традиційної освіти моделі — освіти сталого розвитку — освітньої моделі «Довкілля». Під науковим керівництвом В.Р. Ільченко на експериментальній базі шкіл з «Довкіллям», була розроблена система програм для 1-11 класів, де системотвірним фактором були базові (фундаментальні) закономірності природи та навчальних посібників до них. Виникла потреба в об'єднанні педагогів — у створенні громадської організації «Освітній центр «Довкілля» (1995 р.).
До цього підштовхнуло і те, що в «Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття) (1993 р.) виявилося багато питань, які розв'язувалися в моделі освіта «Довкілля». Зокрема, серед стратегічних завдань реформування змісту освіти наявне завдання «орієнтація на інтегровані курси», система яких впроваджувалася у 1-11 кл. освітньою моделлю «Довкілля».

З ініціативи комісії з питань освіти і науки Верховної Ради України та рішенням Президії АПН України в кінці 1994 в структурі Інституту педагогіки АПН України була створена лабораторія інтеграції змісту освіти, яка почала працювати в Полтаві, на базі Полтавського ОІППО. Очолила її член-кор. АПН України Ільченко В.Р.

Ядро лабораторії склали дидакти: доктори пед. наук В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз; канд. філософ. наук С.Ф. Клепко; канд. психол. наук, професор В.Ф. Моргун. Очолила колектив член-кореспондент АПН України, нині дійсний член АПН України В.Р. Ільченко. Навколо лабораторії об'єдналися шкільні колективи, вчителі початкових класів, фізики, хімії, біології, географії, які розпочали планомірну теоретичну і практичну роботу над інтеграцією (зціленням) природничо-наукової шкільної освіти. Зараз у лабораторії працює 9 науковців-спеціалістів з інтеграції окремих предметів в соціоприродничу освіту (початкова ланка), природничо-наукову (основна та старша школа). За час роботи лабораторії на матеріалах її досліджень було захищено сім кандидатських дисертацій з педагогіки, психології, дві докторські дисертації.

Коло педагогів, які поширювали ідеї «Довкілля» розширювалося. Вони і складають громадську організацію Освітній центр «Довкілля».

Необхідно було видавати наукову та навчальну літературу. У зв'язку з цим Академією педагогічних наук та Полтавським інститутом післядипломної педагогічної освіти у червні 1999 року створено Науково-методичний центр інтеграції змісту освіти, який об'єднав науковців філософів, педагогів, психологів, психотерапевтів, соціологів — різних регіонів України.

Громадська організація співпрацює з видавництвом «Довкілля-К», яке видає продукцію наукового та навчально-методичного забезпечення освіти стійкого розвитку — моделі освіти «Довкілля», проводить природоохоронну роботу.

Коли Диканська держадміністрація почала облаштовувати в Стасях, на археологічному пам'ятнику, старовинному скіфському городищі укріпленого типу обласне сміттєзвалище, громадська організація при допомозі екологічної комісії Верховної Ради України (голова Ситник К.М.) не допустила засмічення Городища, оточуючих сіл та Ворскли.

Співпраця з колективами експериментальних шкіл

Авторська СШ № 37 м. Полтави (керівники дослідженнями: директор Вовк О.І., заст. директора Шпилька Т.В.) напрямки дослідження: розвиток соціального інтелекту, економічного мислення учнів; розвиток самооцінки власної активності з метою свідомого вибору професії, супутника життя; підготовки учнів за профілями менеджер-технічний та еколого-медичний на базі системи "Довкілля". Вовк О.І. - співавтор підручника "Хімія-7".

ЗОШ № 32 м. Полтави (директор Мар'єнко Т.І., вч. Дроцька Г.І.); школа-гімназія працює за профілями - математичний, суспільно-гуманітарний, художньо-прикладний; досліджувався вплив "Довкілля" на розвиток інтелекту дітей, цілісності знань, цілісності свідомості, світогляду учнів 7-11 класів (діагностика на основі СЛС та "образів природи").

НВК № 9 м. Полтави (в. о. директор Годня В.І., Котлубай Н.М.); НВК екологічного профілю; "Довкілля" служить базою для екологічної та валеологічної освіти; ведуться дослідження по співставленню педагогіки Монтессорі та моделі "Довкілля".

ЗОШ № 18 м. Полтави (директор Горіна О.Й., вчителі – Тимоніна В.В., Волошина О.М.); школа працює над проблемами роботи з обдарованими дітьми, проблемами оздоровлення в процесі спілкування з природою (уроки серед природи, краєзнавчий туризм).

ЗОШ 24 м. Полтави (директор Дроцький В.Д., вчитель – Неізвідська Л.С.); у школі досліджується вплив "Довкілля" на розвиток мовленєвої діяльності молодших школярів, естетичного їх ставлення до довкілля. Неізвідська Л.С. - співавтор методичних вказівок для вчителів довкілля початкової школи.

ЗОШ № 26 м. Полтави (директор Дзюбкін Г.Г., вчитель ПівеньТ.О.); досліджується адаптація учнів до навчального процесу, мотивація навчання, формування світогляду, роль у цих процесах освітньої моделі "Довкілля". Півень Т.О. - співавтор "Біології"-7, "Біології"-8 та методики викладання довкілля в 5-6 кл.

Шишацька СШ ім. Вернадського Полтавської обл. (директор Катаєва Н.П., вчитель - Безкоровайний В.В.). В школі створено освітнє середовище, яке підвищує пізнавальну активність учнів (кабінет "Довкілля" для 1-6 кл., кабінет-музей В.І.Вернадського для проведення інтегративних днів, узагальнюючих уроків з предметів природничого циклу, екологічна стежка на Бутовій горі, екологічні літні практики), досліджуються умови інтеграції природничого та суспільствознавчого знання.

Школа-гімназія № 6 м. Кременчука (директор Бойко Л.А., заст. директора Тихомирова Л.В., вчителі початкової та основної школи);
- робота колективу над проблемою інтеграції знань, вмінь навколо змісту освітньої програми "Довкілля";
- розробка дидактичних матеріалів для вчителів та учнів з напрямків "математика-довкілля", "мова-довкілля", "праця-довкілля", "образотворче мистецтво-довкілля", "логіка- довкілля";
- школа має навчальний комплекс "Довкілля";
- досліджується розвиток інтелекту дітей, розвиток пізнавальної активності, цілісність свідомості.
В школі систематично відбуваються конференції, семінари з проблеми "Довкілля".

СШ №3 м. Кременчука (директор к.п.н. Самодрін А.П., вчителі початкової школи). Школа працює над проблемою профільної диференціації, базою для якої в початковій школі служить освітня програма "Довкілля". Одна з основних проблем – формування мислення людини, яка розуміє необхідність рівноваги між діяльністю людини і довкіллям. Активно залучаються батьки до розв'язання шкільних проблем.

СШ 18 м. Кременчука (директор Медвідь О.І., вчителі Білокінь Г.О., Ємельянова В.І.). Школа має хіміко-біологічні класи, досліджує можливості вивільнення часу для самостійної підготовки дітей, для задоволення пізнавальних інтересів учнів. Інтеграція змісту освіти - один із шляхів. Досліджується вплив освітньої системи "Довкілля" на природничо-наукову освіту. Білокінь Г.О. – співавтор підручника "Хімія-7", який втілює нову педтехнологію вивчення хімії.

Решетилівська СШ Полтавської обл. (вчит. Борисова Т.І.); досліджується розвиток інтересів учнів до вивчення природи засобами моделі "Довкілля", нові підходи у формуванні змісту фізичної географії.

Зіньківська СШ 1 Полтавської обл. Колектив працює над дослідженням впливу програми "Довкілля" на підвищення теоретичного рівня фізичних, хімічних, біологічних знань в 7-11 кл.

Дніпропетровська СШ №66 (директор Коробка Л.І., заст. директ. Портнова Є.М., вч. Запрудна О.В.) - економічний ліцей досліджує ефективні шляхи ущільнення знань загальноосвітніх предметів, вивільнення часу для предметів економічного профілю. В програмі "Довкілля" вбачається шлях до економії часу, розвитку інтегративного мислення і цілісності свідомості, формування активної життєвої позиції учнів.

Дніпропетровська ЗОШ №111 (директор Ткачук Л.В.) досліджуються можливості "Довкілля" в розвитку цілісності свідомості і підвищення якості знань, підвищення впливу українознавчого компоненту освіти.

Дніпровська ЗОШ Верхньодніпровського р-ну Дніпропетровської області (директор Ляшенко А.Х.); колектив працює над оздоровленням дітей шляхом відповідного відбору змісту знань та методів навчання, спрямування пізнавальної діяльності дітей на відкриття "законів" власного здоров'я; підвищення - творчої активності учнів та введення систематичних уроків серед природи, щоденних динамічних пауз (великих перерв для проведення самостійних спостережень і досліджень учнями 1-4 кл.).

ЗОШ 68 м. Кривий Ріг (заст. директора Хідінова Г.М.); колектив досліджує шляхи досягнення високого теоретичного рівня освіти, високих рівнів вербального та невербального інтелекту оздоровлення дітей; "Довкілля" – основа для розв'язання поставлених задач.

Школа-гімназія м. Кремінної Луганської обл. (директор Кукуяшна Є.І., заст. директора, вчитель довкілля Смага О.Б.) школа є науково-методичним центром інтеграції змісту освіти в Луганській обл.; досліджуються питання інтеграції природничої освіти та суспільствознавства, вплив безпосереднього спілкування учнів з довкіллям на розвиток пізнавальної активності.

Красноріченська СШ Крем'янського р-ну Луганської обл. (директор Чекмарьова Л.В.) на базі школи створений аграрний ліцей, колектив працює над ефективними шляхами орієнтації учнів на дослідницьку роботу в сільському господарстві. "Довкілля" служить базою для розвитку цілісності свідомості учнів, світогляду натураліста-дослідника.

Авторська школа Марії Чумарної (м. Львів) колектив досліджує ефективні шляхи навчання і виховання молодого українця; програма "Довкілля" дає дітям високий науковий рівень природничонаукової освіти і в той же час орієнтує їх на сприйняття духовних багатств народу.

Спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 18 м. Черкаси (директор Грищенко В.В.) в школі проводяться дослідження впровадження "Довкілля" як одного із шляхів підвищення ефективності еколого-біологічної освіти учнів.

СШ 169 м. Харків колектив працює над підвищенням рівня засвоєння предметів природничого циклу, розвитком цілісності свідомості учнів, дослідницьких вмінь натураліста; дослідженням ефективності педтехнології "Довкілля".

НВК № 4 м. Хмельницький (директор Годлевський В.В., вчитель Дігтяренко І.В.) школа працює над підвищенням рівня наукового мислення учнів, над проблемами підготовки обдарованих дітей; модель "Довкілля" використовується як засіб ефективної підготовки учнів до участі в олімпіадах.

Полтавська ЗОШ І-ІІІ ст. № 24;

КЗ «Дніпровокам'янська СЗШ І-ІІІ ст.»;

КЗ Верхівцевський НВК «СЗШ № 1 – ДНЗ»;

КЗ Ганнівський НВК «СЗШ – ДНЗ»;

КЗ «Новомиколаївська СЗШ І-ІІІ ст. № 1»;

КЗ «Верхньодніпровська СЗШ І-ІІІ ст. № 1»;

Запорізька ЗОШ І-ІІІ ст. № 49;

Полтавська гімназія «Здоров'я» № 14.

Результати фундаментальних і прикладних досліджень за 1991-2013 рр.
цілісної освіти «Освітня модель «Довкілля» («Логіка природи»)

І. Мета освітньої моделі «Довкілля». Стратегічна мета освітньої технології «Довкілля», як цілісної освіти для сталого розвитку суспільства, полягала у формуванні цілісної свідомості людини, яка здатна брати на себе відповідальність за своє майбутнє, майбутнє країни і довкілля, людини із життєствердним національним образом світу, із законопідставною компетентністю у всіх сферах життєдіяльності.
Для досягнення цієї мети колективом науковців лабораторії інтеграції змісту освіти спільно з членами громадської організації «Освітній центр «Довкілля» впродовж 1995-2010 рр. розроблялася цілісна соціоприроднича (для початкової школи), природничо-наукова (для основної, старшої школи) освіта, навчальне середовище та система навчально-методичного забезпечення до неї; проводилася підготовка вчителів для впровадження в практику школи освітньої моделі «Довкілля».
Мета досягалася завдяки виконанню наступних завдань:
1. Теоретичного обґрунтування змісту основи для встановлення цілісності соціоприродничої та природничо-наукової освіти учнів середньої школи. Розв'язання цього завдання привело до виявлення в якості скрізного онтодидактичного стрижня інтеграції змісту соціоприродничої (1-4 кл.), природничо-наукової освіти (5-11 кл.) системи загальних закономірностей природи: закономірності збереження, яка крім законів збереження включає також зміст понять самозбереження, збереження свого роду (народу), свого довкілля, закономірності направленості процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі.
Розроблено концепцію предмету «довкілля», що зумовив назву інтегрованим курсам для 1-6 класів, під час вивчення яких розкриваються зв'язки в етносоціо-природно-культурному, технологізованому середовищі життя учнів, в першу чергу, на уроках серед природи, спостерігаються і досліджуються об'єкти довкілля, вивчаються народні традиції, народні прикмети, за якими передбачається стан довкілля. Обґрунтовано вибір днів для проведення уроків серед природи (по можливості свята українського народу — з якими пов'язано найбільше народних прикмет і екологічних сценаріїв для дітей (Ільченко В.Р., 1995)).
2. Розроблено експериментальний навчальний план на замовлення авторської школи цілісної свідомості ділової людини (СШ №37 м. Полтави) з інтегрованими предметами, який зменшив вузькопредметність, багатопредметність і дозволив формувати цілісну свідомість учнів. Розроблено концепцію системи програм та підручників для цілісної освіти, в якій системотвірним фактором є зміст загальних закономірностей природи та природо відповідна діяльність учнів під час пізнання ними середовища життя – довкілля. Написано програми цілісної природничо-наукової освіти.
Програми були видані за державні кошти, оскільки це завдання співпадало з виконанням стратегічних завдань реформування змісту освіти, поставлених в Державній національній програмі «Освіта». Експериментальні програми фактично передумовили створення освітніх галузей «Людина і світ» та «Природознавство» (Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., 1996).
3. Написано систему експериментальних підручників, посібників для учнів та вчителів, видано їх силами авторів та спонсорів (18 найменувань – 1-11 класи), оскільки державних коштів для експериментальних підручників не виділялося.
4. Розроблено навчальний план та методичне забезпечення для підготовки вчителів експериментальних шкіл, яких готували на Всеукраїнських курсах «Навчально-методичне забезпечення освітньої технології «Довкілля» на базі Полтавського ОІППО та на виїзних семінарах в областях (підготовлено понад 20 тис. учителів країни початкових класів та предметів природничого циклу).
5. Дослідження (1996-1998) ефективності інтегрованого навчання виконував к. філос. наук С.Ф. Клепко (на основі аналізу філософських творів визначав найбільш ефективні механізми інтеграції змісту освіти); порівняння інтегрованого курсу довкілля з традиційними предметами проводилося психологами при участі і під керівництвом канд. психол. наук В.Ф. Моргуна в початкових класах, (відслідковувалася мотивація навчання, рівнів розвитку інтелекту); психологами Дніпровської ЗОШ Верхнєдніпровського р-ну при участі і під керівництвом директора школи А.Х. Ляшенка досліджувався вплив інтегрованого навчання на фізичний та психічний стан здоров'я учнів, духовний розвиток.
Дослідження першої групи психологів показали високий рівень мотивації навчання, значно вищий рівень інтелекту учнів експериментальних класів, ніж контрольних; на основі досліджень захищені дисертації з психології Н.М. Юдіною і Т.А. Яновською, в яких теоретично обґрунтовано і експериментально доведено перевагу інтегрованого курсу «Довкілля» перед традиційними курсами в контрольних класах.
На основі дослідження Заслуженим учителем України А.Х. Ляшенком розроблена концепція здоров'язберігаючої продуктивної початкової школи «Довкілля-як-школа» (по типу зарубіжних продуктивних шкіл «Місто-як-школа» та ін.), яка успішно функціонує. Розроблений проект школи майбутнього «Людина і довкілля», співавтором якого є А.Х. Ляшенко.
Педагогічне дослідження інтегрованих курсів «Довкілля» 5-6 класів проведене К.Ж. Гузом. На основі його дослідник розробив концепцію формування інтегрованих природознавчих курсів і захистив кандидатську дисертацію (1997 р.).
О.Г. Ільченко провів і дослідив доступність учням початкової школи змісту загальних закономірностей, можливості використання їх учнями в процесі пояснення явищ дійсності, об'єднання знань про них в систему — природничо-наукову картину світу та особистісно значиму систему знань — образ світу. На основі проведених досліджень О.Г. Ільченко захистив дисертацію (2000 р.).
Л.М. Рибалко досліджено теоретико-методологічні основи формування цілісності знань про живу природу в учнів 5-7 класів в умовах збереження наступності навчання за освітньою технологією «Довкілля». Результати експериментальної перевірки досліджень підтвердили не лише доцільність вивчення довкілля у 1-4 та 5-6 класах, а й високі рівні цілісності знань учнів про живу природу при вивченні курсу «Біологія» у 7 класі. Основи проведених досліджень обґрунтовані і захищені у кандидатській дисертації (2008 р.).
6. Позитивні результати філософських, психологічних, педагогічних, соціологічних досліджень ефективності освітньої технології «Довкілля» дали можливість провести широкомасштабний експеримент з перевірки її ефективності в межах країни (1996-2000 рр.). Комісія МОН України підвела підсумки експерименту, наказом МОН України №529 від 13.11.2000 р. освітня технологія «Довкілля», предмет «довкілля» допущені до використання в загальноосвітній школі.
7. Наступне завдання — підведення підсумків розроблення концепції інтеграції змісту природничо-наукової освіти та ефективності її втілення в навчально-методичному забезпеченні, подано в монографії «Освітня програма «Довкілля. Дидактичні засади змісту природничо-наукової освіти» (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз) (1999 р.), монографії «Образовательная модель «Логика природы» (2003 р.), узагальнення проведених досліджень та розширення дослідження на 1-11 класи, розкриття дидактики формування природничо-наукової картини світу, життєствердного образу світу та його основи — образу природи в монографії К.Ж. Гуза «Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу» (2004 р.), яка передувала узагальненню результатів фундаментальних і прикладних досліджень в докторській дисертації К.Ж. Гуза (2008 р.).
8. Для впровадження освітньої технології «Довкілля» в загальноосвітній школі колективом кандидатів створена система підручників, більшість з них видано за державні кошти масовим тиражем: «Я і Україна. Довкілля» для 1-4 класів, «Природознавство» (5-6 кл.), «Фізика», «Хімія», «Біологія» (7-11 класи), а також навчальні та методичні посібники до них, які надають можливість учителям формувати в учнів природничо-наукову картину світу в 1-11 класах, образ світу, образ природи.
ІІ. Наукова новизна
Вперше у вітчизняній та зарубіжній педагогічній науці:
1) розроблена освітня технологія «Довкілля» – цілісна освіта для сталого розвитку суспільства, як результат розв'язання авторами стратегічних завдань реформування змісту освіти, поставлених в Державній національній програмі «Освіта». Вона формує в учнів 1-11 класів цілісність свідомості, життєствердний національний образ світу, вищі, порівнюючи з традиційною освітою, рівні розуміння навчального матеріалу та рівні інтелекту, обумовлює високу мотивацію навчання та покращення стану здоров'я дітей як завдяки системі уроків серед природи (1-11 кл.), так і завдяки зниженню впливу дидактичних стресів дякуючи компактному виразу інформації та її розумінню;
2) розроблено новий предмет «довкілля», який задовольняє базові потреби дитини в безпосередньому пізнанні її середовища життя та розвитку пізнавальної активності;
3) теоретично обґрунтовано та експериментально перевірено концепцію цілісної соціоприродничої (початкова школа) та природничонаукової освіти для загальноосвітньої школи;
4) розроблено та практично доведено ефективність моделі методичної системи вивчення предметів природничого циклу, що реалізує у навчальному процесі цілісність знань про природу;
5) поставлена і розв'язана на прикладі цілісної природничонаукової освіти проблема галузевого підходу до формування змісту освіти та впровадження його у навчальний процес;
6) доведена необхідність виділення онтодидактичного стрижня у змісті освітньої галузі, що слугує основою формування цілісності знань на всіх рівнях (рівні стандарту освіти, навчального предмету, навчального матеріалу, навчальної діяльності, результатів навчання);
7) обґрунтовано зміст та структуру поняття «цілісність знань про природу» та розкрито сутність складових цілісності знань про природу (поняття довкілля, природничонаукової картини світу, образу природи, образу світу);
8) виявлено зміст основ природничонаукової картини світу (для початкової, основної і старшої школи) та ядра природничонаукових знань, його еволюції на протязі засвоєння учнями знань про природу в загальноосвітній школі і таким чином наближено вітчизняну освіту до «справедливої» та «ефективної» освіти і за яку борються країни ЄС.
9) розроблено дидактичну систему формування змісту і вивчення інтегрованого курсу «Довкілля» як основи цілісної соціоприродничої освіти в початковій школі та природничонаукової освіти (5-6 класи) в основній школі; концепцію інтегрованого курсу «Природознавство» (10-11 класи) та виявлено системотвірні чинники цілісності знань про природу в старшій школі;
10) розроблено методичну систему цілісної природничонаукової освіти; дидактичні основи формування природничонаукової компетентності в аспекті розуміння її освітніми системами ЄС (наприклад, в Іспанії під компетентністю учнів під час засвоєння освітніх галузей «Природознавство», «Суспільствознавство», «Математика» розуміється здатність учнів оперувати базовими законами природи, суспільства, культури та довкілля; в той же час у вітчизняному Державному стандарті (2011 р.) названі закони не фігурують, відсутній термін «довкілля»);
11) розроблено концепцію системи підручників до освітніх галузей «Людина і світ», «Природознавство».
Розроблення окремих етапів завдань освітньої технології «Довкілля» також має наукову новизну:
1. Вперше в педагогічній науці реалізований наскрізний принцип сутнісної інтеграції змісту освіти на основі загальних закономірностей природи.
2. Вперше розроблено дидактичні засади формування цілісного світогляду в процесі обґрунтування елементів знань на основі загальних закономірностей як втілення принципу освіти для сталого розвитку суспільства.
3. Вперше в навчальних планах з'явився предмет «довкілля» як втілення в навчальний процес основного положення вітчизняного довкілезнавства про нерозривність єдності етносу і його довкілля як умови стабільного розвитку етносу, нації, суспільства.
4. Вперше в теорії навчання розроблений навчальний план із системою інтегрованих курсів «Довкілля», зміст яких об'єднаний єдиним принципом інтеграції змісту освіти і єдиним методичним апаратом. Розроблена цілісна система програм природничих предметів, яка послужила основою цілісності змісту освітньої галузі у чинному стандарті освіти, розроблення змісту природничої компоненти основної і старшої школи (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз).
5. Вперше у вітчизняному і зарубіжному підручникотворенні розроблена концепція система підручників до освітньої галузі, де системотвірним фактором є загальні закономірності природи та взаємодія учня із середовищем життя.
6. Вперше розроблена система підготовки вчителів до розв'язання стратегічних завдань реформування змісту освіти, встановлення його цілісності як протидії згубній для учнівської свідомості фактологічності змісту освіти (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко, В.Ф. Моргун, А.Х. Ляшенко, Л.М. Рибалко).
7. Вперше засобами психодіагностичного обстеження учнів доведено потужний розвивальний ефект інтегрованого навчання на прикладі предмету «довкілля» як в аспекті позитивної динаміки мотивації школярів, так і збалансованого розвитку інтелекту (В.Ф. Моргун).
8. Вперше розроблено концепцію моделі продуктивної, здоров'язберігаючої школи для молодших школярів «Довкілля-як-школа», доведено ефективність здоров'язберігаючого ефекту цілісності змісту освіти (А.Х. Ляшенко).
9. Вперше розроблено теоретичні основи формування інтегрованих курсів 1-6 класів, доведено їх ефективність у розвитку інтелекту та пізнавальної активності учнів (К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко).
10. Вперше розкрито сутність і структуру поняття «наступність у формуванні цілісних знань про живу природу»; теоретично обґрунтовано педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів на 4 рівнях: стандарту освіти, навчального матеріалу, навчальної діяльності, результатів навчання; розроблено дидактичну модель забезпечення наступності шляхом формування цілісності знань про живу природу на основі застосування загальних закономірностей природи й еколого-еволюційного підходу до пояснення процесів і об'єктів живої природи з метою наскрізної інтеграції знань; визначено критерії, показники і рівні сформованості цілісних знань про живу природу.

ІІІ. Теоретичне значення

1. Принцип інтеграції в змісті освіти як умова розуміння знань учнями

Основний з принципів встановлення цілісності змісту освіти на всіх рівнях цілісності змісту освітньої галузі, курсу, предмету, розділу, теми, уроку – це принцип сутнісної інтеграції, розроблений і втілений в теоретичних основах освітньої моделі «Довкілля» академіком В.Р. Ільченко та д.п.н. Гузом К.Ж.
Втілення його у формуванні змісту освіти пов'язане з розумінням учнями знань, цей процес нерозривно пов'язаний і з цілісністю знань та процесом інтеграції, без якого неможливо досягти цілісності. Опишемо цей взаємозв'язок докладніше.
Розуміння — один з основних видів складної мисленнєвої діяльності, він полягає в розкритті сутнісного в предметах і явищах дійсності і ставить метою осягнення досліджуваних явищ у всій їх цілісності. Розрізненість, ізоляція явищ заважає їх розумінню. Хоча в ході пізнання аналіз і синтез доповнюють один одного, в процесі розуміння синтез завершує аналітичну сторону дослідження і тому є головним. Розуміння дійсності досягається завдяки відкриттю єдиних, стійких структур, що лежать в основі різноманіття змінних явищ, — загальних (фундаментальних) закономірностей, властивих дійсності, створення у свідомості суб'єкта пізнання системи знань, в основі якої лежать ці загальні (фундаментальні) закономірності.
Розуміння є природною потребою людини в освоєнні нею дійсності. Філософи розглядають розуміння як природний спосіб буття. Але як поставити дитину в такі умови, щоб вона досягла цього природного способу буття? Слід виходити з того, що розуміння — це ті процедури, які ми застосовуємо при переході від частини до цілого. І тільки створивши такі умови для розумових дій дитини, при яких вона безперервно у пізнанні дійсності переходить від частини до цілого, ми даємо їй можливість творити із себе «інтелігентну» особистість..
Отже, розуміння — це включення незрозумілого предмета в цілісність, систему зрозумілих речей. Щоб зрозуміти щось, учень має приписати незрозумілому предметові сутнісні властивості, відношення, в яких він впевнений, і на основі цих сутностей включити знання про об'єкт пізнання у свою цілісну систему знань про дійсність. Учитель, направляючи процес пізнання, корелюючи його і контролюючи, має на увазі, що цілісність, як вказують філософи, має багато експлікатів: «однорідність, гармонійність, підлягання загальним закономірностям, системність...». Приєднання, інтеграція новозасвоюваного знання в «цілісність» має відбутися за допомогою «однорідних», «однотипних» сутностей, які виражаються тими загальними законами для всієї множини елементів знань, що складають цілісність. Таку інтеграцію ми називаємо сутнісною і розглядаємо її як основу формування цілісного світорозуміння учнів і розуміння як мислительного процесу взагалі. Принцип інтеграції полягає у виявленні в об'єктах пізнання однотипних (однорідних) сутностей і встановленні на основі цих сутностей цілісності з виокремлених елементів знань про дійсність.
Створення умов для сутнісної інтеграції знань у процесі їх одержання учнем — забезпечення об'єктивності їх розуміння.
Властивості і відношення речей у природознавстві визначаються через закон. Отже, система, цілісність знань про природу учнем може бути встановлена за допомогою законів, на основі яких пояснюються засвоювані елементи знань. Але для цього необхідно використати не будь-які закони природничих наук (фізичні, хімічні, біологічні та ін.), а найбільш загальні, спільні для всіх природничих наук і єдині для всього сущого закони. Знання системи цих законів, засвоєних учнем, і дасть йому «передрозуміння цілісності» природничонаукових знань, а вміння застосовувати ці закони до пояснення новозасвоюваних знань — розуміти їх і включати в цілісність, розширювати горизонти розуміння.
На якому етапі шкільного життя можна давати учням знання про загальні закони природи і формувати вміння застосовувати їх як ключ до розуміння дійсності, формування свого світорозуміння і цілісності свідомості? Психологи (Ж. Піаже, Л.В. Занков, В.В. Давидов) довели, що загальні закономірності природи доступні розумінню дітей з перших кроків у школі, зокрема, такі закономірності, як збереження, спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану, періодичності процесів у природі. Названі закономірності витікають із фундаментальних інтуїцій людини, її органічних потреб збереження свого життя і використовуються людиною для прогнозування протікання явищ неусвідомлено, навіть якщо вони не вивчаються в школі. Людина має природну потребу в знаннях про найбільш загальні суттєві зв'язки в довкіллі, які дають можливість розуміти і прогнозувати самочинні (природні) зміни в дійсності, визначати ті характеристики об'єктів, що зберігаються, повторюються під час змін. Для формування початкової цілісної системи знань у свідомості дитини, що в подальшому навчанні служитиме передрозумінням цілого, доцільно використати систему загальних закономірностей природи (збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі). Для цього дидакти повинні знайти можливість втілення знань про загальні закономірності природи в зміст освіти, починаючи з початкової школи, і розробити технологію їх застосування. Колектив розробників вперше в теорії навчання досяг цієї мети.
При традиційному вивченні природничих дисциплін у сучасній школі загальні закони природи не використовуються у ролі скрізних принципів обґрунтування знань. У 1-6 класах учні взагалі не зустрічаються з поняттям чи змістом будь-яких законів, традиційно вважається, що їх розуміння недоступне учням. Отже, знання про природу їм даються на рівні протонауки, бо ще К.Д. Ушинський вказував, що «під іменем науки ми будемо розуміти об'єктивний, більш чи менш повний і організований виклад законів тих чи інших явищ, що відносяться до одного предмету чи предметів одного роду». В 1-6 класах, коли у свідомості учнів найбільш активно формуються фундаментальні структури мислення, вони вивчають явища на феноменологічному рівні. При цьому формується інтелект, як вказують дослідники, що здатний розв'язувати задачі по шаблону чи при підказці. В 7-11 класах у предметах природничого курсу вивчаються закони, але у традиційній школі вони використовуються при поясненні обмеженого кола явищ, які розглядаються на закріплення того чи іншого закону. Загальні закони природи подаються так, що учні не виділяють їх серед всіх законів, що вивчаються в школі, в ролі принципів систематизації знань, не розуміють їх фундаментальності (великої пояснювальної здатності). Вони розглядаються як закони певного предмету (закон збереження маси — «закон хімії», закон збереження енергії — «закон фізики»), або не вивчаються зовсім, як закони, що визначають спрямованість самочинних процесів. Природничонаукові знання засвоюються учнями 7-11 кл. як сукупність біля 10000 «основних понять», які в свідомості не пов'язані в цілісність.
Одним з важливих досягнень розробників освітньої моделі «Довкілля» є втілення в дидактиці природничонаукової освіти принципу сутнісної інтеграції змісту, який полягає в об'єднанні знань про природу в цілісність шляхом обґрунтування їх на основі вищеназваних загальних закономірностей природи.

2. Дидактичні основи формування цілісності природничонаукових знань – наступне досягнення в розробленні концепції цілісної освіти

В освітній програмі «Довкілля» зміст знань, методи і форми навчання, специфічні для формування природничонаукової картини світу (ПНКС), система підручників формуються, виходячи із принципу сутнісної інтеграції змісту шкільної природничонаукової освіти як генетичного дидактичного принципу, сучасної модифікації принципу природовідповідності.
При формуванні змісту знань про природу на допредметному рівні (до поділу на предмети) автори орієнтуються на сутнісне ядро природничонаукових знань (систему загальних та специфічних законів наук про природу та понять, пов'язаних з ними) та на знання про об'єкти, явища, процеси, з якими учні зустрічаються в довкіллі (об'єктивній реальності) і які можуть бути «сирим матеріалом» для осмислення сутнісних знань, перетворення їх в технологізовані (присвоєні, використані для досягнення власної мети) знання учня на тому чи іншому етапі навчання.
Природовідповідний зміст освіти має задовольнити природну потребу дитини в пізнанні свого середовища життя, не зводити зміст знань про природу до «основ наук». Цей зміст освіти має дати дитині відкрити (хоч і суб'єктивно) найбільш загальні, об'єктивні взаємозв'язки у природі, пізнання яких дасть їй можливість розуміти, як цей світ існує (ніщо в ньому не виникає з нічого і зникає безслідно), як у ньому відбуваються зміни (самочинні процеси протікають у напрямку до більш імовірного, рівноважного стану об'єктів, процесів), що в цих змінах повторюється, зберігається. Пізнання названих зв'язків виникає з базових потреб людини — органічних і ментальних. Означені зв'язки відображені в закономірностях збереження, спрямованості самочинних процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі.
На сучасному етапі функціонування системи «Довкілля» враховується фактичний матеріал природознавчих дисциплін, включений до проекту стандарту освіти. Проте маємо надію, що в міру оновлення змісту освіти обсяг фактичних знань, що вибрані з тієї чи іншої науки (фізики, біології, хімії) в шкільних курсах буде зменшуватись, а знання про явища життєвого світу дитини, повсякденності, яка її цікавить тут і зараз, будуть займати все більше місце у змісті освіти.
Принцип інтеграції (принцип природовідповідності) при формуванні змісту природничонаукової освіти конкретизується в таких часткових принципах:
1. Принцип доцільного співвідношення сутнісних та емпіричних, практичних знань (знань свого життєвого світу) обумовлює відведення близько четвертої частини обсягу шкільних знань про природу (знань того чи іншого предмету) під сутнісні (абстрактні) знання, на основі яких впорядковується весь зміст знань про природу (знань того чи іншого предмету). Доцільність такого співвідношення виявлена в наших дослідженнях, результати його корелюють з даними інших дослідників (Маріо Бунге, В.П. Безпалько).
2. Принцип ідейного наскрізного зв'язку елементів знань у предметах і між ними обумовлює включення у зміст кожного з них відомостей про загальні закономірності природи таким чином, щоб забезпечити скрізні внутріпредметну і міжпредметну інтеграцію знань в єдину ПНКС під час вивчення кожної теми, розділу.
3. Принцип структурності знань вимагає, щоб програми і підручники в кожному цілісному відрізку навчального матеріалу /темі, розділі/ проектували рівні узагальнень, що враховують ієрархію законів природи, і виділяли такі шари знань: 1) явища, факти, спостереження; 2) емпіричні залежності; 3) часткові закони і закономірності; 4) системи законів і закономірностей, що складають ядро теорії; 5) систему фундаментальних закономірностей. Теми, що містять тільки фактичний матеріал і не мають ядра теоретичних узагальнень, в програмах і підручниках повинні бути винятком.
4. Принцип цілісності дидактичних відрізків навчального змісту (теми, розділу, курсу) обумовлює конструювання цих відрізків як фрагментів ПНКС, що мають ядро теоретичних узагальнень, яке зв'язується з ядром природничонаукових знань.
5. Принцип неперервності, кумулятивності, згідно з яким ПНКС радикально не змінюється протягом її формування, а лише розширюється і деталізується.
Система методів навчання випливає з базових потягів («інстинктів» за Дж. Дьюї) дитини в дослідництві і висновках, конструюванні, комунікації, художньому виразі себе. До 12 років, поки формуються фундаментальні структури мислення, закладається основа інтелекту, в курсі «Довкілля» систему методів складають: «прочитай» («прочитай з дорослими» у 1 кл.), «робота в групах», «практична робота», «змоделюй», «поміркуй», «склади казку (розповідь)», намалюй», «пограйтеся в гру».
Систему методів навчання, завдяки яким формується цілісність знань у свідомості учнів, обумовлюється принципом інтеграції: серед них специфічні для програми «Довкілля» такі:
— планування і проведення спостережень, досліджень по встановленню загальних зв'язків між об'єктами довкілля;
— системне пояснення об'єктів (встановлення структури об'єкту, його внутрішніх і зовнішніх зв'язків, його розвитку);
— встановлення дидактичного тезаурусу засвоєних знань — ієрархізація вивчених понять відповідно до їх загальності, фундаментальності;
— моделювання цілісності дидактичних відрізків навчального матеріалу;
— переформулювання, ущільнення одержаної інформації, (згортання, концентрація) інформації на основі сутнісних зв'язків;
— структурування ущільненої інформації — встановлення між її елементами зв'язків на основі специфічних (фізичних, хімічних, біологічних законів) і загальних закономірностей природи та вираз її в знаковій формі.
У початковій школі такими знаками є малюнки, найчастіше умовні; в 5-6 класах — це денотантні графи чи ідеографічні описи понять, в 7-11 класах — це структурно-логічні схеми (СЛС) тем фізики, хімії, біології, фізичної географії та «образи природи» (додаток), що будуються на основі СЛС, які виступають фрагментами ПНКС. Малюнки, денотантні графи, СЛС, «образи природи» є моделями, що виражають рівень розуміння учнем цілісності знань.
Досягнення розуміння шляхом побудови моделей носить загальний характер. Людина намагається якимось адекватним способом побудувати в свідомості просту і ясну картину світу для того, щоб відірватися від світу відчуттів, спробувати замінити цей світ створеною таким чином картиною. Цим займається художник, поет, філософ і природодослідник, кожний по-своєму. «Довкілля» дає можливість учневі інтегрувати риси художника, природодослідника при створенні моделі фрагменту навчального матеріалу — учні художньо оформлюють СЛС та «образи природи».
При складанні СЛС учень використовує системний, структурний, імовірнісний, модельний підходи. Весь навчальний матеріал теми переформульовується, в ньому виділяється теоретичне ядро (закон, закономірність, їх система) теми і 7±2 елементів знань, які зв'язуються з ядром подвійними зв'язками: на основі закону чи закономірності, що вивчаються в даній темі, та на основі загальних закономірностей природи, якими обґрунтовується ядро теоретичних узагальнень теми (додаток).
СЛС найчастіше містить ілюстрації до кожного елемента знань — за художнє оформлення теми учні одержують окремі оцінки під час захисту схеми автором на узагальнюючому уроці. За допомогою СЛС учня вчитель виявляє глибину, системність, структурність його знань.
Серед всіх СЛС, запропонованих учнями класу, вибирається найбільш доцільна, на думку учнів, схема; вона і приймається як модель компактного і повного викладу знань з теми. Ця схема використовується учнями класу при складанні «образу природи». При бажанні учні користуються своїми «персональними» моделями-схемами, виправленими відповідно до зауважень однокласників та вчителя.

3. Принципи цілісної освіти в освітній моделі «Довкілля» – наступне досягнення доробку творчого колективу

Освіта моделі «Довкілля» є:
1. Цілісною:
а) за змістом знань, в який включені скрізні принципи інтеграції і який структурований відповідно до ієрархії законів і закономірностей природи в кожному дидактичному відрізку навчального матеріалу, що подається учням як цілісність, фрагмент природничонаукової картини світу;
б) за навчально-виховним процесом, який у кожний момент, починаючи з 1 класу, є процесом формування цілісності свідомості учня через створення у ній природничонаукової картини світу як системи знань про довкілля, в основі якої лежать найбільш загальні закономірності природи;
в) за методами навчання, бо вони послідовно орієнтують пізнавальну діяльність учнів на виявлення в природі сутнісних об'єктивних зв'язків, що виражаються загальними закономірностями природи; (на встановлення цілісності знань під час їх структурування, переформулювання, систематизації, моделювання цілісності відрізків навчального матеріалу);
г) за формами навчання, які ставлять учня в умови необхідності спостереження, дослідження в довкіллі, співставлення систематизованих знань про довкілля з реальними зв'язками в ньому (на уроках серед природи), співставлення «сирого» навчального матеріалу з ущільненою, структурованою інформацією на узагальнюючих уроках та інтегративних днях;
д) за системою навчання — засвоєння знань про природу відбувається в інтегративно-предметній системі;
ж) за комплексним діагностуванням ефективності навчально-виховного процесу, основними характеристиками якого є цілісність знань учня і розуміння їх.
2. Герменевтичною (від гр. «тією, що роз'яснює, розтлумачує»), бо вона веде учня, починаючи з 1 класу, до все більш глибокого і широкого розуміння цілісних знань про природу, про явища і процеси, що відбуваються в його життєвому світі. Розуміння — мислительний процес, спрямований на з'ясування, виявлення істотних рис, властивостей предметів, зв'язків, подій — досягається завдяки відкриттю єдиних стійких структур світу, що лежать в основі різноманіття мінливих явищ, фундаментальних закономірностей, властивих світу. Процес розуміння природи, довкілля постає перед учнем системним за своїм характером, він відбувається в результаті взаємодії частин і цілого. Учень щоразу переконується: щоб зрозуміти щось, треба мати передрозуміння цілого, а потім перейти до вивчення його частин. Наступний синтез знань про частини буде сприяти більш повному і глибокому розумінню цілого; включення в нього знань про частини буде розширювати горизонт розуміння. Цей процес розширення горизонту і глибини розуміння знань про природу корелює зі зростанням учня: в 1 класі він починає розуміти явища і події довкілля за допомогою дифузних уявлень про збереження всього сущого, про повторюваність подій у довкіллі; в наступних класах початкової школи уявлення про найбільш загальні, істотні зв'язки в природі стають все чіткішими, а коло явищ, які на основі їх пояснюються, все ширшим. У 5 класі учень вже має передрозуміння цілого — у нього є система знань, що формувалася на основі загальних закономірностей природи. Починаючи з 6 класу, учень переходить до вивчення «частин» — знань про фізичні, хімічні, біологічні, фізико-географічні, астрономічні явища, що відбуваються в довкіллі. Пояснюючи їх на основі законів відповідних наук, ущільнюючи інформацію та включаючи її у свій «образ природи», учень розширює свої горизонти розуміння, охоплює процесом розуміння все більше явищ і подій, формуючи своє природничонаукове світорозуміння.
3. Особистісно-орієнтованою, технологізованою — такою, що служить учневі для розв'язання задач, які він сам собі ставить чи йому ставить життя. Стратегічне завдання учня — оволодіти соціальним досвідом, в тому числі і науковими знаннями, в такій мірі, щоб вони були підвладними йому, осяжними для застосування в технологізованому суспільстві.
Традиційна природничонаукова освіта, яка постає перед учнем як сукупність десятків тисяч «основних понять», не розв'язує цього стратегічного завдання.
У школі «Довкілля» учень переформульовує засвоювану інформацію, ущільнює її, «згортає» навколо ядра природничонаукових знань у свій «образ природи» — технологізує свою природничонаукову освіту, перетворює сотні і тисячі елементів знань в особистісну інформацію. При цьому він набуває важливої для активної життєвої позиції звички рефлексувати, вміння організовувати знання в систему, звички шукати в усіх подіях суттєві зв'язки і діяти «за законом», враховуючи об'єктивні обставини. Технологізація знань про природу випливає з ментальних потреб учня (пізнання, самореалізації, самоствердження, діяльності та ін.), які розвиваються з органічних потреб людини (самозбереження, збереження роду, виду, гомеостазу (довкілля) та ін.). Через те природничонаукова освіта в «Довкіллі» є технологізованою не тільки в аспекті зручності використання її для особистих потреб при поясненні явищ, що зустрічаються в житті, в тому числі і в шкільному, а і в аспекті задоволення базових потреб.
4. Екологічною, такою, що послідовно формує екологічне ставлення до себе і світу.
Людство занепокоєне відчуттям глобальної екологічної катастрофи, яка здатна згубити життя на Землі. Екологія нині опинилася у центрі уваги людської спільноти, але тлумачення нагальних екологічних проблем не виходить за межі заполітизованих та популістських уявлень або наївної футурології. Найважливішу роль у вихованні екологічного мислення підростаючих поколінь має відігравати природничонаукова освіта школярів, вона має розкривати закономірності взаємодії природи і суспільства, втілювати злиття природничонаукового та соціогуманітарного пошуку. Підсумком цього навчально-пізнавального процесу має стати формування узагальненого образу світу, створення його цілісної наукової картини. Невід'ємною складовою кожного шкільного предмета природничого циклу мають бути екологічні знання — знання науки про взаємини організмів з навколишнім середовищем, знання комплексної науки про довкілля біосистем. Цю проблему вирішує освітня програма «Довкілля».
Традиційна природничонаукова освіта не може в повній мірі забезпечити умови засвоєння екологічних знань на рівні їх розуміння. Ще в 70-х роках американський еколог запропонував основні закони екології на підставі міркувань «здорового глузду»: «все пов'язано з усім», «все мусить кудись діватися», «за все потрібно платити», «природа знає краще». Але якщо не використовувати в ролі скрізних принципів обґрунтування знань про природу загальних закономірностей природи, то неможливо у свідомості учнів сформувати уявлень про загальність навіть цих метафорично сформульованих законів. У програмі «Довкілля» вони для учнів автоматично випливають із розуміння загальності законів збереження («все зв'язано з усім», «все має кудись діватись», але ніщо не зникає безслідно), законів про спрямованість самочинних процесів («за все потрібно платити»). А на уроках серед природи (1-6 кл.) на заняттях на екологічній стежці (7-11 кл.) учні переконуються, що «природа знає краще».
Освітня система «Довкілля» дає екологічні знання, бо:
— вивчення дитиною дійсності починається з її довкілля — екологічної системи, яку дитина любить першою і незабутньою любов'ю;
— кожний об'єкт згідно дидактики «Довкілля» розглядається як система, яка має структуру, внутрішні і зовнішні зв'язки та розвиток, а поняття системи є одне з основних понять екології;
— природа під час вивчення перед учнем постає як цілісний «організм», у якому все підлягає єдиним і необхідним законам природи;
— в освітній програмі «Довкілля» дитині з перших кроків створюються умови для формування біосферного («біосфера творить людину, а людина творить біосферу»), біоцентричного мислення: в центрі свого світорозуміння дитина, починаючи з 1 класу, ставить життя (дослідження психологів — Моргун В.Ф., Юдіна Н.М., 1996-1999 рр. — показало, що серед ролей, які дитина обирає для себе — хлопчик, дівчинка, учень, учениця тощо — четверта частина першокласників обирає роль «живої істоти»);
— «Довкілля» дає можливість дитині пізнати мудрість земного життя у згоді з природою, звертаючи її пізнавальну активність до дослідження життя пращурів;
— методологічною основою формування змісту знань і дидактичного процесу у «Довкіллі» є філософія екологічного реалізму;
— «Довкілля» закладає етологію людини, яка має переконання в дії законів екології. Так «зв'язок всього з усім» діти сприймають як со-вість — вість від одного до всіх і від всіх до одного; другокласник говорить на перерві своєму другові: «Ти образив мене, отже, ти образив довкілля. Тепер нам всім стане гірше, бо я і ти — частини довкілля» і т.п.;
— «Довкілля» дає можливість дитині єднання з природою, одержання «живої їжі» для розвитку своєї свідомості (на систематичних уроках серед природи, під час «динамічних пауз» тощо);
— «Довкілля» формує природодослідника, натураліста, «любителя природи» в найглибшому розумінні цього слова;
— «Довкілля» дає учневі глибокі наукові знання, які дають можливість використати досягнення сучасної науки для розуміння екологічної проблематики, сприйняти біосферну парадигму антропогенезу.
5. Валеологічною, такою, що дає можливість учневі зміцнювати здоров'я.
Кожна новостворена навчальна програма повинна не суперечити валеологічним принципам і не порушувати обґрунтовані норми збереження і зміцнення здоров'я дітей. Освітня система «Довкілля» не тільки не порушує ці принципи, а є втіленням їх, бо вона створює необхідні умови для:
— формування наукового розуміння суті здорового способу життя (учні, починаючи з початкової школи, ведуть спостереження за своїм фізичним і психічним здоров'ям);
— вироблення індивідуального способу валеологічно обґрунтованої поведінки, відкриття «закону свого здоров'я» в процесі систематичного пояснення змін у своєму здоров'ї, роботи зі щоденниками спостережень та досліджень себе і довкілля;
— виховання у дітей мотивуючих основ гігієнічної, моральної поведінки, безпеки життєдіяльності у довкіллі;
— створення таких умов навчання, спілкування дітей між собою та з учителем, які б забезпечували збереження і укріплення здоров'я дітей, формування у них цілісності свідомості, благоговіння перед життям — своїм і оточуючих;
— організації діяльності дітей, яка враховує біоритми в довкіллі, в тому числі відображені в народному календарі; яка забезпечує рухливу активність (під час уроків серед природи, динамічних пауз у природі, рольових ігор тощо);
— створення умов для вияву творчості дітей; лікування творчим процесом — ця методика має глибоке коріння у вітчизняній педагогіці;
— задоволення природної потреби, обов'язкової для всіх у вік становлення ноосфери — отримання глибоких наукових знань і тим самим забезпечення кожному учневі зв'язку з природою, можливо, блокування включення механізмів хвороби, самознищення (алкоголізму, наркоманії та ін.).
Дослідження деяких колективів шкіл показує, що зміст освіти і модель навчального процесу має суттєве значення в оздоровленні дітей. Так, в Дніпровській СШ Верхнєдніпровського району досліджено, що впровадження моделі освіти «Довкілля» впливає на зниження захворювань, зокрема на грип.
6. Диференційованою.
Диференціація навчання в старшій школі враховується трьома моделями природничонаукової освіти, що розроблені в програмі «Довкілля». Вона включає програми природничонаукових предметів для загальноосвітніх шкіл, для класів з поглибленим вивченням природничих дисциплін, для класів з поглибленим вивченням гуманітарних дисциплін (за Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: В 2 т. — Т. 1., Т. 2. — М.: НИИ школьных технологий. — 2006. — 816 с.).

4. Концепція системи підручників – наступне досягнення розробників цілісної освіти

Основні положення концепції зводяться до наступних:
1. Система підручників природничо-наукового циклу предметів для 1-12 класів моделюється на основі єдиних принципів постановки цілей, методів діагностування їх досягнення, формування змісту знань, вибору методичного апарату та форм ор¬ганізації знань; внутрішньої структури навчального матеріалу, його текстового викладу, художнього та поліграфічного оформлення.
2. Цілісність змісту знань в системі підручників втілюється через:
2.1. Природоузгодженість цілей навчально-виховного процесу та інтеграції знань про природу на основі її найбільш загальних закономірностей та методів пізнання природи. Принцип природоузгодженості є багатоплановим. Він вимагає планування навчального процесу таким чином, щоб інформація впорядковувалася на основі загальних і часткових законів природи, побудови навчаль¬них курсів відповідно до вікових особливостей дітей та законів розвитку дитячого мислення, узгодженості виховного процесу із засадами народної педагогіки; обґрунтування кожної цілі, що ставиться в навчально-виховному процесі, закономірностями природи, психологічними закономірностями.
2.2. Оптимальну кількість загальних закономірностей, вибраних для організації навчально¬го матеріалу в підручнику, яка має відповідати віковим особливостям дітей. За Дж. Міллером, людина одно¬часно може тримати у свідомості й аналізувати 7±2 одиниць інформації. Наскрізних організаторів знань у систему буде недостатньо, якщо їх обрати 1-2, бо тоді ступінь абстракції буде дуже високий, система втратить чітку структуру і її елементи не сприйматимуться цілісно. Велика ж кількість наскрізних принципів організації навчальної інформації знання унеможливить їх використання для встановлення цілісності знань. Відповідно до цього положення в підручниках за основу формування цілісності знань обрані такі закономірності: 1 клас — закономірність повторюваності (періодичності) станів довкілля, до відкриття якої діти приходять самостійно на основі аналізу свого досвіду та подій у довкіллі (повторюваності подій протягом доби, повторюваності пір року). У цьому віці діти мають дифузні уявлення про цілісність знань, у їхній картині світу багато пустот; у 2-3 класах учні «відкривають» закономірність збереження. Цілісність знань про природу, «образ природи» ще досить дифузні; у 4-5 класах учні «відкривають» третю закономірність — спрямованості самочинних процесів до найбільш імовірного, рівноважного стану, формується початкове уявлення про довкілля як сферу прояву трьох загальних закономірностей природи, цілісність знань про природу; образ природи учні починають виражати за допомогою моделей.
2.3. Відповідність основних наукових ідей змісту підручників сучасним науковим ідеям.
3. У системі підручників реалізується диференціація способів розгортання навчального матеріалу відповідно до вікових особливостей дітей і єдність змісту й методичного апарату його засвоєння (системи завдань репродуктивного, творчого характеру для індивідуальної, групової, колективної роботи; змістові, структурно-логічні зв'язки, апарат орієнтування, персонажі діалогічного викладу навчального матеріалу, алгоритми моделювання цілісності знань), зокрема:
1) структурність навчального матеріалу системи підручників вимагає у кожному закінченому відрізку навчального ма¬теріалу (главі, розділі, підручнику в цілому) знання повинні бути структуровані таким чином, щоб під час вивчення цей відрізок виступав як фрагмент природ¬ничо-наукової картини світу; знання повинні допуска¬ти рівні узагальнення: явища, поняття, емпіричні за¬лежності, часткові (специфічні для конкретної групи явищ чи конкретної науки) закони і закономірності, загальні закони і закономірності природи.
Це положення забороняє включати до підручника розділи, теми, які містять тільки фактичні знання, без ядра теоре¬тичних узагальнень.
2) рівновага фактичного матеріалу та ідей (законів, закономірностей). Це положення має бути керівним у формуванні змісту знань як системи підручників, так і кожного системного підручника зокрема. Обсяг фактичного ма¬теріалу, що включається в підручник, визначається не тільки змістом науки, основи якої викладаються в ньому, та об'ємом пам'яті учнів того віку, для якого призначається підручник, а й «зрівноваженіс¬тю» фактичного матеріалу і законів та закономірнос¬тей, на основі яких навчальний матеріал повинен систематизуватися. Дослідники пропонують для організації навчальної інформації брати її в пропорції: три чверті емпірики (фактичного матеріалу) і чверть аксіоматики (основ для систематизації фактичного матеріалу).
При малому обсязі фактичного матеріалу підручник буде порожнім, а при недостатній кількості основ для теоретичних узагальнень він буде аморфним, непридатним для формування високих рівнів мислення учнів.
3) цілісність просторової організації змісту системи підручників і кожного систем¬ного підручника освітньої галузі «Природознавство» обґрунтовується на основі психологічних закономірностей формування цілісності свідомості учнів, уз¬годженості цієї мети із закономірностями розвитку наукових знань в історії людства, еволюції наукової картини світу. Згідно цього положення на першому етапі (1-6 класи) засвоєння учнями знань про при¬роду вони повинні подаватися в інтегрованих курсах; в основній школі (7-9 класи) мають формуватися системи знань з окремих при¬родничих предметів, які дають можливість закласти осно¬ви світогляду та знань про природу науково-грамотної людини; на остан-ньому етапі навчання учням необхідно дати основи природничих знань з окремих наук для вибору про¬фесії і паралельно «завершити» вивчення знань про природу в інтегрованому природничо-науковому курсі.
4) цілісність розгорнутої в часі структури системи підручників і кожного сис¬темного підручника обумовлюються ритмом пізнавальної діяльності, який сприяє ефективному розвитку свідомості та засвоєнню навчальної інформації; підручник має задавати темпоритм навчальної діяльності (чергування напруженої розумової праці з розслабленням, роботи над засвоєнням фактичного матеріалу зі «святами розуму» тощо), який найбіль¬шою мірою сприяє здоров'ю дітей.
Ритм розумової діяльності має задаватися підручником не лише на рівні структурування його змісту (засвоєння навчального матеріалу параграфа, теми, розділу) і методичної системи, а й на рівні тексту. Відшукати правильний, адекватний розумовій діяль¬ності дитини ритм тексту — це чи не найважча робо¬та для автора. Особливо він необхідний у молодших класах. Безособово-наказові тексти, безликі вира¬зи — нудьга і туга для дитячого розуму, який самочинно формує образ світу через асиміляцію знань про нього і акомодацію до світу. Процес цей періодичний, як і інші довготривалі процеси в природі.
4. Особистісна орієнтованість навчального процесу, що проектується підручником, має реалізуватися через наступність у системі підручників, неперервність формування цілісності знань і особистісно значимої системи знань — образу природи учнів. Ця умова задовольняється через: відповідність моде¬лей об'єктів природи, що пред'являються учням підручником на кожному етапі навчання, моделям їх у внутріш¬ньому світі особистості; відповідність еволюції образу природи, який формується у свідомості учнів системою підручників, розвитку ПНКС в історії людства; єдину систему наочності (текстів, малюнків, схем, графів, подача навчальної інформації у вигляді структурно-логічних схем та ін.).
«Довкільний» підхід до планування уроку проявляється в наступному: новий матеріал подається за планом, який включає до 5 пунктів (виходимо із психологічного закону Дж. Міллера). Така модель відбиває цілісність знань учнів, одержаних на даному уроці, включення її в загальну систему знань (за допомогою зв'язків із знаннями наступних уроків). Таким чином, кожен урок є етапом формування цілісної наукової картини світу школярів.
Авторський колектив (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко, Л.М. Рибалко, А.Х. Ляшенко, В.С. Коваленко, Л.М. Булава, О.М. Мащенко, Ю.Я. Фіалков, С.У. Гончаренко, А.В. Степанюк, С.Г. Куликівський, Л.М. Зламанюк) брав участь:
— у створенні системи програм до освітніх галузей «Людина і світ», «Природознавство»: інтегрованого курсу «Довкілля» для 1-6 класів, програми з фізики для основної та старшої школи, як складової системи програм, що втілюють цілісність знань про природу: програми інтегрованого курсу «Еволюція природничо-наукової картини світу» для гуманітаріїв та для учнів загальноосвітньої школи (10-11 кл.), яка послужила основою для створення програми інтегрованого курсу «Природознавство для профільної школи»;
— у створенні системи підручників для 1-6 класів, співавторами яких є всі кандидати: «Я і Україна. Довкілля» (1-4 кл.), «Природознавство. Довкілля» (5 кл.), «Природознавство» (6 кл.), які видані за державні кошти і використовуються в практиці шкіл всіх областей України;
— у написанні підручників для основної школи (географія, фізика, хімія, біологія) та старшої школи (експериментальні підручники «Природознавство»);
— у створенні системи зошитів, щоденників спостережень, досліджень для учнів 1-9 класів; методичних посібників для вчителів 1-10 класів.
Розроблені науковцями наукові положення, концепції, дидактичні основи та методична система освітньої моделі «Довкілля» перевірені експериментальними дослідженнями, викладені і захищені у докторській дисертації з теорії навчання (Гуз К.Ж., 2008), кандидатських дисертаціях з загальної педагогіки (Ільченко О.Г., Мащенко О.М., 2000) та теорії навчання (Рибалко Л.М., 2008), з педагогічної та вікової психології (Юдіна Н.О., 2003; Яновська Т.А., 2008), з професійної освіти (кандидатська дисертація – П.І. Матвієнко, докторська дисертація – О.Л. Мариновська, 2010).

ІV. Практичне значення

Практичне значення освітньої технології «Довкілля» полягає в тому, що вона надає можливість школам країни втілити результати розв'язання стратегічних завдань реформування змісту освіти, поставлених в Державній національній програмі «Освіта», зокрема, щодо орієнтації змісту освіти на інтегровані курси, реалізувати пріоритетну державну політику — особистісно орієнтовану освіту в процесі неперервного формування життєствердного образу світу учнів (1-11 кл.), втілювати в школах країни освіту для сталого розвитку, яку декларують громадські освітні організації (ЮНЕСКО, Президія освіти для сталого розвитку в Британії та ін.).
Система розроблених в «Довкіллі» інтегрованих курсів не має аналогів у вітчизняній і зарубіжній навчальній літературі:
«Я і Україна. Довкілля» (Запитую довкілля) (1-2 кл.);
«Я і Україна. Довкілля» (Спостерігаю довкілля) (3 кл.);
«Я і Україна. Довкілля» (Досліджую довкілля) (4 кл.);
«Природознавство. Довкілля» (Пояснюю довкілля) (5 кл.);
«Природознавство», «Фізика», «Хімія», «Біологія» (Вивчаю основні природні системи) (6-9 кл.);
«Природознавство» (Взаємодію з довкіллям) (10-11 кл).
Всі підручники втілюють «план» Г.Сковороди: «Пізнай природу, пізнай свій народ, пізнай себе».
Втілення системи названих курсів у практиці школи реалізує в офіційній освіті країни освіту сталого (життєздатного) розвитку суспільства.
За підручниками освітньої технології «Довкілля» навчається понад 1 млн. учнів 1-11 класів, навчально-методичне забезпечення її складає понад 50 найменувань.
«Світогляд сталості», який декларується провідниками освіти для сталого розвитку, формується в учнів, перш за все, в процесі формування життєствердного національного образу світу (1-11 кл.) завдяки неперервному обґрунтуванню явищ дійсності на основі закономірності збереження та безпосередній взаємодії з довкіллям на уроках у довкіллі («уроках серед природи»). Цей процес контролюється і коректується за допомогою моделей, схем, якими учні зображують свій образ світу. Символ однієї з них — лебідь, який відбивається у воді — став символом видавництва «Довкілля-К». Учениця 7 класу пояснила, що показаний нею символ виражає її думку про те, що світ тримається на збереженні, симетрії, вічній любові і вічній вірності. Цей «символ сталості» фігурує як на обкладинках підручників видавництва «Довкілля-К», так і на моделях образу природи, які подаються в підручниках.
Методична система формування цілісної свідомості учня протидіє згубному впливові фактологічної педагогіки, багатопредметності, вузькопредметному урокодаванню, яке розчленовує цілісну свідомість дитини і перетворює її в свідомість людини, яка легко програмується і не здатна протистояти внутрішній агресії, людини з дитинним мисленням і інтелектом, здатним діяти по інструкції, по авторитету і неспроможним розв'язувати глобальні екологічні чи соціальні проблеми. В цьому соціальне і екологічне знання педтехнології «Довкілля».
На сьогодні технологія «Довкілля» єдина на теренах України і країн СНГ, яка реалізує цілісну освіту як освіта для сталого розвитку суспільства, про що свідчать, зокрема, енциклопедії освітніх технологій.
Методична система освітньої технології «Довкілля» об'єднує елементи освітнього процесу в єдину систему формування цілісності знань учнів про дійсність (на прикладі освітніх галузей «Людина і світ», «Природознавство») на п'яти рівнях:

Сюди вставити Модель метод. системи

Перший рівень методичної системи складає зміст онтодидактичного стрижня цілісності знань, який задається Державним стандартом і включає метапредметні компоненти змісту освітньої галузі «Природознавство», які визначаються її загальноприродничою складовою: реальні об'єкти, які учні спостерігають, вивчають, досліджують безпосередньо в своєму середовищі життя; загальноприродничі поняття (цілісність знань про природу, природничо-наукова картина світу, її еволюція, образ природи, основи формування цих систем знань, методи пізнання природи).
Втілення цього рівня в методичну систему обумовлюється концепцією цілісної природничо-наукової освіти, технологією формування цілісності знань, основним принципом якої є неперервна сутнісна інтеграція елементів змісту знань про природу.
2-й рівень – навчального предмета – обумовлюється типовим навчальним планом, переліком навчальних предметів, через які реалізуються у навчальному процесі зміст освітньої галузі, послідовність їх вивчення, розподіл тижневого навантаження. Відповідно до предметів природничого циклу, інтегрованих курсів зміст освітньої галузі розподіляється таким чином, щоб метапредметні компоненти змісту освіти слугували основою неперервної інтеграції знань з кожного предмету зокрема і освітньої галузі в цілому.
3-й рівень – навчального матеріалу – у методичній системі зумовлює єдину схему побудови програм, предметів інтегрованих природознавчих курсів, згідно якої на початку програми подаються найбільш широкі поняття курсу — випереджаючі організатори знань, методи пізнання середовища життя; програми включають знання про природу і способи діяльності людини по відношенню до природи; досвід творчої діяльності; досвід емоційно-ціннісного ставлення до середовища життя; єдину для всіх предметів систему методів і форм організації навчання, специфічних для формування цілісності знань про природу, природничо-наукової картини світу, образу природи (спостереження і дослідження на уроках серед природи, структурування і переформулювання інформації з метою її компактного виразу, моделювання цілісностей знань різних рівнів загальності); уроки узагальнення знань з теми, розділу, предмета; інтегративні дні як форму організації занять із узагальнення та систематизації знань з кількох предметів, корекції і контролю сформованості образу природи.
Діяльнісний аспект методичної моделі цілісної природничо-наукової освіти зумовлює формування системи компетентностей учня відповідно до його вікових особливостей: здатність до аналізу, синтезу, розрізнення, класифікації об'єктів довкілля, запитування та антиципації; здатність спостерігати, досліджувати, робити висновки; здатність пояснювати дійсність, взаємозв'язки у своєму середовищі життя як цілісній системі і виділяти в ній підсистеми відповідно до розв'язуваних задач; здатність до структурного, модельного, функціонального підходу в пізнанні об'єктів дійсності; здатність до цілісного пізнання дійсності, науково виваженої взаємодії з довкіллям.
4-й рівень – навчальної діяльності – розкривається в концепції системи підручників. Відповідно до цієї концепції кожен підручник взаємоузгоджений з іншими і проектує навчальний процес відповідно до вікових особливостей учнів, узгоджує формування ключових компетентностей з переважаючою пізнавальною діяльністю на даному етапі розвитку учня, що відображено і в назвах підручників.
5-й рівень – результатів навчання – визначається за системою завдань для учнів, яка втілена у підручниках, навчальних посібниках, і спрямовує діяльність учня на формування ієрархії цілісностей знань про природу, особистісно значимої системи знань (образу природи) та її еволюції на різних етапах навчання у зв'язку з розвитком цілісності знань про природу, продуктивності навчання.
Представлені в доробку підручники, співавторами яких є кандидати, написані за чинною програмою, розробленою Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. (1-4 класи), за чинними програмами з природознавства для 5-6 класу (співавтор В.Р. Ільченко), за чинними програмами з фізики, хімії, біології.
Всі підручники втілюють методичний апарат формування національного життєствердного образу світу, життєствердного образу природи, систему уроків серед природи, систему проектної діяльності учнів, яка обумовлює формування природничої компетентності.
Етапи дослідження, їх зв'язок з розв'язанням стратегічних завдань реформування змісту освіти, поставлених в державних документах, масштаби впровадження навчально-методичного забезпечення в практику, огляд думки зарубіжних вчених про «Довкілля» — «Образовательную модель «Логика природы» узагальнено в монографії В.Р. Ільченко. Реформування змісту освіти як національна проблема. Освітня технологія «Довкілля». 15-річний досвід впровадження результатів реформування змісту освіти. Полтава. Довкілля-К, 2010.
Навчально-методичне забезпечення технології «Довкілля» дає економічній ефект. Завдяки інтегрованим курсам технологія позбавляє навчальний процес одногодинних предметів і суттєво зменшує витрати державних коштів на видання підручників. Наприклад, у 10-11 класах (рівень стандарту) замість 8 підручників для предметів природничого циклу (фізика – 2, біологія – 2, хімія – 2, астрономія – 1, екологія – 1) можна видати 2 підручники з інтегрованого курсу природознавства, які сприятимуть формуванню цілісної свідомості і високих, відповідно до природних задатків, рівнів інтелекту учнів. Такі підручники створені.

V. Психологічні дослідження освітньої моделі «Довкілля»

Психологи К.В. Сєдих, О.В. Ільченко розробили щоденники спостережень та досліджень учнів початкової школи за своїм здоров'ям та ставленням до навчальної діяльності, до етносоціоприродного довкілля. Спостереження та дослідження свого психічного та фізичного розвитку, впливу довкілля на нього ввійшли в повсякденну життєдіяльність дітей 1-6 класів через навчальні посібники для них, що суттєво підвищило стан здоров'я учнів (дослідження К.В. Сєдих, П.І. Матвієнка, 1997-2005 рр.).
Лонгитюдне дослідження (1996-2003 рр.) впливу цілісності знань та навчально-методичного забезпечення на мотивацію навчання було проведено психологом Юдіною Н.О. за участі В.Ф. Моргуна Дослідженням було охоплено 75 учнів експериментальних класів і 112 учнів контрольних (з вивченням природознавства та довкілля у 1-4 класах).
Гіпотеза дослідження динаміки мотивації учнів в умовах інтегрованого навчання полягала у припущенні позитивного стимулюючого впливу інтегрованого курсу «Довкілля» на мотивацію навчання, зокрема у таких аспектах: формування позитивного ставлення до природного середовища; самоусвідомлення себе як природної істоти; зростання інтересу до довкілля як навчального предмета; посилення позитивного ставлення до навчання і школи в цілому.
Результати дослідження мотивації учнів молодших класів комплексом методик у порівнянні з учнями контрольних класів дозволили зробити наступні висновки. Учні експериментальних класів виявили:
1) більш високу ідентифікацію з освітньо-професійними та біологічними ролями і більш широкий їх репертуар: учні здатні бачити свою індивідуальність, особистість і намагаються визначити себе як частину природи та довкілля, про що свідчать відповіді на запитання «Хто я?» («дослідник», «вчений», «фантазер», «жива істота», «частина Землі», «частинка довкілля», «продовження життя на Землі»);
2) у результатах дослідження за малюнковою методикою в учнів експериментальних класів явно виражене позитивне ставлення до школи в цілому і більш повна інтеграцію зі школою, класним колективом і навколишнім світом, ніж учні, які не вивчали довкілля. Про це свідчать малюнки школи: більша кількість зображень вчителя та однокласників, шкільні атрибути та елементи живої природи; малюнки мають яскраво виражений творчий підхід, незвичайні зображення персонажів, несподіваність сюжетів, нестандартність у зображенні деталей та елементів і емоційне позитивне забарвлення;
3) значно вищий статус довкілля як улюбленого предмета: друге місце з дев'яти предметів (у лонгитюдному дослідженні) і третє з шести загальних обов'язкових для всіх класів (у зрізовому дослідженні);
4) підтвердження отриманих результатів у шести класах зрізовим методом доводить, що посилення мотивації навчання та інтересу до довкілля відбувається саме завдяки інтегрованому курсу довкілля, а не особистості вчителя.
Дослідженням було охоплено 244 дітей 1-3 класів (5 класів — з довкіллям і 4 — контрольних). Дослідження показало, що вивчення «Довкілля» позитивно впливає на розвиток словесно-логічного, і, особливо, наочно-образного та наочно-дійового мислення молодших школярів.
За одержаними результатами визначено три види коефіцієнту інтелекту: вербального (Кв), невербального (Кн) та повного (Кп) в експериментальному 3 класі (1) та контрольному 3 класі (1):
Результати, отримані в ході зрізового обстеження, дають можливість зробити висновки, що в класах з вивченням курсу «Довкілля» вербальний коефіцієнт перевищує або дорівнює невербальному, а у контрольному класі, де вивчається традиційне природознавство, переважає вербальний інтелект. Повний же коефіцієнт інтелекту вищий у класах з вивченням «Довкілля». Тому можна сказати, що цей курс має позитивний вплив на розвиток пізнавальної сфери школярів.
Виходячи з результатів дослідження, можна зробити такі висновки про розвиток мислення школярів в умовах інтегрованого навчання:
— інтегрований курс «Довкілля» у початковій школі обумовлює позитивний системний вплив на розвиток мислення школярів. За дитячим варіантом тесту Векслера третьокласники експериментальних класів показують кращі досягнення по всіх трьох шкалах: вербального, невербального і повного інтелекту;
— досліди, уроки серед природи, власні спостереження сприяють високому розвитку і невербального компоненту мислення (5 балів на користь експериментальної групи);
— порівняльний аналіз двох серій дослідження дозволяє зробити висновок про високі корекційні можливості інтегрованого курсу «Довкілля»: у дітей з вадами невербального компоненту інтелекту (як це було у 1-й серії) прискорюється його розвиток, а у дітей з відставаннями вербального компоненту (як це було у 2-й серії) гармонізується словесно-логічне мислення.
Отже, умови інтегрованого навчання зорієнтовані на розвиток в учнів різноманітних розумових дій — аналізу і синтезу, порівняння (зіставлення і протиставлення), класифікації, узагальнення. Велика увага приділяється розвитку інтелектуальних умінь, активізації образного, дійового інтелекту і розвитку словесно-логічного мислення учнів. «Довкілля» розширює зону найближчого інтелектуального розвитку, завдяки чому дитина впевнено іде у світ пізнання і практики, маючи завдяки «Довкіллю» наукову картину світу і навички існування в ньому.
Протягом 1996-1999 рр. досліджуючи вплив формування цілісності знань на ріст соціальної зрілості учнів, виявлено, що сформованість цілісності знань в учнів про природу, про дійсність впливає на ріст соціальної зрілості учнів. Дослідження проводилося педагогом-соціологом О. А. Медвєдєвим у СШ № 37 м. Полтави при участі Ільченко В.Р., Гуза К.Ж.
Дослідження впливу цілісної природничо-наукової освіти на стан здоров'я учнів проводилося в Дніпровській СШ Верхньодніпровського району Дніпропетровської області під керівництвом директора школи А.Х. Ляшенка при участі К.Ж. Гуза, О.Г. Ільченка (1998-2003 рр.). Педагогічний колектив школи аналізував вплив освітньої системи «Довкілля» як умови цілісного (фізичного, психічного, соціального, духовного) розвитку індивідуальності учня. Педагоги прийшли до висновку про позитивний вплив системи освіти «Довкілля» на цілісний дидактичний процес. У висновку відзначено:
а) енергоінформаційний простір є провідним чинником формування ціннісно-смислової свідомості учня, його духовної субстанції. «Довкілля» сприяє позитивному переходу самочинного розвитку дитячого мислення у розум соціально зрілої особистості;
б) модель освіти «Довкілля» сприяє включенню кожного учня в систему різнома¬нітних видів діяльності — фізично-оздоровчу, художньо-ігрову, предметно-перетворювальну, навчально-пізнавальну, соціально-комуніка¬тивну, громадсько-корисну, національно-гро¬мадянську. Уроки серед природи, польові практикуми, ведення щоден¬ників спостережень, досліджень — все це прак¬тична діяльність дитини в реальній природній, життєвій ситуації, де вона може самостійно зробити вибір, прийняти рішення, набути ключових компетентностей, необхідних у різних сферах життя;
в) «Довкілля» забезпечує психологічну комфортність кожному учню, зняття стресоутворюючих чинників навчально-виховного процесу. «Довкілля» змушує педагога уважно прислу¬хатися до дитини, бо педагогіка «Довкілля» глибоко гуманістична;
г) «Довкілля» знімає стресову ситуа¬цію при контролі знань, бо учень володіє на¬дійним інструментом дослідження, пояснення, систематизації знань і може вийти з будь-якої ситу¬ації, — він має особистісно значиму систему знань — образ природи;
д) широке використання в оцінних судженнях показників активності учня в тому чи іншому виді діяльності.
Як доводять дослідження колективу Дніпровської СШ, система освіти «Довкілля» з 1 по 11 клас забезпечує природовідповідний розвиток дітей — розумовий, психічний, фізичний, духовний, соціальний. Це до¬сягається через: модель навчального процесу — педагогіку підтримки; зміст освіти — завдяки його природовідповідності, внаслідок ущільненості, цілісності, інтеграції його; методи навчання, які задовольняють базові потреби дитини в пізнанні дійсності; форми організації занять, які проходять під відкритим небом (уроки серед природи, динамічні паузи, на яких учні молодшої шко¬ли досліджують довкілля і власний стан здо¬ров'я, польо¬вий практикум «Довкілля 5-6», дослідження на екологічній стежині у 7-11 класах, літні астрономічні експедиції у 10 класі); в кабінеті довкілля, який є моделлю життєво¬го світу дитини; психотерапевтичний вплив зошитів, щоденників спостережень і досліджень себе і довкілля, зокрема у початковій школі, яка має назву «Довкілля — як — школа».
Назву школа дістала по аналогії з відомими моделями продуктивного навчання — «Школа-парк», «Місто — як — школа» та інші.
Дослідження колективом впливу системи «Довкілля» на стан здоров'я дітей показало, що всі відхилення від норми у їхньому фізичному розвитку мають тенденцію зниження (1995-2005 рр.). Навіть простудні інфекційні захворювання не тільки послаблюються із року в рік, а мають найнижчий показник у районі. Колектив школи пов'язує це також з нестандартними формами навчального процесу за системою освіти «Довкілля».
Досліджуючи психічний розвиток дітей, вади їх особистісного розвитку, педагоги дійшли висновку, що серед них такі як агресивність, асоціальність, зам¬кнутість перейшли із рангу першочергових на останні місця.
Діагностика соціально-комунікативного роз¬витку теж дає позитивну динаміку, наприклад, значно виріс рівень колективоутворення, зменшу-ється кількість відторгнутих, ізольованих дітей, дітей зони ризику. Головне, як показують спос¬тереження і діагностика — це повернення батьків в освітній простір дитини через розуміння нової навчальної технології, яка відповідає віковим тра¬диціям нашого народу, його менталітету. Це сьо¬годні актуально, бо саме в сім'ї багато дітей на¬бувають негативного життєвого досвіду, а батьківство, як соціальна роль, виявилося для частини громадян непосильним тягарем.
Семирічна апробація та досліджен¬ня освітньої системи «Довкілля» привели дослідників Дніпровської СШ до таких висновків:
1. Нова модель — не тільки оновлення змісту ос¬віти, нова педагогічна технологія формуван¬ня цілісного світорозуміння, а й забезпечення природовідповідного розвитку дітей, який до¬сягається через методи навчання, форми організації занять і дає змогу відновити розі¬рване коло триєдиної мети школи: навчання — виховання — розвиток.
2. «Довкілля» забезпечує полегшення навчальної праці дитини завдяки цілісності і ущільненню інформації.
3. Дослідження фізичного, психічного, соціаль¬ного, духовного розвитку дитини дає пози¬тивну динаміку цих аспектів здоров'я, тому слід визна¬ти унікальну можливість програми «Довкілля» у справі корекції соціального та духовного розвитку особистості школяра та повернення батьків у освітній простір дитини.
4. Інтегруючий фактор «Довкілля» сприяє транс¬формації навчальної праці дитини до рівня рефлексивної діяльності — знімається пресинг сучасного інформаційного тиску. Істотно зменшуються проблеми адаптації (входження) учнів молодшої школи до пред¬метно-інтегративної природничо-наукової ос¬віти у 7-11 класах.
5. Значний психотерапевтичний вплив на дітей мають різноманітність форм і методів навчання, динамічних пауз у довкіллі, де учні ве¬дуть щоденники спостережень і досліджень себе і довкілля. Саме «Довкілля» вчить дити¬ну вмінню позитивно жити і взаємодіяти з природою, тому слід визнати відчутний фактор зняття психологічного дискомфорту дитини в шкільних освітніх справах, особливо при переході з молодшої до середньої школи.
6. Визнання факту не лише доцільності курсів «Довкілля 1-6», а й безальтернативності освіт¬ньої програми «Довкілля» в стратегічному тех-нологічному оновленні освітнього простору дитини до горизонтів продуктивної освіти як у шкільні роки, так і в перспективах подаль¬шої освіти і виховання на основі вічних законів Природи.
Дослідження, проведені в 1999-2006 рр. в школах Полтави та області, підтвердили висновки вчителів Дніпропетровської області щодо позитивного впливу системи освіти «Довкілля» на стан здоров'я учнів, розвиток мислення, якість знань.

VІ. Основні соціологічні дослідження

Вплив формування цілісності знань на ріст соціальної зрілості учнів досліджували педагог-соціолог СШ 37 м. Полтави Гуз К.Ж. за методикою визначення індексу соціальної зрілості (ІСЗ) канд. пед. наук, доцента М.П. Лебедика. Протягом трьох років досліджувався ІСЗ учнів соціальної зрілості 8-9 класів. Виявилося, що в експериментальних класах, які навчалися за програмами і підручниками освітньої моделі «Довкілля» ІСЗ майже в два рази вищий ніж в учнів контрольних класів. Важливо також те, що в 10 класах індекс соціальної зрілості в учнів продовжував зростати, а в контрольних класах знижувався.
Дослідження, проведені науковцями та педагогами, доводять, що використання загальних (базових) закономірностей природи для обґрунтування та інтеграції знань позитивно впливає на розвиток інтелекту учнів, мотивацію їх навчання, здоров'я та формування соціальної зрілості. В учнів формується не тільки природничонаукова компетентність, а й соціальна та громадянська компетентності.
Цей висновок корелює зі змістом предметних та галузевих компетентностей, прийнятих стандартах обов'язкової шкільної освіти країн Європейського Союзу. Наприклад, визначені Національним стандартом обов'язкової освіти Іспанії предметні компетентності для освітніх галузей «Природознавство», «Суспільствознавство», «Математика» сформульовані таким чином: учні основної школи виявляють здатність оперування базовими законами природи, суспільства, культури та довкілля.
У 2011 році «Освітня модель «Довкілля» була подана на конкурс на здобуття Державної премії України в галузі освіти (номінація «Загальна середня освіта»). В процесі обговорення її від громадськості, науковців педагогічних колективів України та зарубіжжя надійшло понад 40 позитивних відгуків. У листі голови Комітету з питань Державної премії, Міністра освіти Д.В. Табачника відзначено: «Комітет з державної премії України в галузі освіти висловлює щиру подяку за участь у конкурсі на здобуття Державної премії України в галузі освіти (номінація «Загальна середня освіта») Ільченко В.Р., Гузу К.Ж., Ільченку О.Г., Рибалко Л.М., Моргуну В.Ф., Ляшенку А.Х., які представили роботу «Освітня технологія «Довкілля». Зазначене дослідження є значним внеском у розвиток інтеграції вітчизняної загальної середньої освіти в європейський та світовий простір, отримало широку громадську підтримку та високу оцінку наукових експертів» (лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.08.11. №1/11-6964).
На даному етапі творчий колектив підготував план модернізації змісту середньої освіти на засадах освіти для сталого розвитку, який схвалений комісією з питань інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи загальноосвітніх навчальних закладів Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

VІІ. Наукове та навчально-методичне забезпечення
освітньої моделі «Довкілля»

ЗАХИЩЕНІ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гуз К.Ж. Інтегрований курс природознавства у 5-6 класах: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. — Луганськ, 1997. — 178 с.
2. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.09. / Гуз Костянтин Жоржович. – Харків, 2008. — 489 с.
3. Ільченко О.Г. Формування системи технологізованих знань учнів початкової школи (у процесі вивчення інтегрованих природознавчих курсів): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01. / Ільченко Олексій Георгієвич. — Луганськ, 2000. —287 с.
4. Клепко С.Ф. Репрезентація знань в освітньому просторі (філософський аспект): дис. ... доктора філос. наук: 09.00.10 / Клепко Сергій Федорович. — Х., 2009. — 262 с.
5. Юдіна Н.М. Розвиток мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів: дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. — К., 2003. — 174 с.
6. Яновська Т.А. Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання: дис. ... канд. психол. наук : 19.00.07. — К., 2008. — 178 с.
7. Рибалко Л.М. Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5-7 класів: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09. – К., 2008. – 249 с.
8. Мариновська О.Я. Формування готовності вчителів до проектно-впроваджувальної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти: дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04. – Л., 2010. – 520 с.

МОНОГРАФІЇ ТА НАУКОВІ ЗБІРНИКИ
9. Ильченко В.Р. Формирование естественнонаучного миропонимания школьников: Кн. для учителя. — М.: Просвещение, — 1993. — 192 с.
10. Формування природничонаукової картини світу в учнів середньої школи / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз та ін. — Київ-Полтава : Довкілля-К, 2005. — 224 с.
11. Клепко С.Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм знання. — Київ-Полтава-Харків: ПОІПОПП, 1998. — 360 с.
12. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Освітня програма «Довкілля». Концептуальні засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти. Київ-Полтава, 1999.
13. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Образовательная модель «Логика природы». Концептуальные основы интеграции естественнонаучного образования. — М. : Народное образование. Школьные технологии. — 2003 (рос. мовою).
14. Теорія і практика інтеграції освіти. Освітня програма «Довкілля». Зб. наук. пр. /За ред. В.Р. Ільченко. — Київ-Полтава: Довкілля-К, 2004. — 133 с.
15. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу. — Полтава: Довкілля-К, 2004. — 472 с.
16. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Освітня програма «Довкілля». Концептуальні основи інтеграції змісту природничо-наукової освіти. — Київ-Полтава, 1999. — 125 с.

ПІДРУЧНИКИ
17. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Собакар С. І. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 1 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 112 с.
18. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Собакар С. І. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 1 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 112 с.
19. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Собакар С. І. Моє довкілля: Підручник для 1 класу чотирирічної школи. — Полтава: НМЦІЗО, 2001. — 63 с.
20. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 2 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 128 с.
21. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р. Довкілля-1. Запитую довкілля. — Полтава: Постметодика, 1997. — 68 с.
22. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Ільченко О. Г., Собакар С. І. Довкілля-2(3). Спостерігаю довкілля. — Полтава: ПОІППО, 2000. — 104 с.
23. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Собакар С. І. Довкілля-2(3): Пробн. підр. для учнів 2(3) класу. — Полтава: Постметодика, 1998. — 104 с.
24. Ильченко В. Р., Гуз К. Ж. Я и Украина. Окружающий мир. Учебник для 4 кл. общеобразоват. учебн. завед. — К.: Генеза, 2004. — 176 с.
25. Ильченко В. Р., Гуз К. Ж., Рыбалко Л. Н. Природоведение. Учебн. для 6 кл. — Полтава: Довкилля-К, 2006. — 160 с.
26. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Я і Україна. Довкілля. Підручник для 3 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 176 с.
27. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О. Г. Довкілля 3(4). Досліджую довкілля. Підручник для учнів 3(4) класу. — Полтава: ПОІПОПП, 1999. —132 с.
28. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О. Г. Я і Україна. Довкілля. Підручник для 4 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2004. — 176 с.
29. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Булава Л. М. Природознавство. Підручник для 5 кл. загальноосвітн. навч. закл. — 2-ге вид., перероб. — К.: Генеза,
2003. — 144 с.
30. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж, Булава Л. М. Природознавство. Підручник для 5 класу. — К.: Генеза, 1999. — 150 с.
31. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-5. Підручник для учнів 5 кл. — Полтава: ПОІППО, 2000. — 108 с.
32. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-5. Навчальний посібник з інтегрованого курсу знань для учнів 5 класу. — К.: Торг.-вид. бюро ВНV,
1996. — 305 с.
33. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-5. Посібник з інтегрованого курсу знань для учнів 5 кл. — Полтава: Полтавський літератор, 1994. — 67 с.
34. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-6. Підручник для 6 класу середніх загальноосвітніх шкіл. — Полтава: НМЦІЗО, 2000. — 96 с.
35. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Рибалко Л. М. Природознавство. Підручник для 6 кл. загальноосвітн. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К,
2006. — 160 с.
36. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Природознавство. Довкілля. Підручник для 5 кл. загальноосв. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2005. — 160 с.
37. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля-6. Навчальний посібник з інтегрованого курсу знань для учнів 6 класу. — К.: Торг.-вид. бюро ВНV,
1996. — 304 с.
38. Ільченко В. Р., Куликовський С. Г., Ільченко О. Г. Фізика. Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К,
2007. — 160 с.
39. Ільченко В. Р., Рибалко Л. М., Півень Т. О. Біологія. Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 240 с.

НАВЧАЛЬНІ ТА МЕТОДИЧНІ ПОСІБНИКИ
40. Гуз К.Ж. Методика вивчення курсу «Я і Україна. Довкілля» в 1-4 класах : навч. посібник для вчителів /К.Ж. Гуз, Т.В. Водолазська та ін. — Полтава : Довкілля-К, 2008. — 314 с.
41. Методика вивчення курсу «Природознавство» («Довкілля») у 5-6 класах : навч.-метод. посіб. /В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз та ін. — К. : Педагогічна думка, 2008. — 168 с.
42. Ільченко О. Г. Методичні вказівки до обладнання кабінету
довкілля. — Полтава, 2000. — 28 с.
43. Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Сєдих К. В. Я і Україна. Довкілля. Щоденник досліджень: Навч. посібн. для 3 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 35 с.
44. Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О. Г. Я і Україна. Довкілля. Щоденник досліджень: Навч. посібн. для 4 кл. — Полтава: Довкілля-К,
2006. — 56 с.
45. Гуз К. Ж., Мащенко О. М., Ільченко О. Г. Природознавство. Довкілля. Зошит та щоденник досліджень: Навч. посібн. для 5 кл. загальноосвітн. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 56 с.
46. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Рибалко Л. М. Природознавство. Зошит та щоденник досліджень: Навч. посібн. для 6 кл. загальноосвітн. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 48 с.
47. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Водолазська Т. В. Викладання довкілля в початковій школі. Загальні питання. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 37 с.
48. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Водолазська Т. В. Викладання курсу «Я і Україна. Довкілля» в 1 класі. Посібник для
вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 80 с.
49. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В. Викладання курсу «Я і Україна. Довкілля» в 2 класі. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 48 с.
50. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г., Водолазська Т. В. Викладання курсу «Я і Україна. Довкілля» в 3 класі. Посібник для
вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 152 с.
51. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Водолазська Т. В., Ільченко О.Г. Викладання курсу «Я і Україна. Довкілля» в 4 класі. Посібник для
вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2004. — 128 с.
52. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Методика викладання курсу «Природознавство. Довкілля» в 5-6 класах. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2005. — 144 с.
53. Моргун В.Ф. Психолого-педагогічні основи інтеграції та диференціації навчання на прикладі шкільного циклу природничих дисциплін. Курс лекцій /В.Ф. Моргун; відповід. за випуск академік В.Р. Ільченко. — Полтава : Наукова зміна, 1996. — 78 с.
54. Моргун В.Ф. Психолого-педагогические факторы и структура целостного мышления / В.Ф. Моргун // Ильченко В.Р., Гуз К.Ж. Образовательная модель «Логика природы». Технология интеграции содержания естественнонаучного образования. — М.: Народное образование, 2003. — С. 23-30.

ПРОГРАМИ
55. Програми для середньої загальноосвітньої школи. Природознавство. Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Еволюція природничонаукової картини світу /За ред. С.У. Гончаренка, В.Р. Ільченко. — Київ : Перун, 1996. — 232 с.
56. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р. Програми інтегрованого курсу «Довкілля» для 1-3(4) класів // Початкова школа. — 1999. — №10,11
57. Гуз К. Ж., Ільченко В. Р., Булава Л. М. Програма Б. // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів «Природознавство» 5 клас. — Київ: «Шкільний світ», 2001. — С. 9-13.
58. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна. // Програми для середньої загальноосвітньої школи. — К., «Початкова школа», 2001. — С. 187-200.
59. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна (Довкілля). 1-4 кл.; Довкілля. 5-6 кл. // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство. Я і Україна (Довкілля). Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Географія. Еволюція природничо-наукової картини світу. 1-11 класи. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — С. 7-44.
60. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна. Довкілля // Програми для середньої загальноосвітньої школи (1-4 кл.). — К.: «Початкова школа», 2006. — С. 277-303.
61. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Довкілля (1-6 кл.) // Програми для середньої загальноосвітньої школи. Природознавство. Я і Україна. Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Еволюція природничо-наукової картини світу. — Київ: Перун, 1996. — С. 14-62.
62. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж. Я і Україна. Довкілля // Програми для середньої загальноосвітньої школи (3-4 кл.). — К.: «Початкова школа»,
2003. — С. 185-200.
63. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Фізика (7-9 кл.) // Програми для середньої загальноосвітньої школи. Природознавство: Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Еволюція природничо-наукової картини світу. — Київ: Перун, 1996. — С. 180-190.
64. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Ільченко О. Г. Фізика з елементами астрономії. 7-11 кл. // Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Природознавство. Я і Україна (Довкілля). Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Географія. Еволюція природничо-наукової картини світу. 1-11 класи. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — С. 45-75.
65. Ільченко В. Р., Гуз К. Ж., Коваленко В. С. Еволюція
природничо-наукової картини світу. 10-11 кл. // Програми для загально-освітніх навчальних закладів. Природознавство. Я і Україна (Довкілля). Довкілля. Фізика. Хімія. Біологія. Географія. Еволюція природничо-
наукової картини світу. 1-11 класи. — Полтава: Довкілля-К, 2003. —
С. 167-178.

Статті та інші посібники на сайті www.dovkillya.org.ua (понад 500 праць).

Науково-практичні конференції, проведені Науково-методичним центром інтеграції змісту освіти Академії педагогічних наук України та лабораторією інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки НАПН України, присвячені впровадженню ідей інтеграції змісту освіти, освіти сталого розвитку

1994 р. — Всеукраїнська науково-практична кон¬ференція «Інтеграція змісту освіти» (м. Полтава, травень 1994 р.).
1996 р. — Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток мислення молодших школярів» (м. Кременчук, жовтень 1996 р.).
1997 р. — Міжнародна науково-ме¬тодична конференція «Педагогічна практика і філософія освіти» (м. Полтава, 18-20 листопада 1997 р.).
1999 р. — Міжнародна науково-практична конференція «Вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В.І. Вернадського в освіті» (м. Полтава - смт Шишаки, 7-8 квітня 1999 р.).
2000 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція «Вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В.О. Сухомлинського в освіті» (м. Полтава, 13-14 квітня 2000 р.).
2001 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми вибору та експертної оцінки педагогічних технологій» (м. Полтава, 26 квітня 2001 р.).
2002 р. — Всеукраїнська науково-практична конфе¬ренція «Проблеми інтеграції змісту природничо-наукової освіти в серед¬ній школі та педагогічному ВНЗ» (м. Полтава, 11-12 квітня 2002 р.).
2003 р. — Все¬українська науково-практична конференція «Формування цілісності природничо-наукових знань школярів» (м. Полтава, 16 квітня 2003р.).
2003 р. — Всеукраїнський науково-практичний семінар «Досягнення і перспективи моделі освіти «Довкілля» (м. Рівне, листопад 2003 р.).
2004 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція «Інтеграція змісту освіти в школі та ВНЗ: досягнення і перспективи» (м. Полтава, 15-16 квітня 2004 р.).
2005 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція «Цілісна природничо-наукова освіта у 12-річній школі» (м. Полтава, 14 квітня 2005р.).
2006 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми формування змісту природознавчих курсів у профільній школі» (м. Полтава, 12 квітня 2006 р.).
2007 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція «Теоретичні та методичні основи формування змісту освітніх га¬лузей» (м. Полтава, 24 квітня 2007 р.)
2008 р. — Всеукраїнський науково-практичний семінар «Система навчально-методичного забезпечення освітньої галузі» (м. Полтава, 17 квітня 2008 р.).
2009 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми підготовки вчителів до викладання інтегрованих курсів та їх навчально-методичне забезпечення» (м. Полтава, 9 квітня 2009 р.).
2010 р. — Міжнародна науково-практична конференція «Концепції та методичні моделі вивчення змісту освітніх галузей у профільній школі» (м. Полтава, 15 квітня 2010 р.).
2011 р. — Міжнародна науково-практична конференція «Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ» (м. Полтава, 14 квітня 2011 р.).
2012 р. — Міжнародну науково-практичну конференцію «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку» (м. Полтава, 26 квітня 2012 р.).
2013 р. — Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Теоретико-методичні засади компетентнісної моделі змісту освітніх галузей загальноосвітньої школи» (м. Полтава, 18 квітня 2013 р.).

Освітня модель «Довкілля» — єдина, розроблена за часи незалежності України, нова, альтернативна традиційній освіті, модель — освіта для стійкого розвитку суспільства. Філософами (Е. Фром, М. Попович та ін.) досліджено, що стійкість розвитку суспільства залежить від його моделі світу, яка може бути життєствердною, агресивною чи деструктивною. Суспільства з агресивною чи деструктивною моделлю світу приречені. Життєствердний образ світу кожного учня і, отже, відповідна модель світу суспільства може формуватися тільки засобами цілісного змісту освіти. На цей час формується він тільки навчально-методичним забезпеченням «Довкілля».
• Зміст моделі освіти «Довкілля» на відміну від фактологічного змісту традиційної освіти є цілісним, що створює умови не тільки для формування життєствердного образу світу, а і для досягнення учнями природовідповідно високих рівнів інтелекту, обумовлює їх психічне та тілесне здоров'я. Останнє значною мірою залежить від рухової діяльності під час уроків серед природи.
• Модель освіти «Довкілля» забезпечує безпосереднє спілкування дітей з етносоціоприродним довкіллям завдяки системі уроків серед природи, які рекомендується по можливості проводити у свята українського (слов'янського) народу. Через них в навчальний процес вводиться біоритм життєдіяльності українського народу, його обрядове коло, в якому в екологічних сценаріях, створених мільйонним серцем і розумом народу на протязі віків в основному відповідно до святкових днів, пов'язаних з найважливішими змінами у довкіллі етносу, у звичаях, прикметах, закодовано життєствердний образ світу молодих поколінь, умови збереження і зміцнення їхнього духовного, психічного і тілесного здоров'я. Відмітимо, що нерозривний зв'язок етносу з його етносоціоприродним довкіллям є неодмінною умовою стійкості його розвитку (Грушевський, Данілевський та ін.).
• Цілісність змісту освіти досягається шляхом інтеграції всіх її елементів на основі найбільш загальних закономірностей природи (збереження, спрямованості процесів до рівноважного стану, періодичності процесів у природі).
«Відкриття» учнями цих закономірностей під час уроків серед природи, обґрунтування на їх основі елементів знань, що отримуються в навчальному процесі, формує в учнів звичку діяти по закону, переконання в тому, що не «затвердить себе людина беззаконням, а корінь праведників вічний» (Еклезіаст). При цьому учні досягають високих (відповідно до своїх природних даних) рівнів інтелекту, як доведено в лонгитюдних психологічних дослідженнях розробників моделі. Ще Ж. Піаже, відомий швейцарський психолог, довів, що при вилученні з навчального процесу молодих школярів закономірностей збереження, направленості процесів інтелект не може розвиватися до високих рівнів. Формується найнижчий тип інтелекту, який здатний діяти по авторитету чи інструкції. Це довело і міжнародне дослідження (TIMSS-2007) рівня природничої освіти молодшокласників. Згідно нього серед українських учнів 2% учнів з передовим рівнем природничих знань. Серед російських учнів, які вивчають предмет, аналогічний довкіллю — 16% учнів (а за часів радянської влади рівень знань був у всіх республіках однаковий).
• «Модель освіти «Довкілля» — втілення ідей Подолинського стосовно накопичення з дитячих років «енергійного бюджету», без якого неможливі досягнення нації у високоємнісних технологіях, в екологічному існуванні суспільства. Без названих вище закономірностей його неможливо «накопичити», а вони разом з предметом «Довкілля» вилучені з навчального процесу.
Є інші переваги моделі освіти «Довкілля», які викладені в працях розробників. Серед них вкажемо одну з основних переваг цілісної освіти «Довкілля» перед традиційною — це законопідставність цілісної освіти.
Ознакою цілісності є підлягання всіх її елементів загальним, спільним для них закономірностям (А Уйомов, А. Цофнас та ін.). Для освіти «Довкілля» такими закономірностями виступають закономірність збереження (включає закони збереження енергії, маси, електричного заряду, поняття симетрії, спадковості та ін.), направленості самочинних процесів до рівноважного стану (принцип необоротності, принцип мінімуму енергії та ін.), періодичності процесів у природі.
Ці ж закономірності входять в компетентність із суспільствознавчої, математичної освіти (див. наприклад, компетентності освітніх систем ЄС — Іспанії та ін.).
Зміст традиційної освіти складають біля 100000 понять, загальні закономірності в ній не названі і не використовуються як скрізні принципи інтеграції змісту.
Образ світу — особистісно значима система знань учня (цілісність), яку він конструює на основі загальних закономірностей.
«Світ — сфера прояву тотально діючих на всі об'єкти світу закономірностей» (С.Б. Кримський, племінник Агатангела Кримського).
Природним станом буття людини є розуміння (Гадамер). Ніяке розуміння не досягається інакше як через включення нового знання в цілісність.
До якої важливої проблеми вчитель не звернеться, йому необхідна опора на базові, загальні закономірності (розуміння, природний стан буття — тілесне та психічне здоров'я, життєствердний образ світу та ін.).
Виховання совісті вчителі довкілля починають із написання слова «со-в-іст-ь». Всі разом в істину або закон. Завдання вчителя довкілля зводиться до давно відомого: «Научу беззаконнії і нечестивії навернуться на путі твої».
Освітня модель «Довкілля» подавалася на Державну премію в освіті України (2011). Отримала позитивні відгуки від понад 40 педагогічних колективів (університетів, інститутів післядипломної освіти, шкіл, вчених www.dovkillya.org.ua).

Модель освіти «Довкілля» народилася в 1990 р. в м. Полтаві з ініціативи педагогічного колективу авторської СШ №37 (директор О.А. Писанський, заст. директора О.І. Вовк), розроблялася і впроваджувалася в навчальний процес вітчизняних шкіл впродовж 1991-2011 рр. На цей час це єдина інноваційна вітчизняна модель освіти, відома за кордоном під назвою «Образовательная модель «Логика природы», яка ввійшла в «Энциклопедию образовательных технологий».

В 1990-1991 р. тимчасовим науковим колективом під керівництвом д.п.н., проф. Ільченко В.Р. були розроблені концепція, навчальний план, національний предмет «Довкілля», програми, підручники нового покоління. Під керівництвом проф. Моргуна В.Ф., канд. пед. наук Лебедика М.П. були проведені всебічні психологічні та соціологічні дослідження (1994-2000), які довели ефективність нової моделі змісту освіти, названої відповідно до її основи — інтегрованого соціоприродничого курсу «Довкілля» (1-6 класи).

Освітня модель «Довкілля» має навчально-методичне забезпечення (дошкілля, 1-11 класи — понад 50 найменувань) над якими працювали вчені, вчителі, учні, батьки впродовж 1991-2010 рр.

Наказом МОН №529 від 13.01.2000 р. за результатами Всеукраїнського експерименту освітня модель «Довкілля», її навчально-методичне забезпечення, етносоціоприродничий предмет «Довкілля» допущені для використання в загальноосвітній школі.

В 2003-2011рр. за підручниками видавництва «Довкілля-К» (гол. ред. д.п.н. Гуз К.Ж.) навчалося понад 1 млн. учнів 1-11 класів. Розроблені підручники (понад 20), програми, посібники для учнів та вчителів (понад 50 найменувань).

З 2011 р. з навчального процесу почало вилучатися всебічно перевірене навчально-методичне забезпечення освітньої моделі «Довкілля», хоча воно за своєю новизною та ефективністю стосовно оздоровлення дітей, природовідповідного розвитку високих рівнів їх інтелекту не має аналогів у вітчизняній і світовій педагогіці.
Вартість розроблення, написання, експериментальної перевірки і впровадження нового підручника коштує біля 3 млн. євро (наприклад у Нідерландах). Колективом учених та педагогів України розроблено понад 20 підручників нового покоління. Ця цінність має слугувати дітям України.

Список друкованих праць співробітників лабораторії та НМЦ інтеграції змісту освіти АПН України

І. Автореферати

1. Ильченко В.Р. Формирование у школьников естественнонаучного миропонимания в процессе обучения: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки". — Київ, 1990. — 43 с.
2. Гуз К.Ж. Інтегрований курс природознавства у 5-6 класах: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки". — Луганськ, 1997. — 23 с.
3. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.09 "Теорія навчання". — 2008. — 40 с.
4. Мащенко О.М. Формування системи знань про природу (під час вивчення інтегрованих курсів з природознавства в 5-6 кл.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки". — Луганськ, 2000. — 18 с.
5. Ільченко О.Г. Формування системи технологізованих знань учнів початкової школи (у процесі вивчення інтегрованих природознавчих курсів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Теорія та історія педагогіки". — Луганськ, 2000. —18 с.
6. Матвієнко П.І. Формування готовності педагогічних працівників до комплексної оцінки дидактичного процесу в системі післядипломної освіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.01 "Загальна педагогіка та історія педагогіки". — Луганськ, 2003. — 21 с.
7. Юдіна Н.М. Розвиток мотивації навчання молодших школярів у процесі вивчення інтегрованих курсів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 "Педагогіка та вікова психологія". — К., 2003. — 20 с.
8. Яновська Т.А. Особливості розвитку мислення молодших школярів в умовах інтегрованого навчання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.07 "Педагогіка та вікова психологія". — К., 2008. — 22 с.
9. Рибалко Л.М. Наступність у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5-7 класів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.09 "Теорія навчання". — К., 2008. - 21 с.
10. Мариновська О. Я. Формування готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності: теорія і практика: автор. дис. на здобуття ступеня докт. пед. наук: спец. 13.00.04 «Професійна освіта». – Луганськ, 2010. – 24 с.
11. Антонюк М.А. Аксіологічні парадигми повістей Тараса Шевченка в літературному контексті першої половини ХІХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. філол. наук, 10.01.01 – українська література / Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2013. – 20 с.

ІІ. Монографії

1. Моргун В.Ф. Інтедифія освіти. — Полтава: «Наукова зміна», 1996. — 78 с.
2. Клепко С.Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм знання. — Київ-Полтава-Харків: ПОІПОПП, 1998. — 360 с.
3. Клепко С.Ф. Есе з філософії освіти. — Луганськ: Осіріс. — 1998. —116 с.
4. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Освітня програма «Довкілля». Концептуальні засади інтеграції змісту природничо-наукової освіти. Київ-Полтава, 1999.
5. В.Р. Ильченко, К.Ж. Гуз. Образовательная модель «Логика природы». Концептуальные основы интеграции естественнонаучного образования. — М.: Народное образование. Школьные технологии. — 2003 (рос. мовою).
6. Теорія і практика інтеграції освіти. Освітня програма "Довкілля". Зб. наук. пр. /За ред. В.Р. Ільченко. — Київ-Полтава: Довкілля-К, 2004. — 10,96 д. а.
7. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу. — Полтава: Довкілля-К, 2004. - 472 с.
8. Матвієнко П.І. Комплексна оцінка дидактичного процесу. — Полтава: Довкілля-К, 2005. — 216 с.
9. Формування природничо-наукової картини світу в учнів середньої школи. — Київ-Полтава: Довкілля-К, 2005. — 224 с.
10. Мариновська О. Я. Формування готовності вчителя до проектно-впроваджувальної діяльності: теорія і практика: — Полтава: Довкілля-К, 2009. - 500 с.
11. Ільченко В. Р. Реформування змісту освіти як національна проблема — Полтава: Довкілля-К, 2010. - 170 с.

ІІІ. Збірники наукових праць

1. Технології інтеграції змісту освіти: Зб. наук. пр./ Редкол. В.Р. Ільченко (відп. редактор) та ін. — Київ — Полтава: НМЦІЗО. — Вип. 1, 2002. — 191 с.
2. Технології інтеграції змісту освіти: Зб. наук. пр./ Редкол. В.Р. Ільченко (відп. редактор) та ін. — Київ — Полтава: НМЦІЗО. — Вип. 2, 2002. — 187 с.
3. Технології інтеграції змісту освіти: Зб. наук. пр. за матеріалами між нар. наук.-практ. конфер. «Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ», 14 квітня 2011 р. / редкол. : В. Р. Ільченко (голов. ред.) та ін. – Полтава : ПОІПО, 2011. – Вип. 3. – 388 с.
4. Технології інтеграції змісту освіти: Зб. наук. пр. за матеріалами між нар. наук.-практ. конфер. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. / редкол. : В. Р. Ільченко (голов. ред.) та ін. – Полтава : ПОІПО, 2012. – Вип. 4. – 320 с.
5. Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. пр. / [ред. кол., головн.ред. В. Р. Ільченко]. – Полтава: ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – 264 с.

ІV. Програми для загальноосвітньої школи

1. Природознавство. Навколишній світ. Фізика. Хімія. Біологія. Програми для загальноосвітньої школи. К.: Освіта, 1994.
2. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Експериментальні програми інтеграції змісту загальноосвітніх природознавчих дисциплін // Постметодика. — 1994. — №6. — С. 8-25.
3. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Собакар С.І. Програма інтегрованого курсу «Довкілля» для 1-3 класів. Полтава, ПОІППО, 1995. — 20с.
4. Програми для середньої загальноосвітньої школи. Природознавство: довкілля, фізика, хімія, біологія, еволюція природничо-наукової картини світу. — Київ: «Перун», 1996. — 232 с.
5. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Програми інтегрованого курсу «Довкілля» для 1-4(3) класів. Початкова школа. — 1999. — №10,11.
6. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Програми інтегрованого курсу довкілля для 1-4 класів. — Полтава, 1999.
7. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Програма предмету «Я і Україна» // «Початкова школа» №8, 2001.
8. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Я і Україна. Програми для середньої загальноосвітньої школи. К.: «Початкова школа». — 2001. — С. 187-200.
9. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля 1-3(4) класи.—Програми для початкової школи.—Полтава: НМЦІЗО, 2000.—23 с.
10. Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Я і Україна. Довкілля. 1-4 класи. Довкілля 5-6 класи. Фізика з елементами астрономії. 7-11 класи. Хімія 7-11 класи. Біологія 7-11 класи. Географія 7-8 класи. Еволюція природничо-наукової картини світу 10-11 класи/ Під ред. В.Р. Ільченко, Полтава: Довкілля-К. —2003. — 176 с.

V. Підручники та навчальні посібники для загальноосвітніх закладів

1. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля-5. Підручник для 5 класу. — Полтава: Полтавський літератор. — 1994.
2. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. «Довкілля-6» — посібник з інтегрованого курсу знань для учнів 6 класу. Випуск 1, 2. Полтава, ПОІПОПП, 1995. — 60 с., 68 с.
3. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. «Довкілля-5» — посібник з інтегрованого курсу знань для учнів 5 класу. Випуск 1, 2. Полтава, ПОІПОПП, 1995. — 68 с., 70 с.
4. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Собакар С.І. Довкілля-1. Частина 1. Пробний підручник для 1 класу трирічної і 2 класу чотирирічної школи. Полтава: «Постметодика», 1996. — 44 с.
5. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. «Довкілля-5». — Київ: BHV, 1996. — 240 с.
6. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. «Довкілля-6». — Київ: BHV, 1996. — 302 с.
7. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Собакар С.І. Довкілля-1. Частина 2. Пробний підручник для 1 класу трирічної і 2 класу чотирирічної школи. Полтава: Постметодика, 1997. — 68 с.
8. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж, Булава Л.М. Природознавство. Підручник для 5 класу. К.: Генеза, 1997. — 212 с.
9. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Собакар С.І. Довкілля-2(3) Пробний підручник для 2 класу трирічної і 3 класу чотирирічної школи. — Полтава: ПОІПОПП, 1998. — 100 с.
10. Бондаренко В.В., Півень Т.О., Яценко Л.Г. Біологія-7. Навчальний посібник для 7 класу загальноосвітньої школи. — Полтава: ПОІППОП. — 1998. — 118 с.
11. Фіалков Ю.Я., Ільченко В.Р., Білокінь О.Г., Вовк О.І. Хімія-7. Експериментальний підручник для учнів 7 класу середньої школи. — Полтава, 1999. — 80 с.
12. Сєдих К.В., Ільченко О.В., Ільченко О.Г. Щоденник спостережень за довкіллям і собою. Посібник для учнів 3(2) класу. Полтава, 1999. — 52 с.
13. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж, Булава Л.М. Природознавство. Підручник для 5 класу. К.: Генеза, 1999. — 150 с.
14. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В. «Довкілля-4(3)». Експериментальний підручник для 4(3) класу з інтегрованого курсу знань. Полтава, 1999. — 205 с.
15. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. та ін. Довкілля-5: Підр. для учнів 5 кл. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — 108 с.
16. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля-6: Основні системи природи. Частина 1. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — 100 с.
17. Водолазська Т.В., Гуз К.Ж., Лелюх О.О. Зошит з довкілля. 1 кл. 1 частина. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — 23 с.
18. Водолазська Т.В., Гуз К.Ж., Лелюх О.О. Зошит з довкілля. 1 кл. 2 частина. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — 36 с.
19. Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Сєдих К.В. Щоденник досліджень для 3(4) кл. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — 35 с.
20. Ільченко О.Г., Мащенко О.М., Гуз К.Ж., Сєдих К.В. Щоденник досліджень та зошит з довкілля для 5 кл. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — 76 с.
21. К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, С.І. Собакар. Моє довкілля. –– НМЦ інтеграції, Полтава, 2001.
22. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля — 6. Основні системи природи. ч.І — НМЦ інтеграції. Полтава, 2001. — 86 с.
23. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Довкілля — 6. Основні системи природи. ч.ІІ — НМЦ інтеграції. Полтава, 2001. — 102 с.
24. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Довкілля-2. Запитую довкілля. — Полтава: НМЦІЗО, 2002. — 83 с.
25. Водолазська Т.В., Гуз К.Ж. Зошит з довкілля. 1 клас. — Полтава: НМЦІЗО, 2002. — 27 с.
26. Водолазська Т.В., Гуз К.Ж., Криштопа Н.В. Зошит з довкілля. 2 клас. — Полтава: НМЦІЗО, 2002. — 39 с.
27. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Я і Україна. Довкілля-1. Запитую довкілля. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 112 с.
28. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Я і Україна. Довкілля-2. Запитую довкілля. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 128 с.
29. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 3 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 176 с.
30. А.М. Богуш, В.Р. Ільченко. Довкілля: Для дітей дошкільного віку. Частина 1. Методичний посібник для вихователів дитсадків та батьків. — Полтава: ПОІППО, 2003.
31. А.М. Богуш, В.Р. Ільченко. Довкілля: Для дітей дошкільного віку. Частина 2. Методичний посібник для вихователів дитсадків та батьків. — Полтава: НМЦІЗО, 2003.
32. Помогайбо В.М. Довкілля: Підручник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальності "Початкове навчання". — Полтава: Довкілля-К, 2005. — 24,51.
33. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Булава Л.М. Природознавство. Довкілля. Підруч. для 5 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Полтава: Довкілля - К, 2005. – 12,9.
34. Гуз К.Ж., Мащенко О.М., Ільченко О.Г. Природознавство. Довкілля. Зошит та щоденник досліджень: Навч. посібн. для 5 кл. загальноосвітн. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2005. — 5,20.
35. Мащенко О.М. Шкільний курс природознавства та методика його викладання: Навчальний посібник для студентів ВНЗ. — Полтава: ПДПУ, 2005. — 4,9.
36. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Рибалко Л.М. Природознавство: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Полтава: Довкілля - К, 2006. – 12,9.
37. Ильченко В.Р., Гуз К.Ж., Рыбалко Л.Н. Природоведение: Учебн. для 6 кл. общеобраз. учебн. заведений / Полтава: Довкилля-К, 2006. — 12,9.
38. Булава Л.М., Мащенко О.М., Ільченко В.Р. Загальна географія: Підруч. для 6 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Л.М. Булава, О.М. Мащенко, В.Р. Ільченко. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 18,06.
39. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Рибалко Л.М. Природознавство. Зошит та щоденник досліджень: Навч. посібн. для 6 кл. загальноосвітн. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 5,20.
40. Водолазська Т.В., Гуз К.Ж., Криштопа Н.В. Зошит з довкілля. 2 клас. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 3,8
41. Гуз К.Ж., Мащенко О.М., Ільченко О.Г. Природознавство. Довкілля. Зошит та щоденник досліджень: Навч. посібн. для 5 кл. загальноосвітн. навч. зал. / К.Ж. Гуз, О.М. Мащенко, О.Г. Ільченко. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 5,20
42. Водолазська Т.В., Гуз К.Ж., Криштопа Н.В. Зошит з довкілля. 1 клас. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 4,2
43. Гуз К.Ж., Ільченко О.В., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В., Сєдих К.В. Щоденник спостережень за довкіллям і собою. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 5,16
44. Гуз К.Ж., Водолазська Т.В., Ільченко О.Г. Щоденник досліджень. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 5,05
45. 1.Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Собакар С.І. Я і Україна. Довкілля. Підручник для 1 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 9,1.
46. Гуз К.Ж., Ильченко В.Р., Собакар С. И. Я и Украина. Довкилля. Учебник для 1 класса. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 9,1.
47. Ільченко В.Р., Куликовський С.Г., Ільченко О.Г. Фізика: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 13,0.
48. Ільченко В.Р., Рибалко Л.М., Півень Т.О. Біологія: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 19,0.
49. Ильченко В.Р., Рыбалко Л.Н., Пивень Т.А. Биология: Учебн. для 7 кл. общеобр. учебн. заведений. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 19,0.
50. Ільченко В.Р., Коваленко В.С., Білокінь Г.О. Хімія: Підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 13,0.
51. Ільченко О.Г., Стрюк Л.О. Фізика. Робочий зошит: Навч. посібн. для 7 кл. загальноосвітн. навч. зал. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 5,24.
52. Рибалко Л.М., Півень Т.О. Біологія. Робочий зошит: Навч. посібн. для 7 кл. загальноосвітн. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 5,42.
53. Гуз К.Ж., Водолазська Т.В., Смага О.В. Календарне планування курсу "Я і Україна. Довкілля" для 1-4 класів. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 3,5.
54. Рибалко Л.М., Шевель І.М. Календарне планування курсу "Біологія" для 7 класу. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 0,5.
55. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Я і Україна. Довкілля: Підручник для 2 класу. – Полтава: Довкілля–К, 2008. – 7,74.
56. Ільченко В.Р., Яценко Л.Г., Рибалко Л.М. Біологія: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2008. — 20,5 (рукопис).
57. Ільченко В.Р., Коваленко В.С., Ляшенко А.Х. Хімія: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2008. — 20,5 (рукопис).
58. Ільченко В.Р., Куликовський С.Г., Ільченко О.Г. Фізика: Підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. — Полтава: Довкілля-К, 2008. — 20,5 (рукопис).
59. Ільченко В.Р. Природознавство : експерим. підруч. [для учнів 10 кл. заг.-навч. закл.] / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, В.П. Сергієнко, В.С. Коваленко, А.Х. Ляшенко, Л.М. Рибалко, Т.В. Сігіда, В.М. Нечипоренко ; під ред. В.Р. Ільченко. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – 412 с. (рукопис).
60. Коваленко В.С. Хімія : підруч. [для 11 кл. заг.-осв. навч. закл.] / В.С. Коваленко, А.Х. Ляшенко. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – 140 с.
61. Гуз К.Ж. Фізика : підруч. [для учнів 11 кл. заг.-осв. навч. закл.] / К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – 144 с.
62. Рибалко Л.М. Біологія : підруч. [для учнів 11 кл. заг.-осв. навч. закл.] / Л.М. Рибалко, Н.В. Корягіна.. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – 224 с.

VІ. Методичні посібники для вчителів

1. Гуз К.Ж. Уроки довкілля в 1 класі. Посібник для вчителів. — Полтава: ПОІПОПП, 1997. — 101 с.
2. Викладання інтегрованого курсу з природознавства в 6 класі: Посібник для вчителів. — Полтава: ПОІПОПП, 1998. — 236 с.
3. Викладання довкілля в 1 класі. Книга для вчителя (авторський колектив — Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Водолазська Т.В.) — Полтава, 1999. — 118 с.
4. Викладання довкілля в 2(3) класі. Полтава, ПОІПОПП, 2000. -127 с.
5. Гуз К.Ж., Водолазська Т.В. Календарне планування. Я і Україна. Довкілля 1-4 класи. — Полтава, НМЦІЗО, 2002. — 24 с.
6. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Водолазська Т.В. Викладання довкілля в 1 класі. — Полтава, НМЦІЗО, 2002. — 118 с.
7. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Водолазська Т.В. Викладання довкілля в 2 класі. — Полтава, НМЦІЗО, 2002. — 127 с.
8. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В. Викладання довкілля в початковій школі. Загальні питання. Посібник для вчителів. — Полтава: НМЦІЗО. — 2002. — 37 с.
9. Викладання курсу «Я і Україна. Довкілля» в 3 класі. (Авт. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. та ін.). — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 176 с.
10. Викладання довкілля в 4 класі. (Авт. Ільченко В.Р. та ін.). — Полтава. — 2002. — 187 с.
11. Викладання довкілля в 5 класі. (Авт. Ільченко О.Г., Мащенко О.М. та ін.). — Полтава. — 2002.
12. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Викладання курсу «Я і Україна. Довкілля» в 1 класі: Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 127 с.
13. Ільченко В.Р. та ін. Викладання курсу «Я і Україна. Довкілля» в 2 класі: Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2003. — 128с.
14. Уроки «Довкілля» в 5 класі. Колектив авторів: Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Бондаренко В.В., Півень Т.О., Мащенко О.М. — Полтава, 1997.
15. Методика викладання курсу "Природознавство. Довкілля" в 5-6 класах. Посібник для вчителів. Частина І / Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Коваленко В.С., Мащенко О.М., Водолазська Т.В., Рибалко Л.М. — Полтава: Довкілля-К. — 2005. — 8,37.
16. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В., Магдик О.О. Викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 1 класі. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 4,8.
17. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Водолазська Т.В. Викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 2 класі. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К. — 2006. — 3,2.
18. Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В. Викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 1 класі. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 4,8.
19. Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В. Викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 2 класі. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К, 2007. — 4,8.
20. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г., Водолазська Т.В. Викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 4 класі. Посібник для вчителів. — Полтава: Довкілля-К. — 2007. — 9,4.
21. Ільченко О.Г. Експериментальні завдання для учнів 1 – 6 класів. Посібник для вчителів і учнів. – Полтава, 2008. – 5,73.
22. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Ільченко О.Г. Методика викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 1 класі. – Полтава: "Довкілля–К". – 2008. – 4,8.
23. Гуз К.Ж. Методика вивчення курсу "Я і Україна. Довкілля" в 1-4 класах : метод. посібн. для вчителів. / К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, О.Г. Ільченко.— Полтава : Довкілля-К, 2008. – 19,75.
24. Ільченко В.Р. Методика вивчення курсу "Я і Україна. Довкілля" в 2 класі : метод. посібн. для вчит. / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, Т.В. Водолазська. – Полтава : Довкілл-К, 2009. – 4,8.
25. Ільченко В.Р. Методика вивчення курсу "Я і Україна. Довкілля" в 3 класі : метод. посібн. для вчит. / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, Ільченко О.Г. – Полтава : Довкілл-К, 2009. – 8,84.
26. Концепції та методичні моделі природознавства у профільній школі : метод. посіб. для вчителів / К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко, О.Г. Ільченко, Л.М. Рибалко, В.С. Коваленко, Т.В. Сігіда, А.Х. Ляшенко, В.М. Нечипоренко. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – 456 с. (рукопис).

VІІ. Статті в часописах

1. Гуз К.Ж. Шлях у довкілля // Постметодика, 1994. — №6.
2. Гуз К.Ж. Теоретичні основи формування інтегрованих курсів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Інтеграція елементів змісту освіти». — Полтава: ПОІПОПП, 1994.
3. Ільченко В.Р. Конструювання цілісності змісту освіти // Постметодика. — 1994. — №6.
4. Ільченко В.Р. Через єдність знань до краси // Постметодика. — 1994. — №6.
5. Клепко С.Ф. Організувати хаос у собі // Постметодика. — 1994. — №2(6). — С. 4-7.
6. Клепко С.Ф. Інтегративний потенціал географії // Актуальні проблеми методики викладання географії рідного краю. Матеріали обласної науково-практичної конференції. — Полтава: ПДПІ, 1994. — С. 48-52.
7. Клепко С.Ф. Інтеграція як фундаменталізація освіти // Інтеграція елементів змісту освіти. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ.конф. — Полтава: ПОІПОПП, 1994. — С. 12-13.
8. Клепко С.Ф. Пансофічна інтеграція знань // Всеукраїнська науково-практична конференція з проблем роботи середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладів нового типу. 2-4 лютого 1994 р. Тези доповідей та виступів. Випуск 1. — Київ: 1994. — С. 123-126.
9. Клепко С.Ф. Творчі здібності нації і технології // Талановита особистість: сім'я, школа, держава. Тези доповідей та виступів на міжнародній науково-практичній конференції. Частина 1. — Київ, 1994. — С. 135-138.
10. Моргун В.Ф. Учорашня школа завтрашнього дня // Постметодика. — 1994. — №6.
11. Ільченко В.Р. Технологія інтеграції змісту природничонаукової освіти: Досвід комплексного дослідження. Педагогіка і психологія. — 1995. № 4.
12. Ільченко В.Р. Психолого-педагогічна підготовка вчителя в світлі гуманітаризації змісту освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі». — Полтава, 1995.
13. Основи формування інтегративного курсу «Довкілля» для 5-6 класів //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Формування та впровадження шкільного компоненту змісту загальної шкільної освіти». — Донецьк, 1995.
14. Ільченко В.Р. Обдаровані діти і «обдаровані» суспільні системи // Матеріали міжнародного семінару «Обдаровані діти», Полтава, 1995.
15. Гуз К.Ж., Саленко В.Є. Основи формування інтегрованого курсу «Довкілля» для 5-6 класів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Формування та впровадження шкільного компонента змісту загальної середньої освіти." Донецьк 15-16 березня 1995 р.
16. С.Г. Іващенко. Місце і роль екологічного виховання у змісті шкільної освіти // Формування та впровадження шкільного компонента змісту загальної середньої освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Донецьк 1995 р. — С. 56-58.
17. Клепко С.Ф. Принцип цілісності в розробці педагогічних технологій // Єдність педагогіки і психології у цілісному навчально-виховному процесі. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (4-5 квітня 1995 р.). — Полтава, 1995. — С.89-92.
18. Клепко С.Ф. Філософія освіти як основа педагогічної творчості // Шляхи розвитку та вдосконалення системи післядипломної освіти. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 24-25 листопада 1994 р. Частина ІІ. Київ. — 1995. — С. 46-48.
19. Гуз К.Ж., Р.І. Гутовська, С.І. Собакар. «Довкілля» — філософія для дітей // Постметодика. 1996 р., №3(13). — С. 24-27.
20. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. «Довкілля-1». Частина 1. Сторінки з книги. // Постметодика. 1996 р. №4(14). — С. 38-40.
21. Ільченко В.Р., Клепко С.Ф., Гуз К.Ж. Концептуальні основи школи інтегративного мислення //Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Організація навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми, перспективи. Полтава, 28 березня 1996 р.
22. Собакар С.І. Направленість методичної системи інтегрованих курсів «Довкілля» на розвиток мислення учнів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». Кременчук, 22-24 жовтня 1996 р. С. 49-51.
23. Гуз К.Ж. Інтеграція змісту природничонаукової освіти в курсі «Довкілля» // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». Кременчук, 22-24 жовтня 1996 р. — С. 41-43.
24. Гуз К.Ж. Психолого-педагогічні передумови формування інтегрованих природничонаукових курсів у початковій школі // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». Кременчук, 22-24 жовтня 1996 р. — С. 95-98.
25. Ільченко В.Р. Інтеграція змісту освіти як основа розвитку інтегративного мислення молодших школярів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». Кременчук, 22-24 жовтня 1996 р. — С. 4-7.
26. Ільченко В.Р. Розвиток наукового мислення молодших школярів і стандарт освіти // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». Кременчук, 22-24 жовтня 1996 р. — С. 4-7.
27. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Що таке «Довкілля» // «Довкілля» — інтегрований природничонауковий курс в 1-6 класах загальноосвітньої школи. — Полтава: ПОІПОПП, 1996. — С. 1-5.
28. Ільченко В.Р., Клепко С.Ф., Гуз К.Ж. «Довкілля» в школі інтеграції // «Довкілля» — інтегрований природничонауковий курс в 1-6 класах загальноосвітньої школи. — Полтава: ПОІПОПП, 1996. — С. 6-8.
29. Гуз К.Ж. Структура і зміст «Довкілля-5» // «Довкілля» — інтегрований природничонауковий курс в 1-6 класах загальноосвітньої школи. — Полтава: ПОІПОПП, 1996. — С. 8-9.
30. Ільченко В.Р. Вчителям «Довкілля» // «Довкілля» — інтегрований природничонауковий курс в 1-6 класах загальноосвітньої школи. — Полтава: ПОІПОПП, 1996. — С. 10-12.
31. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Зцілення освіти — справа мирська і духовна // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Формування християнської моралі» — Острог, 1996. — С. 55-58.
32. Ільченко В.Р. Роздуми про основи створення потрібного дітям підручника // Постметодика. — №1(11). — 1996. — С. 24-28.
33. Ільченко В.Р. Мислення учнів школи майбутнього // Постметодика. №2(12). — 1996. — С. 22-24.
34. Ільченко В.Р. Яке мислення формує сучасна школа // Початкова школа. №6. —1996. — С. 2-6.
35. Ільченко В.Р. Система підручників природничонаукового циклу // Педагогіка і психологія. №4. — 1996. — С. 21-26.
36. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. «Довкілля-1». Частина 1. Сторінки з книги // Постметодика. №4(14). — 1996. — С. 38-40.
37. Гуз К.Ж., Р.І. Гутовська, С.І. Собакар. «Довкілля» ¬— філософія для дітей // Постметодика. №3(13). — 1996. — С. 24-27.
38. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж., Собакар С.І. «Довкілля» для 1-3 класів. — «Початкова школа». — №8. — 1996.
39. Клепко С.Ф. Організувати хаос у собі — Розд. ХVI у кн. Психологія і педагогіка життєтворчості: Навч.-метод.посібник-К.: 1996. — С. 737-747.
40. Клепко С.Ф. Секрети мислення Дж. Сороса // Постметодика. —1996. — №2(12). — C.2.
41. Клепко С.Ф. У пошуках філософії постметодики // Постметодика. — 1996.— №4(14). — C. 8-14.
42. Клепко С.Ф. Філософія книги в епоху «кінця книги» // Постметодика. — 1996.— №1(11). — C. 8-14.
43. Клепко С.Ф., Яворський Е.Б. Передмова до публікації праці М.В.Остроградського, І.А.Блума «Роздуми про викладання» // Постметодика. — 1996. №2(12). — C. 45.
44. Моргун В.Ф. Інтеграція і диференціація освіти: особистісний та технологічний аспекти. // Постметодика. 1996. — №4(14). — С. 41-45.
45. Бондаренко В.В. Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках інтегрованого курсу «Довкілля» // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». 22-24 жовтня 1996 р.— м. Кременчук. — С. 54-56.
46. Гуз К.Ж. Структура і зміст «Довкілля-5» // «Довкілля» ¬— інтегрований природничонауковий курс в 1-6 класах загальноосвітньої школи. — Полтава: ПОІПОПП, 1996. — С. 8-9.
47. Ільченко В.Р. Про природничо-наукову освіту в середній школі // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Стандарти загальної середньої освіти. Проблеми, пошуки, перспективи». Київ, 25-26 червня 1996. — С. 42-44.
48. Ільченко В.Р., Клепко С.Ф., Гуз К.Ж. Концептуальні основи школи інтегративного мислення // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Організація навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми, перспективи». Полтава, 28 березня 1996 р.
49. Клепко C.Ф. Не втратити Я.А. Коменського в сучасній філософії освіти // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Слов'янська культура: здобутки і втрати» 14-16 травня 1996 р. — Полтава, 1996.
50. Клепко С.Ф. «Технологічний» принцип визначення стандартів освіти // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Стандарти загальної середньої освіти. Проблеми, пошуки, перспективи» 25-26 червня 1996 р. — Київ, 1996. — С.32-33.
51. Клепко С.Ф. (у співавторстві). Досвід безперервної географічної освіти на Полтавщині // Безперервна географічна освіта (дошкільна, шкільна, вузівська, післядипломна): нове у змісті і методиці. — Харків, 1996.
52. Клепко С.Ф. Гегель як викладач філософії в гімназії // Постметодика, 1996, №3(13). — C. 2.
53. Клепко С.Ф. Гуманітаризація освіти проти технократичного мислення // Проблеми і перспективи розвитку гуманітарної освіти в загальноосвітніх навчально-виховних закладах м. Полтави. Матеріали міської науково-практичної конференції 4-5 квітня 1996 р. — Полтава: Криниця, 1996. — С. 14-16.
54. Клепко С.Ф. Образование и метафизика // «Філософія: класика і сучасність». Матеріали III-х Харківських міжнародних Сковородинівських читань. — Харків, 1996. — С.61-63.
55. Клепко С.Ф. Принципи філософії освіти у педагогічній спадщині М.В. Остроградського // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Педагогічна спадщина М.В. Остроградського і розвиток освіти в Україні» 28-29 жовтня 1996 р. — Полтава, 1996. — С. 20-22.
56. Клепко С.Ф. Філософія навчального плану у проекті «Наука для всіх американців» // Звітна науково-практична конференція інституту педагогіки АПН України. — Київ, 1996.
57. Клепко С.Ф. Філософія освіти як деконструкція // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Філософія сучасної освіти та стан її розробки в Україні» 1-3 лютого 1996 р. — Київ, 1996.
58. Клепко С.Ф. Філософські засади навчальних закладів нового типу // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Організація навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах нового типу: досягнення, проблеми, перспективи» 28 березня 1996 р. — Полтава, 1996. — С. 29-35.
59. Клепко С.Ф., Яворський Е.Б. Педагогічна спадщина М.В.Остроградського у світовому контексті // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Педагогічна спадщина М.В.Остроградського і розвиток освіти в Україні» 28-29 жовтня 1996 року. — Полтава, 1996. — С.129-135.
60. Моргун В.Ф., Оракова М.Е. Інтегративне мислення: два підходи до його визначення. Матеріали Міжнародної науково ¬¬¬практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». 22-24 жовтня 1996 р. — м. Кременчук.
61. Півень Т.О. Необхідність формування основних понять природознавства в молодших класах. Матеріали Міжнародної науково — практичної конференції «Розвиток мислення молодших школярів». 22-24 жовтня 1996 р. — м. Кременчук.
62. Моргун В.В. Розвиток інтелекту молодших школярів // Початкова школа. — 1997. —№ 1. —С. 21-22.
63. Моргун В.Ф. Інтедифія навчання як парадигма сучасної освіти // Актуальні проблеми психології навчання. — Харків: ХДПУ, 1997. — С. 14-33.
64. Клепко С.Ф. До питання про парадигму інтегративної освіти // Діти — наше майбутнє. Реалізація Національної програми «Діти України». Збірник статей учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Полтава, 1997.
65. Клепко С.Ф. Інтегративний потенціал інформатики та комп'ютерних наук у навчальному процесі // Діти — наше майбутнє. Реалізація Національної програма «Діти України». Збірник статей учасників Всеукраїнської конференції. — Полтава, 1997.
66. Клепко С.Ф. Технологія життєтворчості: філософські проблеми і зміст освіти — У кн. Мистецтво життєтворчості особистості: Науково-метод. Посібник: У 2 ч. // Ред. рада: В.М. Доній (голова), Г.М. Несен, Л.В. Сохань, І.Г. Єрмаков та ін. — част. 2, — К., 1997.
67. Гуз К.Ж. Довкілля — екологічна філософія для дітей // Початкова школа. — 1997.— №6.
68. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Про експериментальне обґрунтування базового навчального плану. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції «Нові технології навчання: проблеми, пошуки, знахідки» 17-18 червня 1997 р. Педагогіка і психологія професійної освіти. № 3-4. — 1997. Частина 1 — С.164-167.
69. Клепко С.Ф. Освіта між міфом і наукою: проблема демаркації та історія // Педагогічна практика і філософія освіти. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — К. — Полтава, 1997.
70. Клепко С.Ф. Концепція інтегративної освіти або Чим сучасна філософія може допомогти педагогіці // Педагогічна практика і філософія освіти. Матеріали Міжнародної наукової конференції. — К. — Полтава, 1997.
71. Мащенко О.М. Методологічні засади формування основ наукових знань про природу в інтегрованих природознавчих курсах // Матеріали Міжнародної конференції «Педагогічна практика і філософія освіти». Полтава, 1997.
72. Мащенко О.М. Інтеграція в географії і географія в інтеграції змісту освіти // Там же. (у співавторстві).
73. Мащенко О.М. Формування екологічних знань учнів при вивченні географічної компоненти інтегрованого природознавчого курсу // Матеріали науково-практичної конференції «Екологічні проблеми регіону: суть і шляхи вирішення». — Полтава, 1997.
74. Ільченко О.Г. Система технологічних знань, вмінь у курсі природознавства початкової школи // Звітна науково-дослідна конференція інституту педагогіки АПН України. — Київ, 1997.
75. Гуз К.Ж. Система інтегрованих курсів з природознавства в загальноосвітній школі // Звітна науково-практична конференція інституту педагогіки АПН України. — Київ, 1997.
76. Півень Т.О. Формування природничо-наукових понять під час вивчення інтегрованих курсів // Звітна науково-практична конференція інституту педагогіки АПН України. — Київ, 1997.
77. Гуз К.Ж. Результати досліджень формування природничонаукової картини світу в учнів 5-6 класів // Звітна науково-практична конференція інституту педагогіки АПН України. — Київ, 1997.
78. Моргун В.Ф. Інтеграція і диференціація навчання як парадигма сучасної освіти // У зб.: Актуальні проблеми психології навчання. Харків: ХДПУ, 1997. — С. 19-33.
79. Гуз К.Ж. Система інтегрованих курсів з природознавства в загальноосвітній школі // Педагогічна практика та філософія освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Полтава, 25-26 листопада 1997 р. — С. 96-100.
80. Ільченко В.Р. Взаємозв'язок філософії освіти і педагогічної практики // Педагогічна практика та філософія освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Полтава, 25-26 листопада 1997 р. — С. 9-10.
81. Ільченко О.Г. Система технологізованих знань, умінь в курсі природознавства початкової школи // Педагогічна практика та філософія освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Полтава, 25-26 листопада 1997 р. — С. 62-63.
82. Моргун В.Ф. Помилка Канта в рахунку до трьох або місце психології в системі освіти // Педагогічна практика та філософія освіти: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Полтава, 25-26 листопада 1997 р. — С. 93-94.
83. Ільченко О.Г. Багатства виробляються руками // Початкова школа. — №1. — 1998 р. — С. 21-23.
84. Байбара Т.М. Предметний урок з природознавства // Початкова школа. — №5. — 1998 р. — С. 32-45.
85. Моргун В.Ф. Яке мислення першокласників формує сучасна школа. // Початкова школа. — №4. — 1998 р. — С. 47-49.
86. Байбара Т.М. Урок-екскурс. Методика його організації і проведення // Початкова школа. — 1998. — №11. — С. 11-14.
87. Байбара Т.М. Урок-екскурс. Методика його організації і проведення // Початкова школа. — 1998. — №12.
88. Ільченко В.Р. Методологічні основи інтеграції змісту природничонаукової освіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1998 р. — №6, ч. І.
89. Ільченко О.Г. Роль технологічних знань у формуванні вмінь і навичок учнів // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1998 р. — №6, ч. ІІ.
90. Гуз К.Ж. Інтеграція як дидактичний принцип формування природничонаукових знань учнів // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1998 р. — №6, ч. ІІ.
91. Мащенко О.М. Роль дидактичних тезаурусів у формуванні системи знань про природу // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1998 р. — №6, ч. ІІ.
92. Водолазська Т.В. Інтеграційний потенціал образотворчого мистецтва в початковій школі // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1998 р. — №6, ч. ІІ.
93. Гуз К.Ж. Оздоровлення дітей на уроках серед природи під час вивчення курсу «Довкілля» // «Роль народних традицій у формуванні здорового способу життя: соціально-педагогічні проблеми» на виконання Національної програми «Діти України»: Матеріали науково-практичної конференції. — Полтава, 25-26 листопада 1998 р. — С. 38-40.
94. Клепко С.Ф. Інтегративний потенціал інформатики та комп'ютерних наук у навчальному процесі // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1998. — №2. — С. 35-43.
95. Клепко С.Ф. Интеграция как способность к рациональности // Проблема раціональності наприкінці ХХ століття. Матеріали V-х Харківських міжнародних Сковородинських читань. — Харків. — 1998. — С. 269-271.
96. Клепко С.Ф. Філософські засади інноваційної діяльності в освіті // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Матеріали ІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Суми, 1998. — С. 23-26.
97. Клепко С.Ф. Інтеграція як естетична якість // Людина. Гармонія. Світ. Сучасні теорія та практика естетичного виховання школярів. Матеріали науково-практичної конференції. — Полтава, 1998. — С. 15-18.
98. Ільченко В.Р., Ільченко О.Г. Проблеми трудового виховання молодших школярів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. «Творча спадщина А.С. Макаренка у контексті сучасної педагогічної науки і практики». Березень 1998 р. Суми-Харків-Полтава. — С.181-184.
99. Мащенко О.М. та ін. Полтавська область: природа, населення, господарство. — Полтава: Полтавський літератор, 1998. — С. 35-41, 70-74.
100. Байбара Т.М. Бесіда на уроках природознавства // Початкова школа. — 1999. — №4.
101. Гуз К.Ж. Довкілля — предмет загальноосвітньої школи // Поч. школа. — 1999.— №10.
102. Гуз К.Ж. Дидактичний принцип формування природничонаукових знань // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1999. — №1.
103. Гуз К.Ж. Досягнення і перспективи освітньої програми «Довкілля» // Постметодика. — 1999. — №2-3-4.
104. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Освітня програма «Довкілля» в світлі сучасної філософії освіти // Світоч. — 1999. — №8.
105. Ільченко В.Р. Довкілля в 1999-2000 навчальному році // Постметодика. — 1999. — №2-3-4.
106. Ільченко В.Р. Методичні основи інтеграції змісту природничих дисциплін // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1999. —№1.
107. Ільченко О.Г. Про технологічні знання та інтелект підростаючих поколінь // Шлях освіти. — 1999. — №3.
108. Мащенко О.М. Роль дидактичних тезаурусів у формуванні узагальнених вмінь в інтегрованих курсах з природознавства (5-6 кл.) // Педагогіка і психологія професійної освіти. — 1999. — №1. — С. 155-159.
109. Мащенко О.М. Викладання «Довкілля» в 5-6 класах// Постметодика. — 1999. — №2-3-4. — С. 91-95.
110. Мащенко О.М. Дидактичні умови формування системи знань про природу у свідомості учнів 5-6 класів // Світоч. — 1999 р. — №10. — С. 42-44.
111. Водолазська Т.В. В.О. Сухомлинський про інтегративні підходи у формуванні пізнавальної активності дітей // Матеріали науково-практичної конференції «Педагогічна спадщина Сухомлинського» — Полтава, 1998.
112. Водолазська Т.В. Екологічна освіта як чинник виховання молоді //Матеріали міської науково-практичної конференції «Виховання молоді на історико-культурних традиціях рідного краю». — Полтава, 1999.
113. Гуз К.Ж. Історико-культурні традиції на уроках серед природи в інтегрованому курсі «Довкілля» // Матеріали міської науково-практичної конференції.
114. Ільченко В.Р. Освітня програма «Довкілля» — втілення педагогічних ідей славетних синів Полтавщини // Матеріали міської науково-практичної конференції «Виховання молоді на історико-культурних традиціях рідного краю». — Полтава, 1999.
115. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. Природничонаукові знання учнів в освітній програмі «Довкілля» // Матеріали Всеукраїнської конференції "Актуальні проблеми вивчення природничо-математичних дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах України". — Київ, 12-14 травня, 1999.
116. Ільченко В.Р. Реформування змісту освіти і підвищення кваліфікації педагогів // Постметодика. — №5 (31). — 2000. — С. 60-61.
117. Ільченко В.Р. Какой интелект формирует наша школа // Народное образование. — 2000. — №3. — С. 54-58.
118. Ильченко В.Р. Основные направления реформирования системы образования в Украине // Материалы Международного конкурса. Артек, 2000.
119. Водолазська Т.В. Моделювання як засіб підвищення продуктивності навчання // Постметодика. — №5 (31). — 2000. — С. 63-65.
120. Рибалко Л.М. Цілісність знань про живу природу та екологізація змісту біологічної освіти // Постметодика. — №5 (31). — 2000. — С. 68-70.
121. Гуз К.Ж. Підготовка вчителів до викладання інтегрованого курсу «Довкілля» // Постметодика. — №5 (31). — 2000. — С. 70-72.
122. Мащенко О.М. Систематизація природничо-наукових знань школярів методом дидактичних тезаурусів // Постметодика. — №5 (31). — 2000. — С. 82-84.
123. Ільченко О.Г. Особистісно-орієнтована освіта і технологізованість знань учнів початкової школи // Постметодика. — №5 (31). — 2000. — С. 84-87.
124. В.Р. Ільченко. Втілення ідей М.В. Остроградського в освітній програмі «Довкілля» // Збірник статей. «Педагогіка математики і природознавства». IV Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М.В. Остроградського, 4-5 жовтня 2000 р. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — С. 9-13.
125. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід до формування біологічних знань учнів у світлі поглядів М.В. Остроградського // Збірник статей. «Педагогіка математики і природознавства». IV Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М.В. Остроградського, 4-5 жовтня 2000 р. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — С. 90-92.
126. Водолазська Т.В. Педагогічні ідеї М.В. Остроградського та їх втілення в освітній програмі «Довкілля» // Збірник статей. «Педагогіка математики і природознавства». IV Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М.В. Остроградського, 4-5 жовтня 2000р. Збірник статей. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — С. 96-98.
127. Гуз К.Ж. Продуктивна природничонаукова освіта як втілення ідей М.В. Остроградського. «Педагогіка математики і природознавства». IV Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М.В. Остроградського, 4-5 жовтня 2000 р. Збірник статей. — Полтава: ПОІПОПП, 2000. — С. 98-101.
128. Мащенко О.М. Організація навчальної діяльності учнів із систематизації знань на уроках інтегрованих курсів із природознавства в 5-6 класах // «Постметодика». — №6 (32). — 2000. — С. 19-25.
129. Ільченко В.Р. «Довкілля» — шлях до цілісності знань, цілісності мислення, цілісності душі дитини // Директор школи. — 2000. — №12.
130. Ільченко В.Р. Продуктивна освіта — психологія виробника і філософія життєтворчості // Педагогічна газета. — 2000. — №10.
131. Гуз К.Ж. Продуктивна освіта — цілісність знань, вмінь // Педагогічна газета. — 2000. — №10.
132. Ільченко О.Г. Довкілля — універсальна природна майстерня для продуктивної освіти. — 2000. — №10.
133. Рибалко Л.М. Цілісність знань про живу природу та екологізація змісту біологічної освіти // Постметодика. — 2000. — №5 (31). — С. 68-70.
134. Гуз К.Ж. Природовідповідність освітньої програми «Довкілля» // Збірник наукових праць «Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки». — Київ-Запоріжжя. — 2000. — №17. — С. 107-113.
135. Гуз К.Ж. Принципы естественнонаучного образования в програме «Довкилля» («Мой жизненный мир») // Материалы Международного конкурса. Артек, 2000.
136. Ільченко В.Р. Освітня програма «Довкілля» як напрямок реформування природничо-наукової шкільної освіти // Наукові записки. — Вип. 32., Ч. 1. — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. — С. 30-33.
137. Гуз К.Ж. Модель освіти «Довкілля» в аспекті продуктивності природничонаукових знань школярів // Наукові записки. — Вип. 32, Ч. 1. — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. — С. 91-95.
138. Ільченко О.Г. Один із напрямів реформування природничо-наукової освіти в початковій школі // Наукові записки. — Вип. 32, Ч. 1. — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. — С. 114-117.
139. Мащенко О.М. Моделювання як засіб цілісного засвоєння учнями природничо-наукових знань // Наукові записки. — Вип. 32, Ч. 1. — Серія: Педагогічні науки. — Кіровоград: РВЦ КДПУ, 2001. — С. 161-165.
140. Ковчин Н.А. Комплексне дослідження ефективності дидактичного процесу // Імідж сучасного педагога. — 2001. — № 3-4. — С. 15-18.
141. Гуз К.Ж. Методологічні основи експертної оцінки технології // Імідж сучасного педагога. — 2001. — № 3-4. — С. 18-23.
142. Мащенко О.М. Діагностика системності знань (на прикладі шкільної природничонаукової освіти) // Імідж сучасного педагога. — 2001. — № 3-4. — С. 57-60.
143. Ільченко О.Г. Рівні та критерії оцінювання особистісної присвоюваності (технологізованості) знань про природу учнів початкової школи // Імідж сучасного педагога. — 2001. — № 3-4. — С. 61-63.
144. Рибалко Л.М. Діагностика цілісності знань учнів про живу природу // Імідж сучасного педагога. — 2001. — № 3-4. — С. 65-68.
145. Мащенко О.М. Дидактичний тезаурус як метод систематизації знань // Матеріали звітної конференції Інституту педагогіки. — К., 2001.
146. Гуз К.Ж. Цілісність природничонаукових знань як умова їх продуктивності // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Полтава, 2001. — С. 23-24.
147. Ільченко В.Р. Методологічні основи екологізації природничо-наукової освіти // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції. — Полтава, 2001. — С. 26-28.
148. Ільченко О.Г. Особистісно присвоєні знання про природу учнів початкової школи як умова ефективності природничонаукової освіти // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції. — Полтава, 2001. — С. 28-30.
149. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід до формування цілісних знань про живу природу // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції. — Полтава, 2001. — С. 65-68.
150. Водолазська Т.В. Моделювання на уроках довкілля в початкових класах // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції. — Полтава, 2001. — С. 160-161.
151. Мащенко О.М. Організація діяльності учнів під час вивчення предметів природничого циклу // Науково-методичні підходи до викладання природничих дисциплін в освітніх закладах ХХІ століття. Збірник матеріалів Всеукраїнської наук.-практичної конференції. — Полтава, 2001. — С. 254-256.
152. Рибалко Л.М. Методологічні основи наступності у формуванні цілісності знань з біології на базі інтегрованого курсу «Довкілля» // Матеріали звітної конференції Інституту педагогіки. — К., 2001.
153. Ільченко В.Р. Втілення ідей М.В. Остроградського в курсі «Довкілля» // М.В. Остроградський — видатний математик, механік і педагог. Матеріали конференції, присвяченої 200-річчю з дня народження М.В. Остроградського, 26-27 вересня 2001 року. — Полтава, 2001. — С. 106-107.
154. Гуз К.Ж. Предмет довкілля як основа продуктивності природничонаукових знань учнів загальноосвітньої школи // М.В. Остроградський — видатний математик, механік і педагог. Матеріали конференції, присвяченої 200-річчю з дня народження М.В. Остроградського, 26-27 вересня 2001 року. — Полтава, 2001. — С. 97-99.
155. Ільченко В.Р. Втілення ідей В.І. Вернадського в освітній програмі «Довкілля» // Постметодика. — №5-6. — 2001. — С. 57-60.
156. Ільченко О.Г. «Невелика майстерня» М.В. Остроградського — складова кабінету довкілля // М.В. Остроградський — видатний математик, механік і педагог. Матеріали конференції, присвяченої 200-річчю з дня народження М.В. Остроградського, 26-27 вересня 2001 року. — Полтава, 2001. — С. 107-109.
157. Гуз К.Ж. Державний стандарт природничонаукової освіти в аспекті її цілісності // Імідж сучасного педагога. — №7-8. — 2001. — С. 36-40.
158. Рибалко Л.М. Ідеї М.В. Остроградського в реалізації сучасних принципів дидактики // Матеріали Всеукраїнських читань, присвячених пам'яті М.В. Остроградського «Педагогіка математики і природознавства». — Полтава. — 2001. — С. 29-30.
159. Ільченко В.Р. М.В. Остроградський та інтеграція змісту освіти // Матеріали Всеукраїнських читань, присвячених пам'яті М.В. Остроградського «Педагогіка математики і природознавства». — Полтава. — 2001. — С. 29-30.
160. Рибалко Л.М. Втілення ідеї еволюції при формуванні екологічного змісту біологічної освіти // Імідж сучасного педагога. — №1 (12). — С. 10-13.
161. Гуз К.Ж. «Довкілля» у вашій школі // Початкова школа. — 2002. — № 7. — С. 35-39.
162. Ільченко О.Г. «Довкілля» — в інтер'єрі школи // Початкова школа. — 2002. — № 7. — С. 43.
163. Ільченко В. Інтеграція змісту освіти та сучасні проблеми загальноосвітньої школи // Імідж сучасного педагога. — 2002. — № 2 (21). — С. 2-3.
164. Гуз К. До критеріїв оцінювання цілісності знань учнів про природу // Імідж сучасного педагога. — 2002. — № 2 (21). — С. 24-28.
165. Рибалко Л. Наступність цілісності змісту освіти природничонаукових предметів та передуючих їм інтегрованих курсів // Імідж сучасного педагога. — 2002. — № 2 (21). — С. 34-38.
166. Ільченко О. Освітнє середовище як інтегруючий фактор навчально-виховного процесу // Імідж сучасного педагога. — 2002. — № 2 (21). — С. 49-50.
167. Водолазська Т. Моделювання як метод інтеграції знань учнів початкової школи (плани-конспекти уроків довкілля в початковій школі) // Імідж сучасного педагога. — 2002. — № 2 (21). — С. 50- 54.
168. Ільченко В. Коли відмовимось від рецептів? Або про базовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів і формування змісту освітніх галузей // Освіта. — 2002. — № 36. — С. 4.
169. Гуз К. Новая образовательная модель «Логика природы» («Довкілля») в учебном плане украинских школ // Народное образование. — 2002. —№ 1. — С. 131-141.
170. Гуз К. Природа учит и воспитывает // Сельская школа. — 2002. — № 6. — С. 78-82.
171. Гуз К.Ж. Цілісність знань про дійсність та школи здоров'я // Імідж сучасного педагога. — 2002. — №8-9. — С.28-32.
172. Ільченко В.Р. Освітня програма «Довкілля» як напрямок реформування природничонаукової шкільної освіти // Нива знань. — 2002. — № 2. — С. 56-61.
173. Коваленко В.С. Концептуальні основи курсу хімії в освітній програмі «Довкілля» // Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Хімія». Вип. 8, 2002. — С. 29-32.
174. Коваленко В.С. Інтеграція змісту природничо-наукової освіти як засіб підвищення творчого потенціалу учнів // Нива знань. — 2002. — № 3. — С. 61-63.
175. Мащенко О.М. Дидактичний тезарус як метод синтезації знань // Зміст і технології шкільної освіти. Матеріали звітної наукової конференції Інституту педагогіки АПН України 6 березня 2001 року. — К.: Пед. думка, 2001.— С.64-65.
176. Мащенко О.М. Екологічні знання в регіональних фізико-географічних курсах освітньої програми «Довкілля» // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення: Зб. наук. праць. —Полтава, 2002. — С. 260-261.
177. Мащенко О.М. Формування системи екологічних знань у процесі вивчення шкільних регіональних фізико-географічних курсів // Постметодика. — 2002. — №4. — С. 46-47.
178. Мащенко О.М. Формування цілісних знань про природу при вивченні курсу «Загальне землезнавство» // Проблеми безперервної географічної освіти і картографії: Зб. наук. праць. — Вінниця: Консоль, 2002. — Вип.3. — С. 257-261.
179. Ільченко В.Р. Державний Стандарт природничонаукової освіти в аспекті її цілісності // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти і її спрямованості на розвиток особистості: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. — Полтава, 2003.
180. Гуз К.Ж. Зміст уявлення про матерію та матеріальну єдність світу в процесі формування цілісності знань про природу учнів загальноосвітньої школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. Випуск 26, Київ-Запоріжжя, 2003.
181. Гуз К.Ж. Уявлення про рух матерії в процесі формування цілісності знань про природу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. Випуск 27. Київ-Запоріжжя, 2003.
182. Гуз К.Ж. Модель освіти «Довкілля» в світлі ідей В.О.Сухомлинського // Імідж сучасного педагога. — 2003.— № 9(38).
183. Ільченко В.Р. Яким буде Державний стандарт освіти в аспекті її цілісності // Імідж сучасного педагога. — 2003. — №4(33).
184. Гуз К.Ж. До цілісності та продуктивності знань про природу через узагальненість і фундаментальність // Імідж сучасного педагога.— 2003. — №4(33).
185. Ільченко О.Г. Формування природничонаукової картини світу в учнів початкової школи // Імідж сучасного педагога. — 2003. — №4(33).
186. Ільченко В.Р. Досягнення і перспективи моделі освіти «Довкілля» // Роль освітньої програми «Довкілля» в формуванні особистості школяра: // Нова педагогічна думка. — 2003. — Листопад. — С. 2-4.
187. Гуз К.Ж. Цілісність змісту дошкільної та шкільної освіти // Роль освітньої програми «Довкілля» в формуванні особистості школяра: // Нова педагогічна думка. — 2003. — Листопад. — С. 4-7.
188. Ільченко О.Г. Навчальне середовище в моделі освіти «Довкілля» // Роль освітньої програми «Довкілля» в формуванні особистості школяра: // Нова педагогічна думка. — 2003. — Листопад. — С. 20-23.
189. Гуз К.Ж. Методи та форми організації навчання в процесі формування цілісності знань про природу // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць. Запоріжжя. — 2003.
190. Ільченко В.Р., Гуз К.Ж. «Я і Україна. Довкілля» у вашій школі // Освіта. — 27 серпня-3 вересня.
191. Ільченко В.Р. Яким буде державний стандарт освіти? // Освіта. — 12-19 лютого.
192. Ільченко В.Р. «Довкілля» у вашій школі // Сільська школа. — 2003, листопад.
193. Ільченко В.Р. Втілення ідей В.І. Вернадського в освітній програмі «Довкілля» // Ідеї В.І. Вернадського і сучасна гуманітарно-економічна освіта в контексті розвитку людства: Міжнародна науково-практична конференція. — Полтава: ПОІППО, 2003.
194. Ільченко В.Р. Формування змісту природничонаукової освіти // Природничо-наукова освіта школярів: реалії і перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції —Тернопіль. — 2003. — С. 42-44.
195. Ільченко О.Г. Природовідповідне освітнє середовище — необхідна умова природничонаукової освіти // Природничо-наукова освіта школярів: реалії і перспективи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Тернопіль. — 2003. — С. 46-48.
196. Гуз К.Ж. Модель освіти «Довкілля» в світлі ідей Остроградського // Остроградський і методика викладання в сучасній школі: Матеріали Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених пам'яті М.В. Остроградського. — Полтава: ПОІППО, 2003.
197. Ільченко В.Р. Ідеї М.В. Остроградського в змісті освіти сучасної школи // Остроградський і методика викладання в сучасній школі: Матеріали Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених пам'яті М.В. Остроградського. — Полтава: ПОІППО. — 2003. — С. 43-46.
198. Рибалко Л.М. Наступність у формуванні цілісних знань учнів про живу природу // Нова педагогічна думка. — 2003, листопад. — С. 18-20.
199. Водолазська Т.В. Довкілля спонукає до запитань і пошуку відповіді // Нова педагогічна думка. — 2003, листопад. — С. 15-18.
200. Ковчин Н.А. Про ефективність інтегративних курсів // Нова педагогічна думка. — 2003, листопад. — С. 18-20.
201. Ільченко В.Р. Теоретичні основи формування природничонаукової картини світу // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
202. Гуз К.Ж. До теоретичних основ цілісності природничо-наукової освіти // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
203. Ільченко О.Г. Формування природничонаукової картини світу в учнів початкової школи // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
204. Водолазська Т.В. Моделювання як умова діалогу «теплої» та «холодної» картин світу молодших школярів // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
205. Рибалко Л.М. Формування природничонаукової картини світу під час вивчення біології в 7-9 класах // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
206. Мащенко О.М. Формування ПНКС засобами географії // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
207. Коваленко В.С. Формування уявлень про природничонаукову картину світу засобами шкільного курсу хімії // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
208. Ковчин Н.А. Розвиток мислення школярів у процесі формування природничо-наукової картини світу // Матеріали звітної конференції інституту педагогіки АПН України. — К., 2004.
209. Ільченко В.Р. Ще раз про стандарт освіти та програми для 12-річної загальноосвітньої школи // Освіта. 19-26 травня 2004 р.
210. Ільченко В.Р. Ще раз про престиж учителя. // Освіта. — № 20. — 11-19 травня 2005. — 1,0.
211. Гуз К.Ж. Вивчення довкілля як умова формування природо відповідного образу світу учня // Збірник наук. праць ПДПУ ім. В.Г. Короленка. — Випуск 6 (45). — Полтава, 2005. — Серія "Педагогічні науки". — 0,6.
212. Гуз К. Методичні основи формування цілісності знань учнів про природу // Імідж сучасного педагога. — № 3-4 (52-53). — 2005. — 1,0
213. Рибалко Л. Забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу як умова ефективності цього процесу // Імідж сучасного педагога. — № 3-4 (52-53). — 2005. — 0,7.
214. Водолазська Т. Формування ціннісного ставлення до дійсності в учнів початкових класів // Імідж сучасного педагога. — № 3-4 (52-53). — 2005. — 0,5.
215. Ільченко О. Роль навчального середовища у цілісній природничо-науковій освіті // Імідж сучасного педагога. — № 3-4 (52-53). — 2005. — 0,6.
216. Коваленко В. Використання загальних законів та закономірностей природи як засобів інтеграції змісту шкільного курсу хімії // Імідж сучасного педагога. — № 3-4 (52-53). — 2005. — 0,5.
217. Ковчин Н.А. Психологічні основи формування цілісності природничо-наукової картини світу в учнів загальноосвітньої школи // Імідж сучасного педагога. — № 3-4 (52-53). — 2005. — 0,4.
218. Ковчин Н.А. Психологічні основи інтегрованого навчання / Матеріали ІУ Міжнародної науково-практичної конференції "Динаміка наукових досліджень 2005: стратегічні напрямки реформування системи освіти". — Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. — 0,7.
219. Ковчин Н.А. Інтегроване навчання в галузі природознавства: психологічний аналіз / Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції "Болонський процес: Модернізація змісту природничої освіти". — Полтава: АСМІ, 2005. — 0,25.
220. Ковчин Н.А. Психологічні аспекти інтегрованого навчання в галузі природознавства в загальноосвітній школі / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Психолого-педагогічні засади природничо-географічної та екологічної освіти: Досвід, проблеми та перспективи." — Наукові записки. — Вінниця. — № 14. — 2005. — 0,5.
221. Коваленко В.С. Інтеграція змісту природничо-наукових предметів як засіб формування цілісного світогляду учнів // Нива знань, 2004. — № 4. — 1,0.
222. Мащенко О.М. Мотивація навчальної діяльності школярів в умовах особистісно-орієнтованого навчання // Зб. наук. праць ПДПУ імені В.Г. Короленка. — Вип. 5(32). — Полтава: АСМІ, 2005. — 2,2.
223. Гуз К.Ж. Теоретичні та методичні основи формування цілісності знань учнів про природу. / Матеріали звітної наукової конференція "Зміст і технології шкільної освіти". — 2005. — 0,2.
224. Водолазська Т.В. Моделювання як засіб формування природничо-наукової картини світу в учнів початкових класів / Матеріали звітної наукової конференція Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти". — К.: Пед. Думка, 2005. — 0,2.
225. Ільченко В.Р. Процес формування природничо-наукової картини світу / Матеріали звітної наукової конференція Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти". — К.: Пед. Думка, 2005. — 2005. — 0,2.
226. Ільченко О.Г. Принципи формування природничо-наукової картини світу в учнів початкової школи / Матеріали звітної наукової конференція Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти". — К.: Пед. Думка, 2005. — 0,15.
227. Коваленко В.С. Формування природничо-наукової картини світу в учнів середньої школи під час вивчення хімії / Матеріали звітної наукової конференція Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти". — К.: Пед. Думка, 2005. — 0,15.
228. Ковчин Н.А. Психологічні аспекти формування природничо-наукової картини світу в учнів загальноосвітньої школи / Матеріали звітної наукової конференція Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти". — К.: Пед. Думка, 2005. — 0,15.
229. Мащенко О.М. Створення цілісності природничо-наукових знань засобами географії. / Матеріали звітної наукової конференція Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти". — К.: Пед. Думка, 2005. — 0,2.
230. Рибалко Л.М. Формування системи біологічних знань як частини природничо-наукової картини світу. / Матеріали звітної наукової конференція Інституту педагогіки АПН України "Зміст і технології шкільної освіти". — К.: Пед. Думка, 2005. — 2005. — 0,2.
231. Ковчин Н.А. Інтеграція змісту освіти: психологічні аспекти / Матеріали ІІ Міжнародна науково-практична конференція "Научный потенциал мира 2005". — Дніпропетровськ. — 2005. — 0,4.
232. Мащенко О.М. Комплексний підхід до вивчення льодовиків в шкільній географії // Зб. матеріалів VII наукової конференції істфаку ПДПУ. — Полтава: АСМІ, 2005. — 0,2.
233. Мащенко О.М. Проблема фізико-географічного районування у шкільній географії // Зб. матеріалів VII наукової конференції істфаку ПДПУ. — Полтава: АСМІ, 2005. — 0,2.
234. Мащенко О.М. Цілісне вивчення карсту у шкільних фізико-географічних дисциплінах // Зб. матеріалів VII наукової конференції істфаку ПДПУ. — Полтава: АСМІ, 2005. — 0,2.
235. Мащенко О.М. Вивчення екологічних проблем Світового океану в шкільній географії // Психологічні та технічні проблеми безпеки праці життя та здоров'я людини. — Полтава: ПВІЗ, 2005. — 0,1.
236. Гуз К.Ж. Теоретичні засади створення системи підручників з освітньої галузі "Природознавство" // Зміст і технології шкільної освіти: Матеріали звітної наукової конференції Інституту педагогіки АПН України 3-4 квітня 2006 р. — Ч.1. — К.: Пед. думка, 2006.
237. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р., Коваленко В.С. Професійне навчання // Зб. наук. праць за методологічним семінаром АПН України. — К.: Педпреса, 2006. — С. 118-124.
238. Ільченко В. До концепції формування змісту природознавчих курсів у профільній школі // Завуч. — № 16. — червень 2006. — С. 25-27.
239. Ільченко В.Р. Тільки освічені вільні. — Освіта. — вересень. — 2006. — 1,0.
240. Рибалко Л.М. Дидактична модель забезпечення наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5-7 класів // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми якості природничої педагогічної освіти" // За ред. М.В. Гриньової. — Полтава: 2006. — С. 225-228.
241. Ковчин Н.А. Соціальна компетентність як складова особистісно-орієнтованої освіти // Імідж сучасного педагога. — 2006. — № 1.
242. Ковчин Н.А. Психологічні закономірності інтегрованого навчання з природознавства // Імідж сучасного педагога. — 2006. — № 8-9.
243. Гуз К. Системотвірні чинники формування змісту природознавчих курсів профільної школи // Завуч. — № 16. — червень 2006. — С. 28-30.
244. Ільченко В., Гуз К., Коваленко В. Концептуальні основи формування інтегрованих природознавчих курсів у старшій школі // Імідж сучасного педагога. — 2006. — 1 д.а.
245. Мащенко О.М. Технологія формування цілісних знань про географічні об'єкти // Впровадження сучасних технологій навчання у шкільній, вищій, післядипломній освіті. — Полтава: ПОІППО, 2006. — С. 17-22.
246. Мащенко О.М. Концептуальні засади шкільної географічної освіти у складі освітньої галузі "Природознавство" // Впровадження сучасних технологій навчання у шкільній, вищій, післядипломній освіті. — Полтава: ПОІППО, 2006. — С. 99-112.
247. Мащенко О.М., Булава Л.М. Програма навчального курсу "Фізична географія материків і океанів" 7 кл. (після вивчення інтегрованого курсу "Довкілля") // Впровадження сучасних технологій навчання у шкільній, вищій, післядипломній освіті. — Полтава: ПОІППО, 2006. — С. 112-126.
248. Ільченко В., Гуз К. Про цілісність природничо-наукової освіти // // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції "Проблеми якості природничої педагогічної освіти" // За ред. М.В. Гриньової. — Полтава: 2006. — С. 38-40.
249. Ільченко В. Галузевий підхід у навчальному процесі розпочався // Імідж сучасного педагога. — 2007 — № 3 (72). — 0,5.
250. Гуз К. Теоретичні та методичні основи формування змісту освітньої галузі // Імідж сучасного педагога. — 2007. — № 3 (72). — 1,0.
251. Водолазська Т. Теоретичні та методичні основи цілісності змісту освітньої галузі "Людина і світ" // Імідж сучасного педагога. — 2007. — № 3 (72). — 0,5.
252. Рибалко Л. Педагогічні умови реалізації наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в освітній галузі "Природознавство" // Імідж сучасного педагога. — 2007. — № 3 (72). — 1,0.
253. Ільченко О. Проектне навчання в освітній системі "Довкілля" як умова міжгалузевих зв'язків змісту освіти // Імідж сучасного педагога. — 2007. — № 3 (72). — 0.5.
254. Ковчин Н. Психологічні закономірності інтегрованого навчання з природознавства // Імідж сучасного педагога. — 2007. — № 3 (72). — 0,5.
255. Коваленко В. Загальні закони та закономірності природи як засоби інтеграції змісту природничих знань // Імідж сучасного педагога. — 2007. — № 3 (72). — 0,5.
256. Гуз К.Ж., Ільченко В.Р. Лідери в освіті // Імідж сучасного педагога. — 2007. — № 6. — 0,5.
257. Гуз К.Ж. Система підручників до освітньої галузі // Сучасний підручник. — 2007. — № 6. — 0,5.
258. Ільченко В.Р. Науково-методичне забезпечення інтегрованого навчання з природознавства в загальноосвітній школі // Матеріали звітної наукової конференції "Зміст і технології шкільної освіти". — Київ: Педагогічна думка. — 2007.— 0,25.
259. Гуз К.Ж. Загальні питання методики викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в початковій школі" // Матеріали звітної наукової конференції "Зміст і технології шкільної освіти". — Київ: Педагогічна думка. — 2007. — 0,25.
260. Ільченко О.Г. Основи методики викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 3 класі "// Матеріали звітної наукової конференції "Зміст і технології шкільної освіти". — Київ: Педагогічна думка. — 2007.— 0,25.
261. Мащенко О.М. Основи методики викладання географічної та астрономічної складових курсу природознавства у 5-6 класах "// Матеріали звітної наукової конференції "Зміст і технології шкільної освіти". — Київ: Педагогічна думка. — 2007. — 0,25.
262. Рибалко Л.М. Методичні основи формування наступності знань про живу природу в учнів 5-7 класів "// Матеріали звітної наукової конференції "Зміст і технології шкільної освіти". — Київ: Педагогічна думка. — 2007. — 0,25.
263. Водолазська Т.В. Особливості викладання курсу "Я і Україна. Довкілля" в 1-2 класах "// Матеріали звітної наукової конференції "Зміст і технології шкільної освіти". — Київ: Педагогічна думка. — 2007. — 0,25.
264. Коваленко В.С. Пропедевтика викладання хімічних понять у курсі "Природознавство. Довкілля" у 5 класі "// Матеріали звітної наукової конференції "Зміст і технології шкільної освіти". — Київ: Педагогічна думка. — 2007. — 0,25.
265. К. Гуз, В. Ільченко Лідери в освіті // // Імідж сучасного педагога. – 2007. – № 7–8. – 1,0.
266. Ільченко В., Гуз К., В. Зелюк, А. Ляшенко, Г. Дзюбкін Проект моделі школи майбутнього "Людина і довкілля" // Імідж сучасного педагога. – 2008. – № 7–8 (86 – 87). – 1,5.
267. Ільченко В. Система навчально-методичного забезпечення освітньої галузі // Імідж сучасного педагога. – 2008. – № 5-6 (84 – 85). – 1,0.
268. Коваленко В. Закон спрямованості процесів та його використання при викладанні природничих дисциплін // Імідж сучасного педагога. – 2008. – № 5-6 (84 – 85). – 0,6.
269. Сігіда Т. Система навчально-методичного забезпечення освітньої галузі // Імідж сучасного педагога. – 2008. – № 5-6 (84 – 85). – 0,8.
270. Рибалко Л. Навчально-методичне забезпечення біологічної компоненти освітньої галузі "Природознавство" // Імідж сучасного педагога. – 2008. – № 5-6 (84 – 85). – 1,0.
271. Ільченко О.Г. Засоби навчання в курсі природознавства профільної школи // Імідж сучасного педагога. – 2008. – № 5-6 (84 – 85). – 0,7.
272. Ковчин Н.А. Наступність у впровадженні рівневої диференціації учнів за здібностями в різних типах навчальних закладів // Проблеми освіти. – 2008. – № 56. – 0,9.
273. Ковчин Н.А. Диференційоване навчання та комплексне дослідження ефективності дидактичного процесу // Вища школа. – 2008. – № 8. – 1,1.
274. Ковчин Н.А. Сучасні підходи до здійснення рівневої диференціації за здібностями учнів старшої школи // Нові технології. – 2008. – № 54. – 1,0.
275. Гуз К.Ж. Системотворні чинники формування змісту природознавчих курсів профільної школи // Профільне навчання: Досвід упровадження, інноваційні технології : Наук.-метод. посібник, Полтава: ПОІППО, 2008. – 0,6.
276. Ільченко В.Р. Формування змісту природознавчих курсів у профільній школі // Профільне навчання: Досвід упровадження, інноваційні технології : Наук.-метод. посібник, Полтава: ПОІППО, 2008. – 1,0.
277. Ляшенко А.Х. Освітня програма "Довкілля" – стратегія і тактика природовідповідного, особистісного розвитку учня // Навчально-методичний комплекс підвищення кваліфікації вчителів хімії. – Дніпропетровськ: ДОІППО. – 2008. – С. 122-143.
278. Ляшенко А.Х. Психолого-педагогічне проектування розвитку особистості учня: компететнісний підхід // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2008. – № 1-2. – С. 43-45.
279. Ляшенко А., Кузміна Л. Освітня система "Довкілля як школа" – нова навчальна технологія // Початкова школа. – 2007. – № 11 (461). – С. 22-29.
280. Ляшенко А.Х. Освітянська стратегія – новий розвиток дитини // Нива знань. – 2008. – № 4. – С. 14-15.
281. Ільченко В.Р. Основні положення про ноосферу в змісті цілісної природничо-наукової освіти "Довкілля" // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі : міжнар. наук.-практ. конф., 7–8 лютого 2008 р. – Полтава : Друкарська майстерня, 2008. – 0,2.
282. Ільченко О.Г. Втілення екологічних ідей в освітньому середовищі сучасної школи // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі : міжнар. наук.-практ. конф., 7–8 лютого 2008 р. – Полтава : Друкарська майстерня, 2008. – 0,2.
283. Рибалко Л.М. Цілісний підхід до формування в учнів системи знань про живу природу // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі : міжнар. наук.-практ. конф., 7–8 лютого 2008 р. – Полтава : Друкарська майстерня, 2008. – 0.3.
284. Гуз К.Ж. Ідеї В.І. Вернадського в освітній системі "Довкілля" // Біорізноманіття: теорія, практика та методичні аспекти вивчення в загальноосвітній та вищій школі : міжнар. наук.-практ. конф., 7–8 лютого 2008 р. – Полтава : Друкарська майстерня, 2008. – 0,3.
285. Гуз К.Ж. Методична система формування цілісності знань про природу // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі: міжнар. наук.-практ. конф., 29–30 травня 2008 р. — Полтава: "Астрая", 2008. — 0,25.
286. Ільченко В.Р. Концептуальні основи формування природознавчих курсів для старшої школи // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі: міжнар. наук.-практ. конф., 29–30 травня 2008 р. — Полтава: "Астрая", 2008. — 0,3.
287. Ільченко О.Г. Природовідповідне освітнє середовище гуманітаріїв // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі: міжнар. наук.-практ. конф., 29–30 травня 2008 р. — Полтава: "Астрая", 2008. — 0,4.
288. Рибалко Л.М. Основи методики вивчення курсу "Біологія-7" в загальноосвітній школі // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі: міжнар. наук.-практ. конф., 29–30 травня 2008 р. — Полтава: "Астрая", 2008. — 0,4.
289. Рибалко Л.М. Роль наступності у формуванні цілісних знань про живу природу в учнів 5–7 класів // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 4 квітня 2008 р. – Київ: Пед. думка, 2008. – 0,1.
290. Ільченко В.Р. Концептуальні основи розробки навчальних програм з інтегрованих природознавчих курсів для старшої школи // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 3 квітня 2008 р. – Київ: Пед. думка, 2008 – 0,1.
291. Ільченко О.Г. Природовідповідне освітнєсередовище учня початкових класів // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 4 квітня 2008 р. – Київ: Пед. думка, 2008. – 0,1.
292. Гуз К.Ж. Особливості вивчення курсу "Я і Україна. Довкілля" у 1-4 класах // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 4 квітня 2008 р. – Київ: Пед. думка, 2008. – 0,1.
293. Коваленко В.С. Науково-методичне забезпечення інтеграції змісту природознавства в середній школі (хімічна складова) // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 4 квітня 2008 р. – Київ: Пед. думка, 2008. – 0,1.
294. Гуз К.Ж. Взаємозв'язок компетентності майбутнього фахівця та його образу світу / К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко // Реалізація європейського досвіду компететнісного підходу у вищій школі України : зб. наук. праць, Київ : Педагогічна думка, 2009. – 1,0.
295. Гуз К.Ж. "Природознавство" – предмет профільної школи / К.Ж. Гуз, В.Р. Ільченко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін., Запоріжжя. – 2009. – Вип.. 54. – 1,0.
296. Гуз К.Ж. Розумове вихання у профільній школі / К.Ж. Гуз // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін., Запоріжжя. – 2009. – Вип. 53. – 0,8.
297. Сігіда Т.В. Психолого-педагогічні основи використання художніх образів на уроках природознавчих дисциплін в гуманітарних класах профільної школи / Т.В. Сігіда // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін., Запоріжжя. – 2009. – Вип. 55. – 0,6.
298. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід як методологія пізнання цілісності живої природи / Л.М. Рибалко // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. / редкол. : Т.І. Сущенко (голов. ред.) та ін. – Запоріжжя. – 2009. – Вип. 54. – 0,8.
299. Рибалко Л.М. Основи методики формування цілісних знань про живу природу / Л.М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 2-3 (91-92). – 0,8.
300. Рибалко Л.М. Основи методики викладання біологічної компоненти інтегрованого курсу "Природознавство" в основній та профільній школах / Л.М. Рибалко // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 4 (93). – 1,0.
301. Гуз К.Ж. Цілісність знань про природу – основна якість природничо-наукової освіти учнів профільної школи / К.Ж. Гуз // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 1 (90). – 1,0.
302. Сігіда Т.В. Художній образ як невід'ємна складова образу світу учня / Т.В. Сігіда // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 1 (90). – 0,6.
303. Ільченко О.Г. Кабінет природознавства як умова забезпечення засобами навчання природничих дисциплін / О.Г. Ільченко // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 4 (93). – 0,7.
304. Бородай П.С. Особливості підготовки вчителів природознавства до викладання хімічної складової предмету природознавство у загальноосвітній школі / П.С. Бородай // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 4 (93). – 0,4.
305. Гуз К.Ж. Методологічні основи формування змісту освіти та підготовки майбутніх вчителів інтегрованих курсів / К.Ж. Гуз // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 4 (93). – 0,6.
306. Сігіда Т.В. Методологічні основи підготовки вчителів природознавства до використання знань з предметів інших освітніх галузей в навчальному процесі / Т.В. Сігіда // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 4 (93). – 0,7.
307. Ільченко В.Р. Цілісність змісту освіти як умова вирішення сьогоденних суспільних проблем / В.Р. Ільченко // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 4 (93). – 0,8.
308. Коваленко В.С. Інтеграція природничо-наукових знань як умова досягнень нанотехнологій / В.С. Коваленко // Імідж сучасного педагога. – 2009. – № 4 (93). – 0,7.
309. Ільченко В.Р Структура та зміст підручника з природознавства для 10 класу профільної школи / В.Р. Ільченко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 3 квітн. 2009 р. – Київ : Пед. думка, 2009. – 0,2.
310. Рибалко Л.М. Структура і зміст біологічної компоненти підручника "Природознавство-10" для профільної школи / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 3 квітн. 2009 р. – Київ : Пед. думка, 2009. – 0,2.
311. Коваленко В.С. Хімічна складова інтегрованого курсу "Природознавство" для профільної школи / В.С. Коваленко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, – Київ : Пед. думка, 2009. – 0,2.
312. Ільченко О.Г. Природо відповідність навчального середовища учнів профільної школи / О.Г. Ільченко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України. – Київ : Пед. думка, 2009. – 0,2.
313. Гуз К.Ж. Структура та зміст методичного посібника "Концепції та методичні моделі природознавства у профільній школі" / К.Ж. Гуз // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України. – Київ : Пед. думка, 2009. – 0,2.
314. Сігіда Т.В. Педагогічні основи використання літературних творів у підручнику "Природознавство" для 10 класу / Т.В. Сігіда // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України, 4 квітня 2008 р. – Київ : Пед. думка, 2008. – 0,1.
315. Гуз К.Ж. Методична система формування цілісності знань про природу / К.Ж. Гуз // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 черв. 2009 р. – Полтава : Астрая, 2009. – 0,15.
316. Ільченко В.Р. Самостійна робота учнів як метод навчання / В.Р. Ільченко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 черв. 2009 р. – Полтава : Астрая, 2009. – 0,2.
317. Ільченко О.Г. Роль навчального середовища у формуванні образу світу учня / О.Г. Ільченко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 черв. 2009 р. – Полтава : Астрая, 2009. – 0,15.
318. Рибалко Л.М. Технологія впровадження методики формування цілісних знань про живу природу в загальноосвітній школі / Л.М. Рибалко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 черв. 2009 р. – Полтава : Астрая, 2009. – 0,2.
319. Сігіда Т.В. Міжгалузева інтеграція як засіб формування цілісного світогляду, цілісного образу світу / Т.В. Сігіда // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : міжнар. наук.-практ. конф., 25-26 черв. 2009 р. – Полтава : Астрая, 2009. – 0,2.
320. Ільченко В.Р. «Випереджальні організатори» знань у модульно-заліковій системі підручника «Природознавство-10» // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. праць / відп. ред. М.В. Гриньова. – Полтава : АСМІ, 2010. – Вип. 7. – 1,0.
321. Ільченко О.Г. Організація кабінету природознавства // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. праць / відп. ред. М.В. Гриньова. – Полтава : АСМІ, 2010. – Вип. 7. – 1,0.
322. Рибалко Л. Моделювання цілісних знань про живу природу // Біологія і хімія в школі. – 2010. – № 3. – 1,0.
323. Рибалко Л. Педагогічні основи формування в учнів цілісності знань про живу природу // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Педагогіка. – 2010. – № 1. – 1,0.
324. Рибалко Л.М. Проектування життєствердної технології навчання у інтегрованому курсі «Природознавство» для учнів 10-12 класів // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. праць / відп. ред. М.В. Гриньова. – Полтава : АСМІ, 2010. – Вип. 7. – 1,0.
325. Гуз К.Ж. Образ світу як вихідний пункт і результат пізнавального процесу у позашкільній освіті // Культура здорового способу життя та екологічне виховання як складові змісту позашкільної освіти : міжнар. наук.-практ. конф., 25-27 травня 2010 р. – Полтава ТОВ «Техсервіс», 2010. – 0,5.
326. Ільченко В.Р. Впровадження новітніх педагогічних технологій в практику діяльності позашкільних навчальних закладів // Культура здорового способу життя та екологічне виховання як складові змісту позашкільної освіти : міжнар. наук.-практ. конф., 25-27 травня 2010 р. – Полтава ТОВ «Техсервіс», 2010. – 0,5.
327. Ільченко О.Г. Роль позашкільної освіти в підвищенні ефективності навчального середовища учня // Культура здорового способу життя та екологічне виховання як складові змісту позашкільної освіти : міжнар. наук.-практ. конф., 25-27 травня 2010 р. – Полтава ТОВ «Техсервіс», 2010. – 0,5.
328. Нечипоренко В.М. Виховання творчих здібностей школярів у позашкільний час // Культура здорового способу життя та екологічне виховання як складові змісту позашкільної освіти : міжнар. наук.-практ. конф., 25-27 травня 2010 р. – Полтава ТОВ «Техсервіс», 2010. – 0,5.
329. Рибалко Л.М. Форми організації навчання, які сприяють формуванню емоційно-ціннісного ставлення до природи в учнівської молоді // Культура здорового способу життя та екологічне виховання як складові змісту позашкільної освіти : міжнар. наук.-практ. конф., 25-27 травня 2010 р. – Полтава ТОВ «Техсервіс», 2010. – 0,5.
330. Сігіда Т.В. Формування еколого-естетичного образу природи як необхідна умова екологічного виховання учнів // Культура здорового способу життя та екологічне виховання як складові змісту позашкільної освіти : міжнар. наук.-практ. конф., 25-27 травня 2010 р. – Полтава ТОВ «Техсервіс», 2010. – 0,5.
331. Ільченко О.Г. Кабінет природознавства в старшій школі // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред..) та ін. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 11 (65). – С. 160-163.
332. Сігіда Т.В. Урахування особливостей мислення учнів гуманітарного профілю старших класів при викладанні предметів природознавчого циклу // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред..) та ін.. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 11 (65). – С. 173-179.
333. Рибалко Л.М. Біологічна компонента як складова цілісної природничо-наукової освіти // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред..) та ін.. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 11 (64). – С. 1101-108.
334. Гуз К.Ж. Базовий предмет старшої школи // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. праць / редкол.: Т.І. Сущенко (голов. ред..) та ін.. – Запоріжжя, 2010. – Вип. 11 (64). – С. 149-154.
335. Гуз К.Ж. Методичні моделі природознавства у профільній школі // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – 0,15.
336. Ільченко В.Р. Зміст і структура природничо-фізичного модуля підручника «Природознавтсво-10» // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – 0,3.
337. Ільченко О.Г. Кабінет природознавства як складова освітнього середовища // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – 0,25.
338. Коваленко В.С., Ляшенко А.Х. Зміст і структура природничо-хімічного модуля підручника «Природознавство-10» // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – 0,25.
339. Нечипоренко В.М. Основи комп'ютеризації навчального процесу з курсу «Природознавство-10» у профільній школі // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – 0,15.
340. Рибалко Л.М. Особливості змісту навчання природничо-біологічного модуля підручника «Природознавство-10» // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – 0,2.
341. Сігіда Т.В. Психолого-педагогічні основи використання гуманітарних знань на уроках природознавчих дисциплін в гуманітарних класах профільної школи // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки АПН України. – Київ : Пед. думка, 2010. – 0,15.
342. Гуз К.Ж. Підручник як складова дослідницького навчального середовища / К.Ж. Гуз // Постметодика. – 2010. – № 5 (96). – С. 38-41.
343. Гуз К.Ж. Зміст освіти педтехнології «Довкілля» / К.Ж. Гуз // Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 14 квітня 2011 р. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – С. 45-48.
344. Ільченко В.Р. Дидактичні умови здоров'язбережувального навчального середовища / В.Р. Ільченко // Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 14 квітня 2011 р. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – С. 6-17.
345. Ильченко В.Р. Модернизация содержания образования как национальная проблема / В.Р. Ильченко, К.Ж. Гуз // Педагогика. – 2011. – № 4. – С. 3-8.
346. Ільченко О.Г. Організація кабінету природознавства у контексті цілісності вивчення природи / О.Г. Ільченко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 трав. 2011 р. / Полтавський нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава : Астрая, 2011. – С. 137-140.
347. Ільченко В.Р. Принципи природничо-наукової освіти в програмі «Довкілля» / В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз, О.Г. Ільченко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 трав. 2011 р. / Полтавський нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава : Астрая, 2011. – С. 67-70.
348. Ільченко О.Г. Система кабінетів з природознавства як складова навчального середовища загальноосвітньої школи / О.Г. Ільченко // Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 14 квітня 2011 р. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – С. 87-95.
349. Ільченко О.Г. Умови дослідницької діяльності учнів у навчальному середовищі / О.Г. Ільченко // Постметодика. – 2010. – № 5. – С. 31-34.
350. Коваленко В.С. Використання загальних законів і закономірностей природи при створенні підручників з природничих дисциплін для старшої школи / В.С. Коваленко, А.Х. Ляшенко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. – Київ: Пед. думка, 2011. – Вип. 11. – С. 245-251.
351. Коваленко В.С. Хімічна складова інтегруючого підручника «Природознавство» для 10-11 класів / В.С. Коваленко, А.Х. Ляшенко // Нива знань. – 2011.– № 4. – С. 6-11.
352. Нечипоренко В.М. Інформаційний простір як складова навчального середовища / В.М. Нечипоренко // Постметодика. – 2010. – № 5 (96). – С. 48-52.
353. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід до інтеграції знань про живу природу // Біологія і хімія в школі. – 2011. – № 3. – С. 40-43.
354. Рибалко Л.М. Інтегративний потенціал системи біологічних знань / Л.М. Рибалко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 трав. 2011 р. / Полтавський нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава : Астрая, 2011. – 178-180.
355. Рибалко Л.М. Концептуальні засади створення системи підручників з біології освітньої технології «Довкілля» // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. – Київ: Пед. думка, 2011. – Вип. 11. – С. 263-269.
356. Рибалко Л.М. Складові здоров'язбережувального навчального середовища в умовах інтегрованого навчання / Л.М. Рибалко // Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 14 квітня 2011 р. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – С. 96-105.
357. Рибалко Л.М. Сучасні підходи до визначення поняття «навчальне середовище» / Л.М. Рибалко // Постметодика. – 2010. – № 5 (96). – С. 41-45.
358. Сігіда Т.В. Інтеграція предметів різних освітніх галузей / Т.В. Сігіда // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 26-27 трав. 2011 р. / Полтавський нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава : Астрая, 2011. – С. 182-184.
359. Сігіда Т.В. Критерії доцільності використання гуманітарних знань у змісті природничої освіти // Імідж сучасного педагога. – 2011. – № 1 (110). – С. 14-18.
360. Сігіда Т.В. Ознаки природовідповідного навчального середовища для формування механізму іншомовного мовлення / Т.В. Сігіда // Теоретичні та методичні основи організації здоров'язбережувального навчального середовища загальноосвітньої школи та ВНЗ : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 14 квітня 2011 р. – Полтава : Довкілля-К, 2011. – С. 204-210.
361. Сігіда Т.В. Орієнтація навчального середовища на формування особистості з цілісним мисленням / Т.В. Сігіда // Постметодика. – 2010. – № 5 (96). – С. 34-38.
362. Сігіда Т.В. Стратегія створення підручника як компонента науково-методичного забезпечення цілісного змісту освіти / Т.В. Сігіда // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. – Київ: Пед. думка, 2011. – Вип. 11. – С. 73-79.
363. Гуз К.Ж. Ефективність теоретико-методичних засад інтегрованого вивчення природознавства у профільній школі / К.Ж. Гуз // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України, 7 квітня 2011 р. — К.: Пед. думка, 2011. – 0,15.
364. Ільченко В.Р. Про результати експериментальної перевірки моделей вивчення природознавства у профільній школі / В.Р. Ільченко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України, 7 квітня 2011 р. — К.: Пед. думка, 2011. – 0,15.
365. Ільченко О.Г. Результати експериментальної перевірки навчального середовища учнів природничо-наукової освіти профільної школи / О.Г. Ільченко // Зміст і технології шкільної освіти : зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України, 7 квітня 2011 р. — К.: Пед. думка, 2011. – 0,15.
366. Ляшенко А.Х. Проект школи майбутнього «Людина і довкілля як випереджаюча освіта для стійкого розвитку суспільства» : матеріали обл. наук.-практ. конф. / 14 квітня 2011р. – Дніпропетровськ, 2011. – С. 134-136.
367. Нечипоренко В.М. Психолого-педагогічні основи використання засобів нових інформаційних технологій в освіті / В.М. Нечипоренко // зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України, 7 квітня 2011 р. — К.: Пед. думка, 2011. – 0,1.
368. Рибалко Л.М. Про результати експериментальної перевірки ефективності розробленої біологічної компоненти підручника «Природознавство-10» / Л.М. Рибалко // Зміст і технології шкільної освіти: зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України, 7 квітня 2011 р. — К.: Пед. думка, 2011. – 0,15.
369. Сігіда Т.В. Особливості використання гуманітарних знань під час засвоєння змісту природничої освіти / Т.В. Сігіда // зб. наук. праць за матеріалами звіт. наук. конф. / Ін-т педагогіки НАПН України, 7 квітня 2011 р. — К.: Пед. думка, 2011. – 0,1.
370. Голота О. В. Про наступність під час вивчення довкілля в початковій і основній школі / О. В. Голота // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. – Полтава : ПОІППО, 2012. – Вип. 4. – С. 318-320.
371. Гуз К. Ж. Методичні підходи до впровадження в шкільну освіту засад освіти для сталого розвитку / К. Ж. Гуз // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. – Полтава : ПОІППО, 2012. – Вип. 4. – С. 73-81.
372. Гуз К. Ж. Система підручників з предметів природничого циклу як умова формування цілісності знань про природу та природничої компетентності учнів [Текст] / К. Ж. Гуз // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2012. – Вип. 12. – 784 с. – С. 84–90.
373. Гуз К. Ж. Формування життєствердного образу світу як умова розвитку творчої особистості / К.Ж. Гуз // Нива наукових знань : наук.-метод. журнал за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості», 15 грудня 2011 р. – Дніпропетровськ : «Акцент-ПП», 2012. – С. 111-115.
374. Ільченко В. Р. Еволюція ідей освіти для сталого розвитку / В. Р. Ільченко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. – Полтава : ПОІППО, 2012. – Вип. 4. – С. 20-31.
375. Ільченко В. Підготовка вчителів природничого циклу предметів до втілення в навчальному процесі інноваційних ідей / В. Ільченко, К. Гуз // Зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. «Актуальність проблеми підготовки вчителів природничо-наукових дисциплін для сучасної загальноосвітньої школи», 18-19 жовтня 2012 р. – Умань : УДПУ імені П. Тичини, 2012. – С.
376. Ільченко В. Р. Модернізація змісту загальної середньої та початкової освіти України на засадах освіти для сталого розвитку / В. Р. Ільченко // Постметодика. – 2012. – № 5. – С. 3-8.
377. Ільченко В. Р. Формування життєствердного образу світу учнів як мета впровадження системи шкільних підручників [Текст] / В. Р. Ільченко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2012. – Вип. 12. – 784 с. – С. 389–394.
378. Ільченко В. Р. Цілісна освіта «Довкілля» як варіант складової освіти для сталого розвитку / В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз // Педагогічна і психологічна науки в Україні: зб. наук. пр. в 5 т. – Т. 3 : загальна середня освіта. – К.: Педагогічна думка, 2012. – С. 137-148.
379. Ільченко В. Р. Освітня технологія «Довкілля» – цілісна освіта освіта для розвитку творчої особистості / В. Р. Ільченко // Нива наукових знань : наук.-метод. журнал за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості», 15 грудня 2011 р. – Дніпропетровськ : «Акцент-ПП», 2012. – С. 23-26.
380. Ільченко О. Г. Дослідницьке навчальне середовище як умова формування творчої особистості / О. Г. Ільченко // Нива наукових знань : наук.-метод. журнал за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості», 15 грудня 2011 р. – Дніпропетровськ : «Акцент-ПП», 2012. – С. 289-291.
381. Ільченко О. Г. Технологізація знань у підручниках для початкової школи [Текст] / О. Г. Ільченко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2012. – Вип. 12. – 784 с. – С. 394–400.
382. Ільченко О. Г. Проектування навчального середовища освіти для сталого розвитку / О. Г. Ільченко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. – Полтава : ПОІППО, 2012. Вип. 4. – С. 155-171.
383. Ляшенко А. Х. З досвіду впровадження випереджальної освіти для сталого розвитку в Дніпровській школі Дніпропетровської області / А.Х. Ляшенко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. – Полтава : ПОІППО, 2012. – Вип. 4. – С. 126-131.
384. Нечипоренко В. М. Основи використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітній галузі «Природознавство» основної школи / В. М. Нечипоренко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХІХ Каришинські читання, 17-18 травня 2012 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред.. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2012. – С. 315-317.
385. Нечипоренко В. М. Формування креативного освітнього середовища на основі інформаційно-комунікаційних технологій / В. М. Нечипоренко // Нива наукових знань : наук.-метод. журнал за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості», 15 грудня 2011 р. – Дніпропетровськ : «Акцент-ПП», 2012. – С. 234-237.
386. Рибалко Л. До проблеми інтеграції змісту природничо-наукової освіти на основі еколого-еволюційного підходу // Ліна Рибалко // Инновационные технологии в образовании : сб. научн. тр., – Ялта : РВВ КГУ, 2012. – Вып. № 11. – С. 233–244.
387. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід до вивчення біорізноманіття як методична основа цілісного розуміння природи / Л. М. Рибалко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХІХ Каришинські читання, 17-18 травня 2012 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред.. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2012. – С. 407-410.
388. Рибалко Л. М. Значення еколого-еволюційного підходу у вивченні біології в школі / Л. М. Рибалко // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Сер. 16. «Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики» : зб. наук. праць (ред. кол. Н.В. Гузій (відпов. ред.). – вип. 15 (25). – К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2012. – С. 213-216.
389. Рибалко Л. М. Педагогічні умови інтеграції змісут природничо-наукової освіти на основі еколого-еволюційного підходу / Л. М. Рибалко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. – Полтава : ПОІППО, 2012. – Вип. 4. – С. 161-171.
390. Рибалко Л. М. Реалізація еколого-еволюційного підходу в підручниках з предметів природничого циклу основної школи [Текст] / Л. М. Рибалко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2012. – Вип. 12. – 784 с. – С. 662–669.
391. Рибалко Л. М. Розвиток творчої особистості в умовах предметно-інтегративної системи вивчення предметів природничого циклу / Л. М. Рибалко // Нива наукових знань : наук.-метод. журнал за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості», 15 грудня 2011 р. – Дніпропетровськ : «Акцент-ПП», 2012. – С. 278-280.
392. Рибалко Л. Сучасні підходи до розв'язання проблеми інтеграції змісту природничо-наукової освіти / Л.М. Рибалко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – Суми : Сум ПДПУ імені А.С. Макаренка, 2012. – № 5 (23). – С. 105-111.
393. Сігіда Т. В. Гуманітаризація природничої освіти в підручниках як реалізація компетентнісного підходу на засадах освіти для сталого розвитку [Текст] / Т. В. Сігіда // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. – О. М. Топузов]. – К. : Педагогічна думка, 2012. – Вип. 12. – 784 с. – С. 221–228.
394. Сігіда Т. В. Креативність мислення як ознака інтегративного мислення / Т. В. Сігіда // Нива наукових знань : наук.-метод. журнал за матеріалами ІІ Всеукр. наук.-практ. конф. «Креативна освіта як умова розвитку творчої особистості», 15 грудня 2011 р. – Дніпропетровськ : «Акцент-ПП», 2012. – С. 280-283.
395. Сігіда Т. В. Психолого-педагогічні основи використання гуманітарних знань при викладанні предметів природознавчих дисциплін / Т. В. Сігіда // Методика викладання природничих дисциплін у вищій школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХІХ Каришинські читання, 17-18 травня 2012 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред.. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2012. – С. 191-193.
396. Сігіда Т. В. Структура та зміст гуманітарного компоненту «образу природи» учня основної школи / Т. В. Сігіда // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф. «Інтеграція змісту освіти на засадах освіти для сталого розвитку», 26 квітня 2012 р. – Полтава : ПОІППО, 2012. – Вип. 4. – С. 180-189.
397. Гуз К. Ж. Методична система формування цілісних знань про природу / К. Ж. Гуз // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки НАПН України за 2011 рік : інформ. вид. – К. : Інститут педагогіки, 2012. – С. 272-273.
398. Ільченко В. Р. Екологічний реалізм як методологічна основа сучасної освіти / В. Р. Ільченко, К.Ж. Гуз // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: наук.-метод. журнал за матеріалами Чернівецької регіонал. наук.-практ. конф. «Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти, 22-23 берез. 2012 р. / Чернівецька облдержадміністрація. – Чернівці, 2012. – С. 84-86.
399. Ільченко В. Р. Концепція цілісної природничо-наукової освіти для профільної школи / В. Р. Ільченко // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки НАПН України за 2011 рік : інформ. вид. – К. : Інститут педагогіки, 2012. – С. 271-272.
400. Ільченко Віра. Ідеї фундаменталізації в еволюції змісту вітчизняної освіти [Текст] / Віра Ільченко // Дидактика: теорія і практика. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Фундаменталізація змісту освіти як соціально-педагогічна проблема» : зб. наук. праць / [вступ. ст., ред. Г. О. Васьківської; упоряд. С. В. Косянчука]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. – 264 с. – С. 10–12.
401. Ільченко В. Р. Освітня технологія «Довкілля» – цілісна освіта для сталого розвитку / В. Р. Ільченко // Модернізація освіти для сталого розвитку: зб. наук. пр. за матеріалами IІ Всеукр. відеоконф., 15 грудн. 2011 р. / Рівненський ОІППО. – Рівне, 2012. – С. 45-46.
402. Ільченко О. Г. Матеріальна база екологічної освіти / О. Г. Ільченко // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: наук.-метод. журнал за матеріалами Чернівецької регіонал. наук.-практ. конф. «Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти», 22-23 берез. 2012 р. / Чернівецька облдержадміністрація. – Чернівці, 2012. – С. 84-86.
403. Ільченко О. Г. Структура природо відповідного «навчального середовища» / О. Г. Ільченко // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки НАПН України за 2011 рік : інформ. вид. – К. : Інститут педагогіки, 2012. – С. 273-274.
404. Ляшенко А. Х. Психолого-педагогічні основи наступності цілісності знань про природу в учнів профільної школи / А. Х. Ляшенко // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки НАПН України за 2011 рік : інформ. вид. – К. : Інститут педагогіки, 2012. – С. 279-280.
405. Нечипоренко В. М. Використання екологічних знань у шкільному курсів хімії / В. М. Нечипоренко // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: наук.-метод. журнал за матеріалами Чернівецької регіонал. наук.-практ. конф. «Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти», 22-23 берез. 2012 р. / Чернівецька облдержадміністрація. – Чернівці, 2012. – С. 118-119.
406. Нечипоренко В. М. Інформаційно-комунікаційні технології на уроках природознавства / В. М. Нечипоренко // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки НАПН України за 2011 рік : інформ. вид. – К. : Інститут педагогіки, 2012. – С. 278-279.
407. Нечипоренко В. М. Основи використання інформаційно-комунікаційних технологій в освітній галузі «Природознавство» основної школи / В. М. Нечипоренко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 трав. 2012 р. / Полтавський нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава : Астрая, 2012. – С. 315-317.
408. Рибалко Л. М. Біологічна компонента цілісної природничо-наукової освіти профільної школи / Л. М. Рибалко // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки НАПН України за 2011 рік : інформ. вид. – К. : Інститут педагогіки, 2012. – С. 275-276.
409. Рибалко Л. М. Еколого-еволюційний підхід до вивчення біорізноманіття як методична основа цілісного розуміння природи / Л. М. Рибалко // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 трав. 2012 р. / Полтавський нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава : Астрая, 2012. – С. 407-410.
410. Рибалко Л. М. Екологізація змісту природничонаукової освіти – результат застосування еколого-еволюційного підходу / Л. М. Рибалко // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: наук.-метод. журнал за матеріалами Чернівецької регіонал. наук.-практ. конф. «Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти», 22-23 берез. 2012 р. / Чернівецька облдержадміністрація. – Чернівці, 2012. – С. 156-157.
411. Рыбалко Л. Н. Формирование целостного мировоззрения учащихся с помощью эколого-эволюционного подхода к естественнонаучному образованию /Л. Н. Рыбалко // Традиции гуманизации в образовании : сб. научн. тр. За материалами II Международной научн.-практ. конф., 21 июня 2012 г. – Москва – Семпреанте – Смоленск : Ассоциация XXI век : ИСМО РАО, 2012. – С. 47-49.
412. Рибалко Ліна. Фундаменталізація природничо-наукової освіти з позицій еколого-еволюційного підходу [Текст] / Ліна Рибалко // Дидактика: теорія і практика. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Фундаменталізація змісту освіти як соціально-педагогічна проблема» : зб. наук. праць / [вступ. ст., ред. Г. О. Васьківської; упоряд. С. В. Косянчука]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. – 264 с. – С. 109–111.
413. Сігіда Т. В. Екологічна освіта як складова освіти для сталого розвитку / Т. В. Сігіда // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти: наук.-метод. журнал за матеріалами Чернівецької регіонал. наук.-практ. конф. «Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти», 22-23 берез. 2012 р. / Чернівецька облдержадміністрація. – Чернівці, 2012. – С. 162-164.
414. Сігіда Т. В. Інтеграція гуманітарних і природничих знань на уроках природознавства у профільній школі / Т. В. Сігіда // Анот. результати наук.-дослід. роботи Ін-ту педагогіки НАПН України за 2011 рік : інформ. вид. – К. : Інститут педагогіки, 2012. – С. 276-277.
415. Сігіда Т. В. Психолого-педагогічні основи використання гуманітарних знань при викладанні предметів природознавчих дисциплін / Т. В. Сігіда // Методика викладання природничих дисциплін у вищій і середній школі : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 трав. 2012 р. / Полтавський нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава : Астрая, 2012. – С. 191-193.
416. Сігіда Тетяна. Фундаментальні поняття природничої освіти у світлі її гуманітаризації [Текст] / Тетяна Сігіда // Дидактика: теорія і практика. Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. «Фундаменталізація змісту освіти як соціально-педагогічна проблема» : зб. наук. праць / [вступ. ст., ред. Г. О. Васьківської; упоряд. С. В. Косянчука]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. – 264 с. – С. 117–119.
417. Голота О.В. Особливості формування природничо-наукової компетентності під час вивчення об'єктів і явищ природи учнями у позаурочний час / О. В. Голота // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко]. – Полтава : ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 246-250.
418. Гринюк О.С. Проектна діяльність дітей підліткового віку як метод інтеграції змісту біологічного компонента природничо-наукової освіти основної школи / О. С. Гринюк // Навчально-дослідницька діяльність дітей: особливості організації, психолого-дидактичний супровід, досвід роботи, перспективи: зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф., 16-17 квітня 2013 р. – Кіровоград : КОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 234-239.
419. Гринюк О.С. Реалізація міжпредметних зв'язків засобами шкільного підручника біології / О. С. Гринюк // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; головн. ред. О.М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2013. – Вип. 13. – С.
420. Гринюк О.С. Формування природничої компетентності учнів в умовах інтеграції змісту біологічного компонента цілісної природничо-наукової освіти / О.С. Гринюк // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 190-196.
421. Гуз К. Ж. Методична система викладання компетентнісної моделі змісту освітньої галузі / К. Ж. Гуз // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 47-55.
422. Гуз К.Ж. Вплив ступеня абстракції підручника на інтелектуальний розвиток учнів / К.Ж. Гуз // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; головн. ред. О.М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2013. – Вип. 13. – С.
423. Ільченко В.Р. Компетентнісна модель освітньої галузі як напрям до ефективної та справедливої освіти / В. Р. Ільченко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 18-24.
424. Ільченко В. Ідеї А. С. Макаренка в світлі засад освітньої моделі «Довкілля» — як варіанта освіти для сталого розвитку / В.Р. Ільченко, К. Гуз // Витоки педагогічної майстерності: зб. наук. праць / Полтав. нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2013. Випуск 11. – С. 58-62.
425. Ільченко В.Р. Підручник з природознавства для 5 класу як основа втілення ідей освіти для сталого розвитку в предметах освітньої галузі «природознавство» / В.Р. Ільченко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць. / [ред. кол.; головн. ред. О.М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2013. – Вип. 13. – С.
426. Ільченко О.Г. Навчальне середовище компетентнісної моделі освітньої галузі «Природознавство» / О.Г. Ільченко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. Вип. 5. – С. 155-160.
427. Ільченко О.Г. Підручники природничого циклу як складова дослідницького навчального середовища / О.Г. Ільченко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; головн. ред. О.М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2013. – Вип. 13. – С.
428. Коваленко В.С. Закони біогенної міграції атомів В.І, Вернадського як прояв закону спрямованості процесів / В.С. Коваленко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. Вип. 5. – С. 66-71.
429. Коваленко В.С. Підручник з хімії як складова системи підручників освітньої системи «Довкілля» / В.С. Коваленко, А.Х. Ляшенко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; головн. ред. О.М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2013. – Вип. 13. – С.
430. Ляшенко А.Х. До наступності у формуванні цілісності змісту природничо-наукової освіти основної школи / А.Х. Ляшенко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 81-87.
431. Мащенко О.М. Роль загальних закономірностей природи та географічних закономірностей у формуванні географічних компетентностей учнів 7 класу загальноосвітньої школи / О.М. Мащенко, Л.М. Булава // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 171-176.
432. Рибалко Л.М. Формування природничо-наукової компетентності учнів на засадах еколого-еволюційного підходу / Л. М. Рибалко // Технології інтеграції змісту освіти : зб. наук. праць / [ред. кол., головн. ред. В.Р. Ільченко] – Полтава : ПОІППО, 2013. – Вип. 5. – С. 87-94.
433. Рибалко Л.М. Еколого-еволюційний підхід у природничо-науковій освіті / Л.М. Рибалко // Біологія і хімія в сучасн. шк. : наук.-метод. журнал, 2013. – № 1. – С. 6-10.
434. Рыбалко Л.Н. Модернизация школьного естественнонаучного образования на основе эколого-эволюционного подхода / Л.Н. Рыбалко // Мир науки, культуры, образования : научн. журнал, 2013. – № 2 (39). – С. 114-115.
435. Рибалко Л.М. Концептуальні основи формування структури та змісту підручників з біології для основної школи на засадах еколого-еволюційного підходу / Л. М. Рибалко // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; головн. ред. О.М. Топузов]. – К. : Пед. думка, 2013. – Вип. 13. – С.
436. Рибалко Л. М. Навчання природничих дисциплін на засадах еколого-еволюційного підходу в контексті ідей К.Д. Ушинського / Л. М. Рибалко // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка [Текст]. Вип. 110 / Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка; гол. ред. Носко М. О. – Чернігів : ЧНПУ, 2013. – С. 151-154. (Серія: Педагогічні науки).
437. Рибалко Л. М. Ідеї еколого-еволюційного підходу та їх інтегративна роль у сучасному природознавстві / Л. М. Рибалко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія. Зб. статей: – Ялта: РВВ КГУ, 2013. – Вип. 41. – Ч. 3. – С. 469-476.
438. Голота О. В. Психолого-педагогічні умови наступності в процесі реалізації діяльнісного підходу у пізнанні довкілля (початкова і основна школа) / О. В. Голота // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – С. 289-290.
439. Гринюк О.С. Використання методу проектів на уроках біології як складової інтеграції змісту біологічного компонента природничо-наукової освіти основної школи/ О.С. Гринюк // Методика навчання природничих дисциплін у вищій та середній школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХХ Каришинські читання, 29-30 травня 2013 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2013. – С. 93-95.
440. Гринюк О.С. Педагогічні умови інтеграції змісту біологічного компонента цілісної природничо-наукової освіти основної школи/ О.С. Гринюк // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – 291-292 с.
441. Гринюк О.С. Особливості методики інтегрованого вивчення біології / О.С. Гринюк // Інформаційно-освітній простір: технологічні концепти формування і розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 29-30 жовтня 2013 р. – К., 2013. – С. 59-61.
442. Гуз К.Ж. З досвіду експериментальної перевірки методичної системи ефективної та справедливої природничонаукової освіти / К.Ж. Гуз // Методика навчання природничих дисциплін у вищій та середній школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХХ Каришинські читання, 29-30 травня 2013 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред. проф. М.В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2013. – С. 100-103.
443. Гуз К.Ж. Методична система інтеграції змісту природничо-наукової освіти основної школи / К.Ж. Гуз // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – С. 286-287.
444. Ільченко В.Р. Теоретико-методичні засади компетентнісної моделі змісту освітніх галузей загальноосвітньої школи / В.Р. Ільченко // Методика навчання природничих дисциплін у вищій та середній школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХХ Каришинські читання, 29-30 травня 2013 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2013. – С. 138-140.
445. Ільченко В.Р. Теоретичні основи інтеграції змісту природничо-наукової освіти основної школи / В.Р. Ільченко // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – С. 285-286 с.
446. Ільченко О.Г. Кабінет довкілля як матеріальна база формування природничонаукової компетентності учнів 2-6 класів / О.Г. Ільченко // Методика навчання природничих дисциплін у вищій та середній школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХХ Каришинські читання, 29-30 травня 2013 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2013. – С. 140-142.
447. Ільченко О.Г. Навчальне середовище цілісної природничо-наукової освіти учнів основної школи / О.Г. Ільченко // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – С. 287-288.
448. Ляшенко А.Х. Наступність цілісності знань про природу / А.Х. Ляшенко // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – С. 292-293.
449. Малюков Д.Ю. Використання засобів інформаційних технологій у природничо-науковій освіті / Д.Ю. Малюков // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – С. 293-294.
450. Рибалко Л.М. Дослідження педагогічних умов інтеграції змісту природничо-наукової освіти на основі еколого-еволюційного підходу / Л.М. Рибалко // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – С. 288-289.
451. Рибалко Л. Еколого-еволюційний підхід до навчання природничих дисциплін як умова цілісного розуміння природи / Л.М. Рибалко // Методика навчання природничих дисциплін у вищій та середній школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХХ Каришинські читання, 29-30 травня 2013 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2013. – С. 274-276.
452. Рибалко Л.М. Інформаційно-освітній простір ефективного навчання природничих дисциплін учнів основної школи на засадах еколого-еволюційного підходу / Л.М. Рибалко // Інформаційно-освітній простір: технологічні концепти формування і розвитку: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 29-30 жовтня 2013 р. – К., 2013. – С. 139-141.
453. Сігіда Т.В. Гуманітаризація природничої освіти як реалізація засад сталого розвитку суспільства / Т.В. Сігіда // Методика навчання природничих дисциплін у вищій та середній школі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., ХХ Каришинські читання, 29-30 травня 2013 р. / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка / За заг. ред. проф. М. В. Гриньової. – Полтава : Астрая, 2013. – С. 314-317.
454. Сігіда Т.В. Психолого педагогічні основи використання гуманітарних знань на уроках природознавчого циклу в основній школі / Т.В. Сігіда // Анотовані результати науково-дослідної роботи Інституту педагогіки НАПН України за 2012 рік : наукове видання. – К. : Інститут педагогіки, 2013. – 294-296 с.

Наказ Міністерства освіти і науки України від 13.11.2000 №529

У зв'язку із завершенням експерименту з апробації освітньої програми "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах України відповідно до висновків робочої групи Міністерства освіти і науки України з узагальнення його підсумків наказую:

• 1. Вважати експеримент з апробації освітньої програми "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах України таким, що успішно завершився.
• 2. На підставі висновків робочої групи Міністерства освіти і науки України з узагальнення підсумків експерименту з апробації освітньої програми "Довкілля" у загальноосвітніх навчальних закладах дозволити використо¬вувати освітню програму "Довкілля" та викладати предмет довкілля у загальноосвітніх навчальних закладах України відповідно до навчальних планів, затверджених Міністер¬ством освіти України (лист від 02.07.99 р. № 3/1—259)
• 3. Рекомендувати авторам освітньої програми "Довкілля" вжити заходів щодо удосконалення її навчально-методичного забезпечення, зокрема поліпшення якості та поліграфічного виконання навчальних книг.
• 4. Департаменту розвитку дошкільної, загальної середньої та позашкільної освіти (В. П. Романенко), Науково-методичному центру середньої освіти (О. І. Ляшенко) використати навчальні плани для шкіл з вивченням курсу "Довкілля" затверджені Міністерством освіти України (лист від 02.07.99 р № 3/1—259), при складанні типових навчальних планів для 12-річної школи.
• 5. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Заступник міністра

В.О. Огнев'юк

В работе с технологическим материалом школьной учебной книги важным представляется алгоритм его осмысления и понимания. Еще в 70-е годы ХХ века было установлено, что в среднем школьном звене формирование приемов работы с учебным текстом не имеет целенаправленного характера, а у многих учителей существует иллюзорное представление о степени умения учащихся работать с учебником. Касалось это учебников гуманитарного цикла. Впервые методику работы с конкретным техническим текстом для школьников рассмотрел А.А. Деркачёв [3] в 80-х годах прошлого века. К сожалению, за прошедшие годы в этом направлении мало что изменилось.

На современном этапе технологического образования этот вопрос не потерял своей актуальности. Учебному тексту нередко всё ещё отводится второстепенная роль, а на первое и главное место ставится практический труд школьников, изготовление объектов труда в мастерских. Не отрицая важности ученических трудовых дел, заметим, что это ведёт к разрыву единой технологической цепочки в учебно-трудовой подготовке детей. Цепочка эта составляет ряд позиций: умение понимать и осмысливать учебный текст – овладение технологическими умениями и навыками – разработка и реализация творческого проекта.

Понимание прочитанного в учебной книге технологического содержания – обязательное условие эффективного чтения. В вопросах процесса понимания, по мнению А.А.Брудного [4], лежат три главные линии: «переход от одного осмысленного элемента текста к другому, … изменение структуры содержания в связи с перемещением мыслительного центра, образование в сознании индивида некоторой картины общего смысла текста». О.И.Ревуцкий [10] отмечает, что смысл целого текста не представляет собой сумму смыслов составляющих его слов и предложений и не является результатом накопления смыслов по цепочке от слова к предложению. И эти особенности процесса смысла формирования служат теоретическим фундаментом для методик интерпретации, которые предусматривают создание собственных параллельных текстов. Они передают в сжатом виде содержание того текста, который используется в качестве основного объекта обсуждения. Такая методика может эффективно применяться и в учебно-трудовой деятельности.

Н.С.Валгина [2] считает что, «в тексте заключена речемыслительная деятельность пишущего … субъекта, рассчитанная на ответную деятельность читателя…, на его восприятие». Технологический учебный текст является, таким образом, как результатом работы автора, так и материалом в деятельности ученика – мыслительной и практической. При чтении малознакомого или незнакомого текста учебной книги осмысление технического объекта, термина, технологической операции представляет собой сложный процесс, развёртывающийся во времени. Для осмысления текста, по мнению Л.П.Доблаева [4], необходимо не только быть внимательным при его чтении, иметь знания и уметь их применять, но и владеть определенными приёмами мышления.

Чаще всего учащиеся используют три приёма осмысления и запоминания учебного текста:

• - выделение смысловых опорных точек;
• - антиципацию (смысловую догадку);
• - реципацию (мысленное возвращение к прочитанному).

Разбивка учебного текста на части, смысловая их группировка своим результатом имеют выделение смысловых опорных точек (пунктов), углубляющих понимание и облегчающих последующее запоминание технологического материала.

Сущность понимания при чтении состоит в том, чтобы «схватить» в прочитанном основные идеи, мысли, наиболее значимые термины, краткие выражения, предопределяющие содержание последующего материала – текстового или иллюстративного. Другими словами, содержание сводится к кратким, но существенным логическим формулировкам, выделению в каждой из них ведущего по смыслу понятия, формулированию единой логической цепочки технологических идей.

Выделение смысловых опорных точек – это, по сути, процесс «фильтрации», сжимания учебного технологического материала. На этой основе используется алгоритм чтения и усвоения текста, рисунков, таблиц, чертежей.

Антиципация (от лат. «антиципатио» – предвосхищение, предугадывание) – приём осмысления и запоминания текста для более подготовленного читателя. Обученный читать школьник по нескольким начальным буквам способен угадать слово, а по нескольким словам – фразу. Две-три подобные фразы «сообщат» ему смысл целого абзаца или его части. Это происходит в результате активной работы мышления в режиме продуктивного восприятия учебного текста. При таком чтении ученик в большей степени опирается на идею содержания текста в целом, чем на восприятие отдельных слов, терминов, определений. Главное здесь – осмысление идеи содержания, выявление основного замысла текста учебной книги (его абзаца, части абзаца).

Используя небольшой фрагмент текста, школьник сможет самостоятельно оценить (по заданию учителя) свою способность к использованию антиципации. Учитель предлагает закрыть слово (полоской плотной бумаги) в начале и в конце каждого предложения абзаца, затем прочитать текст и попробовать восстановить закрытые (пропущенные) слова. Подобное упражнение можно проделать с частью абзаца, закрыв последние пять букв всех строк листком бумаги. Чем больше ученик точно восстановит смысл текста, тем выше его способность к антиципации.

Реципация (от лат. «реципатио» – вынимать обратно) – приём еще более высокой степени чтения и осмысления текста учебной книги. Это не просто мысленное возвращение к прочитанному. Этот приём следует отличать от приёма регрессии (от лат. «регресио» – обратное движение) – механического повторения того, что не содействует лучшему пониманию прочитанного. Иногда, прочитав определение, и, продолжая дальнейшее чтение, учащийся мысленно возвращается к прежним фрагментам текста, увязывая их с новыми. Такое мысленное возвращение (а не механическое повторение) содействует более глубокому проникновению в сущность изучаемого по учебной книге материала.

Одна из важных задач учителя технологии при обучении школьников чтению учебного текста технологического содержания – научить мгновенной оценке смысла прочитанного. Это поможет быстро решать посильные технологические задачи, грамотно включаться в технологическую деятельность.

Наши наблюдения показали, что бессмысленная фраза, хотя и грамматически правильная, не подлежит дальнейшей смысловой «обработке» в памяти ученика, ставит его в тупиковую ситуацию. Это свидетельство того, что осмысление текста учебной книги – непростой процесс, подчиняющийся законам, действие которых обусловлено феноменальными особенностями головного мозга.

Первый шаг на пути преобразования учебного текста для его усвоения – выделение технико-технологической информации, именно той, что должна быть передана каждому ученику. В результате изучения текста ученик сам определяет для себя смысл прочитанного.

Ключевое слово обозначает технологический объект, его ведущий признак, состояние или действие. Если абзац (фрагмент текста) выполняет в содержании второстепенную роль, ключевых слов в нём может не быть.

Опираясь на ключевые слова, выделяем в тексте смысловые ряды. Они состоят из комбинаций ключевых и некоторых вспомогательных слов текста, обобщающих кратко его содержание. Текст как бы сокращается мгновенно, мысленно конспектируется, в нём остаются только «зёрна» смысла.

В третьем блоке ключевые слова и смысловые ряды становятся ещё более краткими, сжимаются, подвергаются качественному превращению – определяется их технологическое значение. Этот блок алгоритма чтения отражает его заключительный этап – определение «ядрового» значения его содержания, технологического смысла. Успешно решить учителю эту задачу – значит, сформулировать для себя и усвоить истинное значение того, о чём ученики должны понять в конкретном параграфе учебной книги.

Рассмотрим на примере, как можно использовать дифференцированный алгоритм чтения учебного текста из нашего школьного учебника «Трудовое обучение, 5 – 7» [5], тема «Сортовой прокат» (п.59, с. 144).

«Продукт труда, предназначенный для дальнейшей обработки и получения готовых изделий, называют полуфабрикатом. Вы уже работали с такими полуфабрикатами, как пиломатериалы, фанера, листовой металл, проволока. Полуфабрикаты, полученные путём прокатки металла, – это сортовой прокат. Форма его поперечного сечения называется профилем проката».

Систематическая работа школьников с технологическим текстом (под руководством учителя) значительно ускоряет, по данным наших наблюдений, его усвоение. В целом такая работа содействует более качественному выполнению учебно-трудовых заданий в школьных мастерских.

Технологический текст школьной учебной книги, как её устойчивая и вместе с тем динамическая система, включает в себя, кроме понятий и суждений, ряд других его элементов структуры. Среди них – ключевые слова в описании технологической операции; основные термины как опорные сигналы; названия структурных единиц технологического (технического) устройства; наименования технологических понятий и суждений и др. Перечень этих элементов текстовой системы может быть настолько статичен, насколько и динамичен. Это зависит от конкретных дидактических задач, решаемых в данном тексте (обзорное рассмотрение материала; овладение технологическими операциями; решение технических задач; изучение теоретических сведений и др.).

Наиболее динамическим структурным компонентом технологического учебного материала школьной учебной книги является технологическая операция. Она изложена в основном тексте, технологической или операционной карте, на рисунке (со ссылкой на него в тексте).

Системный подход, организуемый учителем на уроке технологии (трудового обучения) с помощью учебной книги, ускоряет процесс овладения этапами (приёмами) любой технологической операции.

Практическая работа учащихся, их деятельность, как указывает В.Д. Шадриков [14], должны объективно опираться на информационную основу деятельности (ИОД) как совокупность предметной и субъективной информации. Эффективность такой работы в значительной мере определяется адекватностью, точностью и полнотой ИОД. Все эти категории действуют в системе, причём наиболее эффективно – на образно-оперативном уровне (по В.Д. Шадрикову). Этот уровень предполагает объединение отдельных информационных признаков в целостный образ (изделия или его части). На базе такого объединения и происходит мысленное программирование, своеобразная алгоритмизация и регулировка технологической деятельности школьников.

Системный подход в анализе элементов структуры учебного технологического текста (суждений, понятий, основных терминов, технологических операций и др.) и его практическое воплощение на уроке неизбежно приводят к достижению единства репродуктивного и творческого мышления в обучении детей, к реализации в их технологическом образовании «преподавания и учения на уроке» [10]. Именно в единстве преподавания и учения формируется готовность к труду как взаимодействие двух процессов: практической работы учащихся и трудового воспитания как образовательной деятельности педагогов [8].

На основе системогенеза элементов структуры технологического текста складываются в целом онтодидактические компоненты [6] деятельности школьников в работе с учебной книгой. Они классифицируются по:

• - изучению устройства технических и технологических объектов;
• - последовательности рабочих и технологических приёмов;
• - системе основных понятий в конкретных технологиях;
• - овладению блоком сведений к профессиональному самоопределению;
• - выделению основных терминов как опорных сигналов в группе блоков-онтем;
• - решению творческих вопросов и заданий;
• - формулировке, разработке и реализации творческого проекта на каждом этапе изучения технологического материала и др.

В связи с обсуждаемым вопросом нельзя не согласиться с мнением, что «… согражданам нашим нужны учебники простые, ясные, авторитетно сообщающие верные, точные, надёжно установленные факты и их очевидную трактовку. Получаемые при этом сведения должны быть основой построения личности, отнюдь не маргинальной, а предприимчивой и деятельной, социально добродетельной и патриотически ориентированной» [7]. Автор обоснованно считает, что в реальной жизни образованные люди живут и трудятся в сравнительно узких областях человеческой деятельности, поэтому они нуждаются в учебниках должной ориентации.

Учебная технологическая книга в общем среднем образовании даёт серьёзный толчок как к выбору вида преобразовательной деятельности в широком разбросе личностно ориентированных интересов, так и в последующем развитии, совершенствовании её. Вряд ли стоит противопоставлять книгу (в том числе и учебную) другим средствам обучения и воспитания, как это делает И.И. Сучков [13], считая, что «книга воспитывает всё новых и новых читателей-потребителей …», поэтому в модели национальной школы «противостоять тоталитаризму книжной строки можно с помощью устно-поэтического искусства». Нельзя не напомнить в связи с этим, что древние пиктографическая и клинописная письменности (с их технологическим содержанием) донесли до нас в виде своеобразных книг-табличек многие предания (в том числе и устно-поэтические).

Направлением деятельности субъекта, как утверждал ещё в 1922 году С.Л. Рубинштейн, «можно определять и формировать его самого, ведь только в творчестве созидается и сам творец» [12]. Без человеческого опыта, приобретённого в творческой технологической деятельности и зафиксированного в книге, невозможно сформировать личность, поскольку «запись делает слово вечным, объективирует его, даёт ему самостоятельную жизнь» [7].

Для организации различных видов технологической деятельности актуальными представлялись нам формулирование и апробация практических приёмов работы с учебной книгой технологического содержания. Работа эта хоть и была внедрена в преподавание технического труда в школах Беларуси ещё с 1984 года (после выхода в свет наших первых учебных книг), тем не менее ряд дидактических вопросов требовал своего осмысления. Публикации по этой проблеме были немногочисленны и носили эпизодический характер. Наши наблюдения показали, что в ряде случаев учащиеся мало работают с учебной книгой на уроке и вне его. После объяснения нового материала ученикам 5-х классов ряда школ Гомельской области Республики Беларусь предлагался текст учебной книги по теме «Гибка металла» и небольшая анкета с заданием: выписать новые (непонятные) слова; ответить, что самое главное в прочитанном; придумать свой заголовок к фрагменту текста и др.

Оказалось, что до чтения текста 81% учащихся уже имели некоторые представления о гибке металла; 71% школьников выписали новые и непонятные для них слова. На вопрос анкеты «напишите, что главное в прочитанном»? 60% учащихся не ответили, 82% из них придумали свой заголовок к фрагменту текста. Подавляющему большинству школьников (93%) рисунки помогают при чтении пониманию прочитанного.

Успех самостоятельной работы школьников с учебным текстом может быть обеспечен лишь в том случае, если они:

• – обучены этой работе в процессе систематического изучения учебной книги;
• – глубоко продумывают содержание каждого вопроса в соответствии с изложением его в учебной книге;
• – научились отбирать нужный материал, читать и анализировать его содержание, устанавливать связи между отдельными разделами учебной книги, давать критическую оценку прочитанному.

Особого внимания заслуживает научение школьников работать над материалом учебной книги по технологии с карандашом (делать записи и зарисовки), осуществлять систематический самоконтроль за этой работой. Значение школьной учебной книги в таком случае трудно переоценить.

Наши первые учебные книги «Технический труд» (1984 – 1987 гг.) и «Трудовое обучение» (1988 – 1989 гг.) – фактически первые в Беларуси и России школьные учебные книги, содержавшие в основном тексте профориентационный материал в наиболее полном и систематизированном виде. В каждом конкретном случае он логически вытекал из сведений основного текста. В наших последующих учебниках «Трудовое обучение, 5 – 7» (1992 г.) и «Трудовое обучение, 8 – 9 (1994 г.)» мы насчитали в разделах по технологии обработки древесины и металла упоминание и краткие сведения о 36 – 50 различных профессиях. Многие из них упоминаются по несколько раз, «высвечиваясь» с различных сторон. Все их условно можно классифицировать по направлениям: художественно-отделочному, техническому, электрорадиотехническому, растениеводческому, строительному и др.

На наш взгляд, в технологическом образовании школьников с участием в нём учебной книги важно:

• – следить за динамикой отношения школьников к воспитательным аспектам экологического направления;
• – периодически выявлять доминирующие факторы в работе с книгой при овладении технологическими умениями и навыками во время изготовлении изделий;
• – сделать одним из приоритетов работу по изготовлению изделий с использованием уменьшённого моделирования объёмных объектов труда, а также отходов древесины и металлов.

К XXI веку философия человечества пришла (через творческую, техническую и информационную деятельности) к пониманию моральной ответственности за своё существование. При этом учебная книга технологического содержания, на наш взгляд, по ряду ключевых аспектов как бы соединила собой рациональное понимание техники, техническую деятельность и творчество в единое целое.

Ю.В.Крупнов [9] как сверхзадачу в российском образовании ставит соединение каждого без исключения ребёнка с новыми науками и практиками при помощи правильного применения информационных технологий для развития творческой деятельности школьников. Путь и средства к этому автор увидел в создании «нефиктивного нового поколения учебников», что позволило бы сформировать «образовательно-промышленно-научное общество», которое в первую очередь стало бы обществом личностей.

Главный структурный компонент школьной учебной книги технологического содержания – основной текст. Он представляет собой, на наш взгляд, интегральное соединение разнообразных онтем для организации учебно-трудовой, творческой преобразовательной деятельности учащихся и создания мотивационно-потребностной сферы этой деятельности [6].

По своей сущности технологический текст школьной учебной книги является цельным литературным произведением со своим завершённым информационно-структурным полем, системой знаковой последовательности как коммуникативной единицы высшего уровня в школьном технологическом образовании. В умении осмысливать, понимать и моделировать его при обучении детей творческой технологической деятельности.

Громадська організація "Освітній центр Довкілля"

Україна, Полтавська область, м. Полтава, вул. Жовтнева, 64, 3 поверх, кабінет 3.7. індекс 36029

e-mail: Этот адрес электронной почты защищен от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.

тел/факс: +38 (0532) 508478